Стидатися - Історія редагувань

Kastruk.fpmv20 в 14:06, 10 листопада 2020

2020-11-10T14:06:56Z

Kastruk.fpmv20: /* Сучасні словники */

2020-11-10T14:06:05Z

‎Сучасні словники

Kastruk.fpmv20: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2020-11-10T14:05:37Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Kastruk.fpmv20 в 14:04, 10 листопада 2020

2020-11-10T14:04:21Z

Kastruk.fpmv20 в 13:53, 10 листопада 2020

2020-11-10T13:53:41Z

Kastruk.fpmv20 в 13:52, 10 листопада 2020

2020-11-10T13:52:47Z

Kastruk.fpmv20 в 13:48, 10 листопада 2020

2020-11-10T13:48:59Z

Kastruk.fpmv20: /* [https://uk.worldwidedictionary.org] */

2020-11-10T13:36:00Z

‎[https://uk.worldwidedictionary.org]

Kastruk.fpmv20 в 21:46, 7 листопада 2020

2020-11-07T21:46:32Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном....

2012-09-30T01:09:02Z

Створена сторінка: '''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном....

Нова сторінка

'''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном. № 3200. ''Сього вам стидатись нічого. ''Котл. МЧ. 430.
[[Категорія:Ст]]

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org]===
 Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, конфузитися; не наважуватися; встидатися, поганьби́тися.
-Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський);  Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися
+Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський);
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 . Зазнавати почуття ніяковості, сором язливості.
 Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28);
-. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому.
+. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому. [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
- [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org]===

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 === [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ
 Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23);  Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116);
@@ Рядок 13: / Рядок 12: @@
 Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28);
 . Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому.
   [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
 [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org]===
 Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, конфузитися; не наважуватися; встидатися, поганьби́тися.

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 . Відчувати стид.
-Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Дивлячись, як працює батько, Сашко стидався принести зі школи четвірку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 26); Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116);
+Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23);  Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116);
-. Зазнавати почуття ніяковості, сором язливості.
 Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28);
-. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття стида.
+. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття сорому.
-[Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Ось прийде Гафійка, покаже вам ту грамоту. Я говорила: повісь, нехай усі бачать. А вона в скриню сховала, стидається (Семен Журахович, Опов., 1956, 254); Я іще стидався взять за руки Дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
+[Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Я іще стидався взять за руки дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org]===
-Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, сов. конфузитися; (щось робити) не наважуватися; встидатися, поганьби́тися.
+Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, конфузитися; не наважуватися; встидатися, поганьби́тися.
-[Оленка:] Я ж тебе люблю, несамовито люблю, люблю й не соромлюсь говорити перед людьми (І. Нечуй-Левицький); Вона ніби не слухає, соромиться, відвертається; він хапає її за руку (Н. Кобринська); Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський); - А може, пішов би з нею? Щось пошептав би коло вуха.. - Роман знову червоніє, а Юрко з перебільшеною жалістю зітхає (М. Стельмах); Навіть не впійманий [у садку], ..я совістився глянути бабі Держикраїсі в очі (П. Загребельний); - Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (О. Гончар); - Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися
+Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський);  Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 [Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Ось прийде Гафійка, покаже вам ту грамоту. Я говорила: повісь, нехай усі бачать. А вона в скриню сховала, стидається (Семен Журахович, Опов., 1956, 254); Я іще стидався взять за руки Дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
 ===[https://uk.worldwidedictionary.org]===
-Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, сов. конфузитися; (щось робити) не наважуватися; встидатися.
+Соромитися, засоромлюватися, ніяковіти, сов. конфузитися; (щось робити) не наважуватися; встидатися, поганьби́тися.
-Засоро́митися, посоро́митися, постиди́тися, постида́тися, поганьби́тися.
 [Оленка:] Я ж тебе люблю, несамовито люблю, люблю й не соромлюсь говорити перед людьми (І. Нечуй-Левицький); Вона ніби не слухає, соромиться, відвертається; він хапає її за руку (Н. Кобринська); Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський); - А може, пішов би з нею? Щось пошептав би коло вуха.. - Роман знову червоніє, а Юрко з перебільшеною жалістю зітхає (М. Стельмах); Навіть не впійманий [у садку], ..я совістився глянути бабі Держикраїсі в очі (П. Загребельний); - Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (О. Гончар); - Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися

← Попередня версія		Версія за 13:48, 10 листопада 2020
Рядок 34:		Рядок 34:

	==Джерела та література==		==Джерела та література==
−	Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
−	~~Том 1, ст. 145.~~

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 засоро́митися, посоро́митися, постиди́тися, постида́тися, поганьби́тися.
 [Оленка:] Я ж тебе люблю, несамовито люблю, люблю й не соромлюсь говорити перед людьми (І. Нечуй-Левицький); Вона ніби не слухає, соромиться, відвертається; він хапає її за руку (Н. Кобринська); Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський); - А може, пішов би з нею? Щось пошептав би коло вуха.. - Роман знову червоніє, а Юрко з перебільшеною жалістю зітхає (М. Стельмах); Навіть не впійманий [у садку], ..я совістився глянути бабі Держикраїсі в очі (П. Загребельний); - Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (О. Гончар); - Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 21:46, 7 листопада 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном. № 3200. ''Сього вам стидатись нічого. ''Котл. МЧ. 430.		'''Стидатися, -даюся, -єшся, '''''гл. ''Стыдиться. ''Коли стидаєшся, то крий решетом голову. ''Ном. № 3200. ''Сього вам стидатись нічого. ''Котл. МЧ. 430.
	[[Категорія:Ст]]		[[Категорія:Ст]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	=== [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+
		+	СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ
		+	1. Відчувати стид.
		+
		+	Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6); — Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип'є зо мною склянку пива залюбки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 216); — Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов... Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Дивлячись, як працює батько, Сашко стидався принести зі школи четвірку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 26); Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м'якосердя, крадькома змахував їх рукою (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 116);
		+	2. Зазнавати почуття ніяковості, сором язливості.
		+
		+	Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Іван Франко, VII, 1951, 249); Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28);
		+	3. Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття стида.
		+
		+	[Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Степан Васильченко, III, 1960, 165); Ось прийде Гафійка, покаже вам ту грамоту. Я говорила: повісь, нехай усі бачать. А вона в скриню сховала, стидається (Семен Журахович, Опов., 1956, 254); Я іще стидався взять за руки Дівчину веселу і просту (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
		+	===[https://uk.worldwidedictionary.org]===
		+	засоро́митися, посоро́митися, постиди́тися, постида́тися, поганьби́тися.
		+	[Оленка:] Я ж тебе люблю, несамовито люблю, люблю й не соромлюсь говорити перед людьми (І. Нечуй-Левицький); Вона ніби не слухає, соромиться, відвертається; він хапає її за руку (Н. Кобринська); Твоїм буть братом не стиджуся (І. Котляревський); - А може, пішов би з нею? Щось пошептав би коло вуха.. - Роман знову червоніє, а Юрко з перебільшеною жалістю зітхає (М. Стельмах); Навіть не впійманий [у садку], ..я совістився глянути бабі Держикраїсі в очі (П. Загребельний); - Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (О. Гончар); - Я невстидаюсь сліз, пролитих стиха За молодих надій (Уляна Кравченко); Бачу, хоче щось оповістити і варується (Марко Вовчок). - Пор. збенте́житися, розгуби́тися
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Соромиться5.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Соромиться2.gif\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Соромиться4.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|gNRgX82ll-M}}
		+
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+	Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
		+	Том 1, ст. 145.
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+	===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2020 року]]