Спільний - Історія редагувань

Dosirash.ij18: /* Ілюстрації */

2018-11-29T17:28:41Z

‎Ілюстрації

Dosirash.ij18: /* Ілюстрації */

2018-11-29T17:26:16Z

‎Ілюстрації

Dosirash.ij18 в 17:25, 29 листопада 2018

2018-11-29T17:25:45Z

Dosirash.ij18 в 17:24, 29 листопада 2018

2018-11-29T17:24:18Z

Dosirash.ij18 в 17:21, 29 листопада 2018

2018-11-29T17:21:25Z

Dosirash.ij18 в 17:18, 29 листопада 2018

2018-11-29T17:18:51Z

Dosirash.ij18 в 17:18, 29 листопада 2018

2018-11-29T17:18:12Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Спільний, -а, -е. '''Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. ''Не спільний хліб. ''Черк. у. ''Розмова стала с...

2012-09-30T00:29:44Z

Створена сторінка: '''Спільний, -а, -е. '''Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. ''Не спільний хліб. ''Черк. у. ''Розмова стала с...

Нова сторінка

'''Спільний, -а, -е. '''Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. ''Не спільний хліб. ''Черк. у. ''Розмова стала спільною. ''Левиц. Пов. 262.
[[Категорія:Сп]]

← Попередня версія		Версія за 17:28, 29 листопада 2018
Рядок 15:		Рядок 15:
	-8. Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).		-8. Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).

−	~~==Ілюстрації==~~

−	~~\|style="width:20%;Www_fogonazos_es.jpg"\| [[Зображення:Www_fogonazos_es.jpg]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	\|}

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 ==Ілюстрації==
-{| style="width:100%;Www_fogonazos_es.jpg; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
-|- valign="top"Www_fogonazos_es.jpg
 |style="width:20%;Www_fogonazos_es.jpg"| [[Зображення:Www_fogonazos_es.jpg]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 17:25, 29 листопада 2018
Рядок 14:		Рядок 14:

	-8. Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).		-8. Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%;Www_fogonazos_es.jpg; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"Www_fogonazos_es.jpg
		+	\|style="width:20%;Www_fogonazos_es.jpg"\| [[Зображення:Www_fogonazos_es.jpg]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
		+
	[[Категорія:Сп]]		[[Категорія:Сп]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''''''''''Спільний,''' - 1. ''Який належить усім або багатьом. Щоб лиха не знати, треба спільним плугом спільне поле орати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Ще в димних просторах моєї держави, ладнаючи спільні мости, Іван з Краснодона і Ян із Варшави здружились, як рідні брати (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 42)'';
+'''''Спільний,''' - 1. ''Який належить усім або багатьом. Щоб лиха не знати, треба спільним плугом спільне поле орати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Ще в димних просторах моєї держави, ладнаючи спільні мости, Іван з Краснодона і Ян із Варшави здружились, як рідні брати (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 42)'';
-. Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
-.  Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
-. Який виконується, досягається і т. ін. всіма (в суспільстві, групі, колективі). Робота спільна, як пісня весільна (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи, вже хочеться одпочити на чомусь іншому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Слава братерству й дружбі, загартованим у спільних боях за свободу! (Максим Рильський, III, 1956, 58); Пригадав [поет] комсомольський зліт. Спільну працю в селі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 9); У спільному поході інших руських князів проти половців сіверські князі відмовились брати участь (іст. СРСР, I, 1956, 56); У вчених Радянської України, хоч в якій би галузі науки вони не працювали, одна спільна мета — служити соціалістичній Батьківщині, справі комунізму (Комуніст України, 2, 1969, 60);
+-2. Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
 . Який здійснюється, проводиться і т. ін. разом із ким-небудь. Вони [мати й син] раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); З Андрієм у Каті відносини були такі ж хороші, дружні, як і з початку їх спільного життя (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 170);
-.  Колективний, груповий. Уся її фігурка тремтіла зі зворушення на саму згадку про товаришів спільних снідань (Іван Франко, II, 1950, 291); Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері, літературні читання, які одбуваються часто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Спільні дії комуністичних і робітничих партій — настійна вимога часу, яка відповідав корінним інтересам усього революційного руху (Комуніст України, 6, 1967, 10);
+-3.  Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
 .  Який виявляється, проявляється всіма присутніми, оточуючими або всіма в якійсь групі, в якомусь колективі. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Василь Еллан, II, 1958, 66);
-.  Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
+-4. Який виконується, досягається і т. ін. всіма (в суспільстві, групі, колективі). Робота спільна, як пісня весільна (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи, вже хочеться одпочити на чомусь іншому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Слава братерству й дружбі, загартованим у спільних боях за свободу! (Максим Рильський, III, 1956, 58); Пригадав [поет] комсомольський зліт. Спільну працю в селі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 9); У спільному поході інших руських князів проти половців сіверські князі відмовились брати участь (іст. СРСР, I, 1956, 56); У вчених Радянської України, хоч в якій би галузі науки вони не працювали, одна спільна мета — служити соціалістичній Батьківщині, справі комунізму (Комуніст України, 2, 1969, 60);
 [[Категорія:Сп]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''''''''''Спільний,''' - 1. ''Який належить усім або багатьом. Щоб лиха не знати, треба спільним плугом спільне поле орати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Ще в димних просторах моєї держави, ладнаючи спільні мости, Іван з Краснодона і Ян із Варшави здружились, як рідні брати (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 42)'';
-//  Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
+. Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
-//  Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
+.  Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
 . Який виконується, досягається і т. ін. всіма (в суспільстві, групі, колективі). Робота спільна, як пісня весільна (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи, вже хочеться одпочити на чомусь іншому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Слава братерству й дружбі, загартованим у спільних боях за свободу! (Максим Рильський, III, 1956, 58); Пригадав [поет] комсомольський зліт. Спільну працю в селі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 9); У спільному поході інших руських князів проти половців сіверські князі відмовились брати участь (іст. СРСР, I, 1956, 56); У вчених Радянської України, хоч в якій би галузі науки вони не працювали, одна спільна мета — служити соціалістичній Батьківщині, справі комунізму (Комуніст України, 2, 1969, 60);
-//  Який здійснюється, проводиться і т. ін. разом із ким-небудь. Вони [мати й син] раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); З Андрієм у Каті відносини були такі ж хороші, дружні, як і з початку їх спільного життя (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 170);
+. Який здійснюється, проводиться і т. ін. разом із ким-небудь. Вони [мати й син] раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); З Андрієм у Каті відносини були такі ж хороші, дружні, як і з початку їх спільного життя (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 170);
-//  Колективний, груповий. Уся її фігурка тремтіла зі зворушення на саму згадку про товаришів спільних снідань (Іван Франко, II, 1950, 291); Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері, літературні читання, які одбуваються часто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Спільні дії комуністичних і робітничих партій — настійна вимога часу, яка відповідав корінним інтересам усього революційного руху (Комуніст України, 6, 1967, 10);
+.  Колективний, груповий. Уся її фігурка тремтіла зі зворушення на саму згадку про товаришів спільних снідань (Іван Франко, II, 1950, 291); Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері, літературні читання, які одбуваються часто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Спільні дії комуністичних і робітничих партій — настійна вимога часу, яка відповідав корінним інтересам усього революційного руху (Комуніст України, 6, 1967, 10);
-//  Який виявляється, проявляється всіма присутніми, оточуючими або всіма в якійсь групі, в якомусь колективі. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Василь Еллан, II, 1958, 66);
+.  Який виявляється, проявляється всіма присутніми, оточуючими або всіма в якійсь групі, в якомусь колективі. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Василь Еллан, II, 1958, 66);
-//  Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
+.  Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
 [[Категорія:Сп]]

← Попередня версія		Версія за 17:18, 29 листопада 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Спільний, -~~а, -е~~. '''~~Общій~~, ~~совмѣстный~~. К. ЧР. ~~427. ''Не~~ спільний ~~хліб~~. '~~'Черк~~. у. ~~''Розмова стала спільною~~. ~~''Левиц~~. ~~Пов~~. ~~262~~.	+	''''''''Спільний, - 1. ''Який належить усім або багатьом. Щоб лиха не знати, треба спільним плугом спільне поле орати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Ще в димних просторах моєї держави, ладнаючи спільні мости, Іван з Краснодона і Ян із Варшави здружились, як рідні брати (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 42)'';
		+	// Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
		+	// Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).
		+
		+	2. Який виконується, досягається і т. ін. всіма (в суспільстві, групі, колективі). Робота спільна, як пісня весільна (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи, вже хочеться одпочити на чомусь іншому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Слава братерству й дружбі, загартованим у спільних боях за свободу! (Максим Рильський, III, 1956, 58); Пригадав [поет] комсомольський зліт. Спільну працю в селі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 9); У спільному поході інших руських князів проти половців сіверські князі відмовились брати участь (іст. СРСР, I, 1956, 56); У вчених Радянської України, хоч в якій би галузі науки вони не працювали, одна спільна мета — служити соціалістичній Батьківщині, справі комунізму (Комуніст України, 2, 1969, 60);
		+	// Який здійснюється, проводиться і т. ін. разом із ким-небудь. Вони [мати й син] раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); З Андрієм у Каті відносини були такі ж хороші, дружні, як і з початку їх спільного життя (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 170);
		+	// Колективний, груповий. Уся її фігурка тремтіла зі зворушення на саму згадку про товаришів спільних снідань (Іван Франко, II, 1950, 291); Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері, літературні читання, які одбуваються часто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Спільні дії комуністичних і робітничих партій — настійна вимога часу, яка відповідав корінним інтересам усього революційного руху (Комуніст України, 6, 1967, 10);
		+	// Який виявляється, проявляється всіма присутніми, оточуючими або всіма в якійсь групі, в якомусь колективі. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Василь Еллан, II, 1958, 66);
		+	// Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
	[[Категорія:Сп]]		[[Категорія:Сп]]