S.horbatiuk в 13:05, 27 листопада 2015

2015-11-27T13:05:16Z

Mokaparikha.il15: Створена сторінка: [[Похорон в Боснії]] '''Сум''' або '''см...

2015-11-23T14:20:05Z

Створена сторінка: [[Похорон в Боснії]] '''Сум''' або '''см...

Нова сторінка

[[Файл:Evstafiev-bosnia-sarajevo-funeral-reaction.jpg|right|thumb|300px|[[Похорон]] в [[Боснія|Боснії]]]]

'''Сум''' або '''смуток''' — одна з двох полярностей [[емоція|емоційного]] життя, іншою є його протилежність — [[радість]]; розглядається старшими авторами з психології не як особлива [[емоція]], але скоріш, як група [[емоція|емоцій]], що переживаються в ситуаціях що містять [[розчарування]] чи втрату. Сум характеризується почуттям невигоди, втрати та безпомічності. Люди в стані суму часто стають тихими, менш енергійними і відчуженими.

Сум є однією з основних негативних емоцій, і є скерованою у минуле чи теперішнє. Виникає при відсутності задоволення, втраті чогось, бідності, нестачі. Антонім цього слова: радість.

</noinclude>
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/sum Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУМ, у, чол. Невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне радість. Пилипиха сумувала, віддавши Марусю заміж; з суму того занепадати стала (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми — болі вразливі (Борис Грінченко, I, 1963, 147); Ні, я знаю, чом нудьгую, Ні, я знаю, звідки сум: То розлука, зла гадюка, — Вся причина чорних дум (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 37); Щось таїть він на душі своїй, ходить часом то, як хмара, лютий, то сумний-сумний, а від чого той сум, і лють, і журба — не говорить Вірі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); Листи сповнені невимовної гіркоти й суму за рідною землею, теплою людською щирістю (Юрій Яновський, V, 1959, 178); — Усі у нас говорять про Леніна, а кого не попитай — не бачили його. Навіть учитель наш не бачив, — з сумом говорить Василинка (Михайло Стельмах, II, 1962, 72); Падають розстріляні в дворі під кам'яним муром.. Пустка, сум і плач по убогих оселях, підвалах (Олександр Довженко, I, 1958, 60); * Образно. Я досі ще забуть не зміг суворі дні війни, і плач дітей, і сум доріг моєї сторони... (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 65); * У порівняннях. Пудами чіплялась за чоботи глина. Чіплялась за чоботи, липла, як сум, Як туга, якої нічим не віддерти... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 62);
// Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і т. ін.). І нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок, I, 1955, 321); — Ви ще листа з консисторії не отримували? — Ні, — беруться сумом очі і обличчя Вікентія Петровича (Михайло Стельмах, I, 1962, 411);
// Вияв пригніченості, душевного болю (в музиці, пісні і т. ін.). Кобза дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем, і під той сум, під ту жалобу схиляв порубану.. голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою або Трапезундом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 73); В пісні був сум, тривожний і гіркий (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 37).
♦ Вдаватися (вдатися, впадати, впасти) в сум — ставати сумним; засмучуватися. — Дочко моя, знов мені снився твій батько і так страшно!.. — казала Нимидора дочці, і од того часу вона стала журиться і вдалась в сум (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); І досі, згадуючи той вечір, я впадаю в сум, неначе щось вороже, сумне і неухильне стає передо мною (Олександр Довженко, III, 1960, 505); Душа (серце) обгортається сумом див. обгортатися; Затоплювати (затопляти, затопити) сум у чарці (горілці) див. затоплювати 2; Наганяти (нагняти, наводити, навести, навівати, навіювати, навіяти) сум на кого; Вганяти (ввігнати) в сум кого — засмучувати кого-небудь, викликати у когось невеселі думки. Пісня наганяє на Орисю сум (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 512); Туман наводить сум (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 150); Петрусь не знав, що його слова навіють на Грицька такий сум (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 273); Над чорними полями низько кружляло гайвороння і своїм криком вганяло в сум (Петро Панч, II, 1956, 496); Обгортати (обгорнути) душу (серце і т. ін.) сумом див. обгортати; Пересумувати сум див. пересумувати; Розганяти (розігнати) сум — розважати кого-небудь, примушувати забути про свій смуток. Недавно була сім'я велика, було так весело, гарно; а тепер нікому ні розважити, ні розігнати суму (Панас Мирний, I, 1949, 200); Сум бере (забирає, побирає, узяв, обіймає, обійняв, обнімає, обняв, обгортає, обгорнув, обхоплює, обхопив, поймає, пойняв і т. ін.) кого; Сум находить (найшов, налягає, наліг і т. ін.) на кого; Сум нападає (напав) на кого, кого — хтось стає сумним, засмучується; тяжкі почуття заполоняють когось. Будинок великий, а нікого нема! ..Аж сум бере! (Панас Мирний, I, 1949, 200); Обійняв їх сум, змарніли, зниділи дедалі (Леся Українка, I, 1951, 406); Сум.. обняв Івана (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); [Магнезій :] Ох, дійсно, жаль і сум нас обгорта, Коли науку світлую, як день, На темну ніч химер змінити хтять!.. (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 582); Часом несподівано на Соломію находила журба, находив сум (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 415); — Дуже вже сум великий на мене напав (Марко Вовчок, I, 1955, 19); Сум напав такий обох, що за день одно другому слова не скаже... (Панас Мирний, IV, 1955, 42); Сум душу (серце, голову і т. ін.) обіймає (обійняв, обнімає, обняв, обгортяє, обгорнув, стискає, стиснув і т. ін.); Сум на душу (серце і т. ін.) находить (найшов, налягає, наліг і т. ін.) — хтось переймається почуттям смутку, туги. В серці — почував він — прокидалось щось невідоме..; несподіваний сум обнімає голову (Панас Мирний, I, 1949, 128); Я на ногах немов кайдани чую, А серце стиснув розпач, сум і жах... (Леся Українка, IV, 1954, 91); Роман пригадував, як Соломія колись і співала, і щебетала в його хаті.. І ніколи в той час не брала його нудьга за серце, не находив сум на душу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 413); Сум важким каменем налягає на серце, сльози тихо котяться з очей, коли згадаєш, хтог тут похований... (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Сум стоїть (залягає, заліг і т. ін.) де — невеселий настрій панує де-небудь. Маланка з дочкою сиділи мовчки по кутках та снували гіркі думи.. Сум стояв в хаті, обнявшись з тишею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Забрали Дмитрика. Сум заліг у хаті Марусяків (Гнат Хоткевич, II, 1966, 90); Сумувати сумом див. сумувати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sym.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0,,1713172 4,00.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sposobstvuet-finansovym-poteryam.jpg|x140px]]
|}

== Християнський погляд щодо смутку ==
В одних з інтерв'ю, російський православний [[старець]] [[Кирило Павлов]], назвав смуток одним з семи [[Смертельні гріхи|смертельних гріхів]] і закликав боротися зі смутком, вважаючи, що смуток може бути спричиненим [[диявол]]ьською [[спокуса|спокусою]]. Аби звільнитися від духу пригніченості та смутку — він посилається до Отців Церкви, які закликають до [[терпеливість|терпеливості]] і говорить, що необхідно узброїтися [[терпіння]]м, займаючись в той же час [[молитва|молитвою]] та читанням [[Біблія|Божого Слова]].

== Див. також ==

* [[Туга (емоція)|Туга]]
* [[Розпач]]

== Джерело ==
* ''Джеймс Древер''. Словник психології — A Dictionary of Psychology by James Drever. Middlesex: Penguin Reference Books, 1952 — 1966.

</noinclude>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Evstafiev-bosnia-sarajevo-funeral-reaction.jpg|right|thumb|300px|[[Похорон]] в [[Боснія|Боснії]]]]
+[[Категорія:Су]]
 '''Сум''' або '''смуток'''&nbsp;— одна з двох полярностей [[емоція|емоційного]] життя, іншою є його протилежність&nbsp;— [[радість]]; розглядається старшими авторами з психології не як особлива [[емоція]], але скоріш, як група [[емоція|емоцій]], що переживаються в ситуаціях що містять [[розчарування]] чи втрату. Сум характеризується почуттям невигоди, втрати та безпомічності. Люди в стані суму часто стають тихими, менш енергійними і відчуженими.
@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 </noinclude>
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

Сум (емоція) - Історія редагувань

S.horbatiuk в 13:05, 27 листопада 2015

Mokaparikha.il15: Створена сторінка: [[Похорон в Боснії]] '''Сум''' або '''см...