Сідати - Історія редагувань

Nvnikitin.fpmv19: /* Зовнішні посилання */

2019-11-08T17:52:00Z

‎Зовнішні посилання

Nvnikitin.fpmv19: /* Ілюстрації */

2019-11-08T17:51:15Z

‎Ілюстрації

Nvnikitin.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-08T17:40:02Z

‎Сучасні словники

Nvnikitin.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-08T17:36:58Z

‎Сучасні словники

Nvnikitin.fpmv19: /* Зовнішні посилання */

2019-11-08T17:23:59Z

‎Зовнішні посилання

Nvnikitin.fpmv19 в 17:23, 8 листопада 2019

2019-11-08T17:23:19Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сіда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''сісти, -сяду, -деш, '''''гл. ''1) Садиться, сѣсть. ''Сідайте, щоб ст...

2012-09-29T23:11:19Z

Створена сторінка: '''Сіда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''сісти, -сяду, -деш, '''''гл. ''1) Садиться, сѣсть. ''Сідайте, щоб ст...

Нова сторінка

'''Сіда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''сісти, -сяду, -деш, '''''гл. ''1) Садиться, сѣсть. ''Сідайте, щоб старости сідали. ''Ном. № 11860. ''Стали вони на коні сідати. ''ЗОЮР. І. 41. '''Сіла курочка, сіла'''! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. '''Ні сіло, ні впало'''. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. ''Ні сіло, ні впало, давай йому грошей! ''2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. ''За горою сонечко сідає. ''Шевч. ''Червоне сонечко вже спочивать сідає. ''К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.
[[Категорія:Сі]]

← Попередня версія		Версія за 17:52, 8 листопада 2019
Рядок 55:		Рядок 55:
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
	[[Категорія:Слова 2019 року]]		[[Категорія:Слова 2019 року]]
		+	https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8
		+
		+	http://slovopedia.org.ua/93/53409/984622.html
		+
		+	http://slovopedia.org.ua/49/53409/361257.html

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1йф.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3уа.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4кп.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:-зд.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+Тлумачення слова у сучасних словниках.
 СІДАТИ, аю, аєш, недок., СІСТИ, сяду, сядеш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. Кирило: Чого ж ви стоїте? Сідайте. Сідайте та побалакаємо; Соломія обійшла стіл і сіла на лаві проти Романа; - Мені, тату, і в цих штанях добре,- жалісно скривився Левко, бо ж нема гірше, як іти в новій одежі: там не сядь, там не ляж (Стельмах); Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). Улани злякано шарпнули за повіддя, коні сідали з розідраними мордами (Кундзич); Сіла собака на задні лапи і замахала хвостом ; Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь для поїздки. - Послухай мене. Сідай на мій віз, я тебе провезу до мого двора, що ніхто й не побачить ; Вже поїзд стояв напоготові. Маруся і Ломицький хапком сіли в вагон; З Константинополя сіло багато пасажирів ; Він сів до авто;  Вискакувати, вилазити на спину коня чи іншої тварини. Сісти на коня він уже не міг. Жайсак спішився і спритно підсадив його у сідло; наказ.  сиди, сидіть. Уживається як застереження, наказ не втручатися в чужі справи, не пропонувати своїх послуг і т. ін. Він уже обливається потом, тернеться щокою об плече, і знов гребе, Тоню аж жаль бере.. - Може, тебе змінити, Віталику? - Сиди,- відказує він (Гончар, Тронка).
 Сідати (сісти) на візника, заст.- наймати кінний екіпаж. - Я не поїду додому, на візника не сяду,- дівчинка схаменулася і замовкла (Ю. Янов).
-Бодай ти каменем сів - уживається як проклін, звернений до непосидючого. - Хлопець пустував, ганяв по хаті, а тітка каже: не ганяй! сядь, бодай ти каменем сів (Н.-Левицький); Муха сіла на ніс див. муха; Не знати, де стати, де сісти - почувати себе ніяково, непевно. Василина ввійшла в хату і не знала, де стати, де сісти ; Низько сісти - втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Смієшся ти, але спитатись треба: Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба, А низько сів, пошився сам в ніщо; - Ти, парубче, не дуже, не дуже високо літай, бо низько сядеш (Стельмах); Сторчак: Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. Качан: Високо літав, та низько сів... ; Ні сіло ні впало (пало): а) невідомо чому, безпричинно. Заводив син бійку вже без найменшої причини, от так собі, ні сіло ні впало ; Як легко було стримувати себе ще кілька років тому! ..А вчора ні сіло ні впало - перед Андрієм Петровичем розбушувався; - Ще не амінь, щоб ми так ні сіло ні пало покидали свою рідну батьківщину; - Іноді він такий добрий, хоч до рани приклади, а інколи, ні сіло ні пало, зразу ж за попругу хапається (Стельмах, ); б) раптово, несподівано. - Ти чогось шукаєш, Олю? - Ні, бабуню. Їду. - Куди? Що ти, моя дитино? Отак, ні сіло ні впало..; Пилині (пилинці, пилиночці) не давати (не дати) сісти див. пилина, пилинка, пилиночка; Сідайте (сідай, сядьте, сядь), гостем будете (будеш); Сідайте (сідай, сядьте, сядь), щоб старости сідали - традиційна формула ввічливого запрошення, звернена до того, хто входить до хати. Джонатан: Добридень, Річарде! Річард: Здоров, здоров! Давно тебе не бачив.. Сядь, гостем будеш, а я робитиму тим часом далі (Л. Укр.); - Сідайте, свахо, щоб старости сідали,- просила хазяйка (Н.-Лев.); Сідати (сісти) за парту див. парта; Сідати (сісти) за стіл переговорів - починати переговори. Радянський уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди і під найсуворішим міжнародним контролем знищити всі види озброєнь - до останньої бомби й останнього снаряда (Рад. Укр., 2.IX 1961, 1); Сідати (сісти) каменем - виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви, не підводячись із робочого місця. Постановили : не збочувати, не давати собі волі, гонити без жалю весняні спокуси, молоді принади, каменем на все літо сісти за книжки ; Сідати (сісти) на голову кому - цілком підкоряти когось собі, своїй волі; Сідати (сісти) на свого коника див. коник; Сідати (сісти) на шию див. шия; Сідати (сісти) не в (на) свої сани; Сідати (сісти) в (на) чужі сани див. сани; Сісти в калошу див. калоші; Сісти в калюжу - потрапити в незручне становище, зазнати невдачі; Сісти-впасти (пасти); Сісти і впасти (пасти), нар.-поет.- тавтологічний зворот, що підкреслює інтенсивність дії, вираженої дієсловом сісти. Поховала віла побратима, сіла-впала на коня й гукнула: - Ой неси мене, неси в простори, туга давить, серцю тісно в грудях! (Л. Укр.); Старий Баратов, склепивши свої уста і очі, кинув його [маєток] на втіху молодих синів, котрі і сіли і пали у столицях (Мирний); Сісти маком див. мак; Сісти на лаву підсудних див. лава1; Сісти на лід див. лід; Сісти на палю див. паля; Хоч сядь та й плач - дуже скрутно, нестерпно важко комусь. І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому - куди не поглядить - Усюди Вовченька недоленька морочить,- Хоч сядь та й плач ; Голуб'яточко, прости за невеселого листа. Так буває часом невесело, що хоч сядь та й плач (Коцюб.); Хоч сядь та й руки згорни - немає роботи, все зроблено. Для старої Зіньки не було вже й роботи: за неї робила Соломія. - Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! - не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев.).
+Бодай ти каменем сів - уживається як проклін, звернений до непосидючого. - Хлопець пустував, ганяв по хаті, а тітка каже: не ганяй! сядь, бодай ти каменем сів (Н.-Левицький); Муха сіла на ніс ; Не знати, де стати, де сісти - почувати себе ніяково, непевно. Василина ввійшла в хату і не знала, де стати, де сісти ; Низько сісти - втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Смієшся ти, але спитатись треба: Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба, А низько сів, пошився сам в ніщо; - Ти, парубче, не дуже, не дуже високо літай, бо низько сядеш (Стельмах); Сторчак: Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. Качан: Високо літав, та низько сів... ; Ні сіло ні впало (пало): а) невідомо чому, безпричинно. Заводив син бійку вже без найменшої причини, от так собі, ні сіло ні впало ; Як легко було стримувати себе ще кілька років тому! ..А вчора ні сіло ні впало - перед Андрієм Петровичем розбушувався; - Ще не амінь, щоб ми так ні сіло ні пало покидали свою рідну батьківщину; - Іноді він такий добрий, хоч до рани приклади, а інколи, ні сіло ні пало, зразу ж за попругу хапається (Стельмах, ); б) раптово, несподівано. - Ти чогось шукаєш, Олю? - Ні, бабуню. Їду. - Куди? Що ти, моя дитино? Отак, ні сіло ні впало..; Пилині (пилинці, пилиночці) не давати (не дати) сісти ; Сідайте (сідай, сядьте, сядь), гостем будете (будеш); Сідайте (сідай, сядьте, сядь), щоб старости сідали - традиційна формула ввічливого запрошення, звернена до того, хто входить до хати. Джонатан: Добридень, Річарде! Річард: Здоров, здоров! Давно тебе не бачив.. Сядь, гостем будеш, а я робитиму тим часом далі (Л. Укр.); - Сідайте, свахо, щоб старости сідали,- просила хазяйка (Н.-Лев.); Сідати (сісти) за парту; Сідати (сісти) за стіл переговорів - починати переговори. Радянський уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди і під найсуворішим міжнародним контролем знищити всі види озброєнь - до останньої бомби й останнього снаряда ; Сідати (сісти) каменем - виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви, не підводячись із робочого місця. Постановили : не збочувати, не давати собі волі, гонити без жалю весняні спокуси, молоді принади, каменем на все літо сісти за книжки ; Сідати (сісти) на голову кому - цілком підкоряти когось собі, своїй волі; Сідати (сісти) на свого коника ; Сідати (сісти) на шию ; Сідати (сісти) не в (на) свої сани; Сідати (сісти) в (на) чужі сани ; Сісти в калошу ; Сісти в калюжу - потрапити в незручне становище, зазнати невдачі; Сісти-впасти (пасти); Сісти і впасти (пасти), нар.-поет.- тавтологічний зворот, що підкреслює інтенсивність дії, вираженої дієсловом сісти. Поховала віла побратима, сіла-впала на коня й гукнула: - Ой неси мене, неси в простори, туга давить, серцю тісно в грудях! (Л. Укр.); Старий Баратов, склепивши свої уста і очі, кинув його [маєток] на втіху молодих синів, котрі і сіли і пали у столицях (Мирний); Сісти маком ; Сісти на лаву підсудних ; Сісти на лід ; Сісти на палю; Хоч сядь та й плач - дуже скрутно, нестерпно важко комусь. І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому - куди не поглядить - Усюди Вовченька недоленька морочить,- Хоч сядь та й плач ; Голуб'яточко, прости за невеселого листа. Так буває часом невесело, що хоч сядь та й плач (Коцюб.); Хоч сядь та й руки згорни - немає роботи, все зроблено. Для старої Зіньки не було вже й роботи: за неї робила Соломія. - Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! - не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев.).
 . за що, до чого і з інфін. Приступати до тривалої роботи, що виконується сидячи. Зараз сідаю за переписування новели «У грішний світ» і вишлю Вам (Коцюб.); Чутно хтось стука у двері. Маруся мерщій схоплюється, утирається і сідає за п'яльці (Мирний); Сідав [Давид] за верстат. Лядою гупав, кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко,); Сідаю до роботи При високому вікні (Рильський); Ярина спочатку шпортається по хаті, коло печі, потім сідає оббирати ножем картоплю (Л. Укр.); Він не спить. Він засне, як батько сяде грати (Смолич); // перев. на що, розм. Займати яку-небудь посаду, братися за виконання яких-небудь обов'язків. - Сам сяду в громадському шинку, а тебе не пущу. - Хто тобі забороняє? Сідай, про мене, сам ще й дочку свою посади,- почав шинкар (Н.-Лев.); Іван Петрович подав [у відставку], а Кирило Іванович сів на його місце (Мирний); - Я добре пам'ятаю ту весну тисяча дев'ятсот вісімнадцятого року, коли на український трон сідав цирковий гетьман Скоропадський (Стельмах); Найстаршому синові од Рог-ніди Ізяславу, який мав би право сісти на батьків стіл у Києві, подарував [Володимир] Полоцьк (Загреб., Диво); Оволодівати якоюсь технікою (електровозом, бульдозером і т. ін.). На електровози сіли досвідчені люди, які добре знають свою справу, вчаться у вузах і технікумах 2); Хлопець, цілковито звільнившись з-під батькової опіки.., самостійно сів на бульдозер (Гончар, Тронка).
@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 . Наштовхуючись на що-небудь під час руху, зупинятися, застрявати в чому-небудь. Тоня й досі не може як слід збагнути, що сталося з цим судном, чому воно, власне, тут? Сіло на мілину? (Гончар, Тронка); - Не доглянеш, погасне ліхтар на бакені - і катастрофа! Сяде пароплав на мілину.
-Сісти на мілину див. мілина; Сісти як (наче і т. ін. ) рак на мілині (на мілкому) див. мілина, мілкий.
+Сісти на мілину; Сісти як (наче і т. ін. ) рак на мілині (на мілкому).
-. Осідати на чомусь, вкривати собою яку-небудь поверхню. Стало темно по садочках. Тихо пил сідає, І село у прохолоді Ніби оживає (П. Куліш, Вибр.); Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям; Випадати (про росу, туман і т. ін.). Стогнав далекий жаб'ячий хор, цвіркуни свердлили десь у траві. Рясно сідала роса.
+. Осідати на чомусь, вкривати собою яку-небудь поверхню. Стало темно по садочках. Тихо пил сідає, І село у прохолоді Ніби оживає (П. Куліш); Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям; Випадати (про росу, туман і т. ін.). Стогнав далекий жаб'ячий хор, цвіркуни свердлили десь у траві. Рясно сідала роса.
 . Спускатися за лінію обрію (про небесні світила); заходити. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає (Шевченко); Місяць уже сідав, ховаючись за хатами й деревами; Сонце, кинувши уверх стовп червоних променів, сіло за обрієм.

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
-[[Категорія:Слова 2018 року]]
+[[Категорія:Слова 2019 року]]

← Попередня версія		Версія за 17:23, 8 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сіда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''сісти, -сяду, -деш, '''''гл. ''1) Садиться, сѣсть. ''Сідайте, щоб старости сідали. ''Ном. № 11860. ''Стали вони на коні сідати. ''ЗОЮР. І. 41. '''Сіла курочка, сіла'''! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. '''Ні сіло, ні впало'''. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. ''Ні сіло, ні впало, давай йому грошей! ''2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. ''За горою сонечко сідає. ''Шевч. ''Червоне сонечко вже спочивать сідає. ''К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.		'''Сіда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''сісти, -сяду, -деш, '''''гл. ''1) Садиться, сѣсть. ''Сідайте, щоб старости сідали. ''Ном. № 11860. ''Стали вони на коні сідати. ''ЗОЮР. І. 41. '''Сіла курочка, сіла'''! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. '''Ні сіло, ні впало'''. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. ''Ні сіло, ні впало, давай йому грошей! ''2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. ''За горою сонечко сідає. ''Шевч. ''Червоне сонечко вже спочивать сідає. ''К. Дз. 160. 3) Осѣдать, осѣсть.
	[[Категорія:Сі]]		[[Категорія:Сі]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]