Старець - Історія редагувань

Oacherepan.uk17 в 18:18, 20 жовтня 2018

2018-10-20T18:18:51Z

Oacherepan.uk17 в 18:17, 20 жовтня 2018

2018-10-20T18:17:55Z

Oacherepan.uk17 в 18:16, 20 жовтня 2018

2018-10-20T18:16:49Z

Oacherepan.uk17 в 18:02, 20 жовтня 2018

2018-10-20T18:02:32Z

Oacherepan.uk17 в 18:01, 20 жовтня 2018

2018-10-20T18:01:53Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Старець, -рця, '''''м. ''Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. ''В старці пугою не вгнати, а...

2012-09-30T01:01:12Z

Створена сторінка: '''Старець, -рця, '''''м. ''Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. ''В старці пугою не вгнати, а...

Нова сторінка

'''Старець, -рця, '''''м. ''Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. ''В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. ''Ном. № 4650. Ум. '''Старчик. '''ЗОЮР. І. 307.
[[Категорія:Ст]]

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старець.jpg]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старець.jpg]]
 |}

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Старець.jpg]|}
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старець.jpg]
 ==Медіа==

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Старець.jpg]|}
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 Старець — в православній традиції це досвідчений, старолітній монах, священик чи мирянин, великий молитвенник, зразок покори, перший та правдивий послушник, часто бувши і єдиним, людина Божа, яка помагає людям триматись віри в Бога, усвідомлювати, каятись і виправляти власні помилки.
-===[адреса посилання]===
+===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C]===
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія: Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 18:01, 20 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Старець, -рця, '''''м. ''Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. ''В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. ''Ном. № 4650. Ум. '''Старчик. '''ЗОЮР. І. 307.		'''Старець, -рця, '''''м. ''Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. ''В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. ''Ном. № 4650. Ум. '''Старчик. '''ЗОЮР. І. 307.
	[[Категорія:Ст]]		[[Категорія:Ст]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	СТА́РЕЦЬ, рця, чол.
		+	1. Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець (Іван Франко, VI, 1951, 34); Через патріарха світової поезії, великого старця Гете, Гафізове ім'я одразу зробилося відомим усенькій Європі (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 265); На голубій оксамитній канапі сидить Анненков — величного вигляду старець з срібними кучерями і бородою (Іван Кочерга, III, 1956, 123); * У порівняннях. Опустився [Пилип], обідрався.. і труситься увесь, як старець (Панас Мирний, IV, 1955, 153); Плечі опадають йому, як у старця (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 201).
		+	2. Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. На паперті вбогої церковки кілька десятків мисливців, звіроводів і тайгових золотошукачів слухають проповідь старця. Висхлий від літ і постів ветхий старець (Олександр Довженко, I, 1958, 106).
		+	3. Те саме, що жебрак. Старця торба годує (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 75); Старці під берестом заснули; Ще сонце спить, пташки мовчать (Тарас Шевченко, I, 1963, 304); В баби Зіньки не зісталося грошей на громадський обід для духовенства, для півчої та для старців (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 367); Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди.. Проїжджали цигани в своїх халабудах; проходили прочани, старці, заробітчани (Андрій Головко, II, 1957, 213); * У порівняннях. Доброго Аврума усі жалували на селі і давали йому на полудень хліба та цибулі, неначе старцеві (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 398); Мокрими полями, мав старці на прощу, йшли.. одноманітні, заплакані дні (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 140).
		+	♦ Піти в старці (старцями, стярцем) [по світу (в світи)] — стати жебраком, почати жебракувати. Виніс [Наум] скриньку з грошима.. — Бери, — каже, — скільки хоч,.. у старці піду, тільки вилічи моє дитя (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 84); Уляна гірко махнула рукою: — Старцем підеш, коли чоловіка заб'ють (Михайло Стельмах, II, 1962, 103); Юруш зостався без шматка хліба на старість. Він мусив забрати торби та й пішов в світи старцем (Нечуй-Левицький, III, 1956, 303); [Ганна:] Йой! Горить! Село горить! [1-й гуцул:] Горить... Палять наші хати. Підуть люди старцями по світу (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 102); Поробити старцями кого — зробити кого-небудь дуже бідним, змушуючи часом і жебракувати. — Аж семеро коней із слободи забрали. Старцями нас поробили (Андрій Головко, II, 1957, 20); Пускати (пустити) в старці (старцями) [по світу (з торбою)] кого — робити кого-небудь дуже бідним, змушуючи жебракувати. — Наробив [Гриць] довгів, а мене з дітьми в старці пускає (Лесь Мартович, Тв., 1954, 70); — Висмокчуть вони [суди] з нас останній гріш і старцями по світу пустять, — зітхає Морозенко (Михайло Стельмах, I, 1962, 242).
		+	4. перев. мн., розм. Дуже бідні, убогі, незаможні люди. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — Свого так щедро не молотять, — промайнула думка, — та й звідки б у таких старців просо з'явилося? Де б він його насіяв? Хіба на тім'ї..? (Григорій Косинка, Новели, 1962, 185).
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	СТА́РЕЦЬ, рця, ч.
		+	1. Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець (Фр., VI, 1951, 34); Через патріарха світової поезії, великого старця Гете, Гафізове ім’я одразу зробилося відомим усенькій Європі (Крим., Вибр., 1965, 265); На голубій оксамитній канапі сидить Анненков — величного вигляду старець з срібними кучерями і бородою (Коч., III, 1956, 123); * У порівн. Опустився [Пилип], обідрався.. і труситься увесь, як старець (Мирний, IV, 1955, 153); Плечі опадають йому, як у старця (Вільде, Пов. і опов., 1949, 201).
		+	2. Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. На паперті вбогої церковки кілька десятків мисливців, звіроводів і тайгових золотошукачів слухають проповідь старця. Висхлий від літ і постів ветхий старець (Довж., І, 1958, 106).
		+	3. Те саме, що жебра́к. Старця торба годує (Укр.. присл.., 1963, 75); Старці під берестом заснули; Ще сонце спить, пташки мовчать (Шевч., І, 1963, 304); В баби Зіньки не зісталося грошей на громадський обід для духовенства, для півчої та для старців (Н.-Лев., VI, 1966, 367); Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди.. Проїжджали цигани в своїх халабудах; проходили прочани, старці, заробітчани (Головко, II, 1957, 213); * У порівн. Доброго Аврума усі жалували на селі і давали йому на полудень хліба та цибулі, неначе старцеві (Н.-Лев., VI, 1966, 398); Мокрими полями, мов старці на прощу, йшли.. одноманітні, заплакані дні (Гжицький, Вел. надії, 1963, 140).
		+	◊ Піти́ в старці́ (старця́ми, ста́рцем) [по сві́ту (в світи́)] — стати жебраком, почати жебракувати. Виніс [Наум] скриньку з грошима.. — Бери, — каже, — скільки хоч,.. у старці піду, тільки вилічи моє дитя (Кв.-Осн., II, 1956, 84); Уляна гірко махнула рукою: — Старцем підеш, коли чоловіка заб’ють (Стельмах, II, 1962, 103); Юруш зостався без шматка хліба на старість. Він мусив забрати торби та й пішов в світи старцем (Н.-Лев., III, 1956, 303); [Ганна:] Йой! Горить! Село горить! [1-й гуцул:] Горить… Палять наші хати. Підуть люди старцями по світу (Мокр., П’єси, 1959, 102); Пороби́ти старця́ми кого — зробити кого-небудь дуже бідним, змушуючи часом і жебракувати. — Аж семеро коней із слободи забрали. Старцями нас поробили (Головко, II, 1957, 20); Пуска́ти (пусти́ти) в старці́ (старця́ми) [по сві́ту (з то́рбою)] кого — робити кого-небудь дуже бідним, змушуючи жебракувати. — Наробив [Гриць] довгів, а мене з дітьми в старці пускає (Март., Тв., 1954, 70); — Висмокчуть вони [суди] з нас останній гріш і старцями по світу пустять, — зітхає Морозенко (Стельмах, І, 1962, 242).
		+	4. перев. мн., розм. Дуже бідні, убогі, незаможні люди. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться… Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (Коцюб., II, 1955, 17); — Свого так щедро не молотять, — промайнула думка, — та й звідки б у таких старців просо з’явилося? Де б він його насіяв? Хіба на тім’ї..? (Кос., Новели, 1962, 185).
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	Старець
		+	-рця, ч.
		+	1) Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги).
		+	2) Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник.
		+	3) Те саме, що жебрак.
		+	••
		+	Піти́ в старці́ (старця́ми) [по сві́ту] — стати жебраком, почати жебракувати.
		+	Пороби́ти старця́ми кого — зробити кого-небудь дуже бідним, змушуючи часом і жебракувати.
		+	4) перев. мн., розм. Дуже бідні, убогі, незаможні люди.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Прямець.PNG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Прямець1.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Прямець2.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| 57ubCEMPXEA }}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Старець — в православній традиції це досвідчений, старолітній монах, священик чи мирянин, великий молитвенник, зразок покори, перший та правдивий послушник, часто бувши і єдиним, людина Божа, яка помагає людям триматись віри в Бога, усвідомлювати, каятись і виправляти власні помилки.
		+	===[адреса посилання]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія: Слова 2018 року]]