Старіти - Історія редагувань

Aosad.if19 в 00:40, 13 листопада 2019

2019-11-13T00:40:11Z

Aosad.if19 в 19:43, 9 жовтня 2019

2019-10-09T19:43:45Z

Aosad.if19 в 19:43, 9 жовтня 2019

2019-10-09T19:43:28Z

Aosad.if19 в 19:42, 9 жовтня 2019

2019-10-09T19:42:02Z

Aosad.if19: Словник, відмінків, синонімів, антонімів, Академічний тлумачний словник.

2019-10-09T18:27:54Z

Словник, відмінків, синонімів, антонімів, Академічний тлумачний словник.

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8...

2012-09-30T01:01:51Z

Створена сторінка: '''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8...

Нова сторінка

'''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8694.
[[Категорія:Ст]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 [[Категорія:Ст]]
-Академічний тлумачний словник
+'''Академічний тлумачний словник'''
 СТАРІТИ, старію, старієш, недок.
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 . спец. Змінювати свої форми і властивості під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Витрачаючи свою ядерну енергію, зірки поступово старіють (Наука і життя, 4, 1963, 37); Фотоматеріали під час зберігання «старіють», що виявляється у зменшенні світлочутливості і коефіцієнта контрастності (Довідник фотолюбителя, 1959, 33).
-Словник відмінків
+'''Словник відмінків'''
 Інфінітив ста́рі́ти
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 сер. р. ста́рі́ло
 Активний дієприкметник
 Пасивний дієприкметник
 Безособова форма
 Дієприслівник
 ста́рі́вши
-Словник синонімів
+'''Словник синонімів'''
 ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ[ЗСТА́РІТИ], ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ[ЗОСТА́РІТИСЯ][ЗСТА́РІТИСЯ]розм., ЗІСТА́РИТИСЯ[ЗОСТА́РИТИСЯ][ЗСТА́РИТИСЯ]розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯрозм., ПРИСТА́РІТИрозм., ПРИСТА́РІТИСЯрозм., ПІДТОПТА́ТИСЯрозм., ПОБА́БЧИТИСЯрозм., ОДРЯХЛІ́ТИзаст., ОДРЯ́ХНУТИзаст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). - Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); [Галя:] Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); - На сто літ зістарилася [Параска] за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); - Як він змінився за останній час, одряхлів, - подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко).
 СТА́РІ́ТИ (ставати застарілим для даного часу, періоду), ЗАСТАРІВА́ТИ, СТА́РІ́ТИСЯ. - Док.: застарі́ти. Логіка науково-технічного прогресу жорстка: кожна розробка потребує оперативної перевірки, інакше вона старіє; привабливе й перспективне сьогодні стає непотрібним завтра (з газети); Довго тягнути з новою машиною не випадає, за якийсь десяток років вона морально застаріває (з журналу); Щасливий мелодист, не застаріти Твоїм пісням - вони нові весь час! (В. Мисик).
-Словник антонімів
+'''Словник антонімів'''
 СТАРИЙ

@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
   Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
   Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ
 [[Файл:1465894085-9365.jpg]]

@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
   Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
   Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ
-[[Файл:86314.jpg]]
 [[Файл:1465894085-9365.jpg]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8694.
 [[Категорія:Ст]]
@@ Рядок 62: / Рядок 63: @@
   Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я).  Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко).  Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний).  Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
   Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ

← Попередня версія		Версія за 18:27, 9 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8694.		'''Старіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Старѣть, стариться. ''Чоловік старіє, а чортяка під бік. ''Ном. № 8694.
	[[Категорія:Ст]]		[[Категорія:Ст]]
		+
		+	Академічний тлумачний словник
		+
		+	СТАРІТИ, старію, старієш, недок.
		+
		+	1. Ставати старим (у 1, 3 знач.) або старішим. [Храпко:] Та вже, правду кажучи, — і старіти потроху я став, одставати почав (Панас Мирний, V, 1955, 171); — Мариня, видно, вже зовсім старіє, якщо сприймав всерйоз цей дурненький жарт, — кидав їй зі злістю Зоня (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); Ішов час. Старіла, батракуючи на полях у графа Шенборна, вдова Терезія (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 64); Дуби старіють непомітно, Не те що ясени тендітні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 16); * У порівняннях. — Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом,.. чорний вугіль сивизною вкривався, наче старів (Леся Українка, I, 1951, 293).
		+
		+	2. Ставати застарілим. Тільки пісня не старіє, така все юна, як колись (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 123); Для самокритичного і вимогливого Самійленка власні твори старіли швидше, ніж вони могли дійти до друкарського верстата (Радянське літературознавство, 12, 1966, 61).
		+
		+	3. спец. Змінювати свої форми і властивості під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Витрачаючи свою ядерну енергію, зірки поступово старіють (Наука і життя, 4, 1963, 37); Фотоматеріали під час зберігання «старіють», що виявляється у зменшенні світлочутливості і коефіцієнта контрастності (Довідник фотолюбителя, 1959, 33).
		+
		+	Словник відмінків
		+
		+	Інфінітив ста́рі́ти
		+	однина множина
		+	Наказовий спосіб
		+	1 особа ста́рі́ймо
		+	2 особа ста́рі́й ста́рі́йте
		+	МАЙБУТНІЙ ЧАС
		+	1 особа ста́рі́тиму ста́рі́тимемо, ста́рі́тимем
		+	2 особа ста́рі́тимеш ста́рі́тимете
		+	3 особа ста́рі́тиме ста́рі́тимуть
		+	ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
		+	1 особа ста́рі́ю ста́рі́ємо, ста́рі́єм
		+	2 особа ста́рі́єш ста́рі́єте
		+	3 особа ста́рі́є ста́рі́ють
		+	Активний дієприкметник
		+	ста́рі́ючий
		+	Дієприслівник
		+	ста́рі́ючи
		+	МИНУЛИЙ ЧАС
		+	чол. р. ста́рі́в ста́рі́ли
		+	жін. р. ста́рі́ла
		+	сер. р. ста́рі́ло
		+	Активний дієприкметник
		+
		+	Пасивний дієприкметник
		+
		+	Безособова форма
		+
		+	Дієприслівник
		+	ста́рі́вши
		+
		+	Словник синонімів
		+
		+	ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ[ЗСТА́РІТИ], ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ[ЗОСТА́РІТИСЯ][ЗСТА́РІТИСЯ]розм., ЗІСТА́РИТИСЯ[ЗОСТА́РИТИСЯ][ЗСТА́РИТИСЯ]розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯрозм., ПРИСТА́РІТИрозм., ПРИСТА́РІТИСЯрозм., ПІДТОПТА́ТИСЯрозм., ПОБА́БЧИТИСЯрозм., ОДРЯХЛІ́ТИзаст., ОДРЯ́ХНУТИзаст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). - Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); [Галя:] Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); - На сто літ зістарилася [Параска] за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); - Як він змінився за останній час, одряхлів, - подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко).
		+	СТА́РІ́ТИ (ставати застарілим для даного часу, періоду), ЗАСТАРІВА́ТИ, СТА́РІ́ТИСЯ. - Док.: застарі́ти. Логіка науково-технічного прогресу жорстка: кожна розробка потребує оперативної перевірки, інакше вона старіє; привабливе й перспективне сьогодні стає непотрібним завтра (з газети); Довго тягнути з новою машиною не випадає, за якийсь десяток років вона морально застаріває (з журналу); Щасливий мелодист, не застаріти Твоїм пісням - вони нові весь час! (В. Мисик).
		+
		+	Словник антонімів
		+
		+	СТАРИЙ
		+
		+	Який має багато років, похилого віку.
		+
		+	МОЛОДИЙ
		+
		+	Який має небагато років, юний.
		+
		+	Старий, а, е ~ молодий, а, е батько, вдівець, вигляд, вовк, дерево, дівка, дружина, корова, листя, людина, пагіння, парубок, тітка. Старий, а, е бабуся, дідусь, дядько, тітка ~ молодий, а, е дівчина, донька, зять, невістка, обличчя, парубок. Бути, залишатися, ставати, уважатися старим ~ молодим. Досить, дуже, зовсім, цілком старий ~ молодий. У знач. ім.: Старий, а, е - людина, яка прожила багато років ~ молодий, а, е - людина, яка прожила небагато років.
		+	Молоде орля, та вище старого літає. Молодий кінь - до бою, а старий - до гною (Народні прислів’я). Оддай же мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Т. Шевченко). Літа йшли-минали, старе старілося, молоде росло (Панас Мирний). Якщо не можеш бути вічно юним, То з молоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
		+	Старенький ~молоденький, старики ~молодь, старість ~молодість //юність, старіти ~молодіти Пор. ще: СТАРИЙ ~ МАЛИЙ