Смовдь - Історія редагувань

Mmmelnyk.if20 в 22:44, 30 жовтня 2020

2020-10-30T22:44:48Z

Mmmelnyk.if20 в 22:42, 30 жовтня 2020

2020-10-30T22:42:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Смовдь, -ди, '''''ж. ''Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. ''Кріпки...

2012-09-30T00:00:26Z

Створена сторінка: '''Смовдь, -ди, '''''ж. ''Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. ''Кріпки...

Нова сторінка

'''Смовдь, -ди, '''''ж. ''Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. ''Кріпкий як смовдь. ''Лубен. у.
[[Категорія:См]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 В Україні — 11 видів. Найпоширеніші:
-Смовдь гірська [Peucedanum oreoselinum (L.) Moench.], росте на пісках у соснових лісах, переважно на Поліссі й у Лісостепу. Запашна, пряна рослина, насіння містить до 3 % етерової олії, застосовувалась у медицині як засіб проти хвороби шлунку;
+.Смовдь гірська [Peucedanum oreoselinum (L.) Moench.], росте на пісках у соснових лісах, переважно на Поліссі й у Лісостепу. Запашна, пряна рослина, насіння містить до 3 % етерової олії, застосовувалась у медицині як засіб проти хвороби шлунку;
 Смовдь оленяча [Peucedanum cervaria (L.) Cuss.], запашна рослина, росте на лісових галявинах і серед чагарників у північно-західній частині України. Коріння містить 2,7 % етерової олії;
-Смовдь дніпровська (Peucedanum borysthenicum Klok.);
+.Смовдь оленяча [Peucedanum cervaria (L.) Cuss.], запашна рослина, росте на лісових галявинах і серед чагарників у північно-західній частині України. Коріння містить 2,7 % етерової олії;
 Смовдь болотяна [Peucedanum palustre L. = Calestanta palustria (Moench.) Koz.Pol.], на болотах, у вільшняках, звичайно в Карпатах, на Поліссі й у Лісостепу;
-Смовдь руська (Peucedanum ruthenicum M. В.), що зустрічається на степових схилах, солонцях — обидва останні види застосовуються в народній медицині при шлункових захворюваннях, а також як сечогінний засіб. Смовдь руська багатолітня трав'яниста рослина. Для лікарських засобів використовують її корінь. Збирають у період спокою — ранньою весною до початку росту пагонів (квітень) або восени після відмирання наземної частини рослини (листопад), викопують за допомогою лопати. Після того, коли рослину викопали, з неї оббивають землю, обрізають зайві наземні частини та розрізають корені на частини.
+.Смовдь дніпровська (Peucedanum borysthenicum Klok.);

← Попередня версія		Версія за 22:42, 30 жовтня 2020
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Смовдь, -ди, '''''ж. ''Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. ''Кріпкий як смовдь. ''Лубен. у.		'''Смовдь, -ди, '''''ж. ''Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. ''Кріпкий як смовдь. ''Лубен. у.
	[[Категорія:См]]		[[Категорія:См]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	СМОВДЬ, і, жін. (Peucedanum, L.). Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних. — Миколо, глянь, скільки смовді! — Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274); Тут [у степу] особливо виділяються зеленувато-сталеві плями квітучої тирси. Над нею височать зібрані зонтиками жовті квітки смовді (По заповідних місцях України, 1960, 40).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 414.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| https://lektrava.ru/upload/resize_cache/iblock/648/568_380_1eeee85c4808aea84757d7efe0fb86c66/648e997de6f9aa7cc48a162aee2e47f8.jpg
		+	\|}
		+
		+	==[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]==
		+	Смовдь (Peucedanum L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини окружкових.
		+
		+	===Етимологія===
		+	Слово смовдь, очевидно, є результатом давнього перенесення назви чеськ. smldi («молінія»), ст.-пол. smilz («щучник дернистий», Deschampsia caespitosa (L.) Р. В.), можливо, праєвропейського походження. Латинська назва Peucedanum походить від дав.-гр. πευκέδανον, яким позначали Peucedanum officinale[2].
		+
		+	===Смовдь в Україні===
		+
		+	В Україні — 11 видів. Найпоширеніші:
		+
		+	Смовдь гірська [Peucedanum oreoselinum (L.) Moench.], росте на пісках у соснових лісах, переважно на Поліссі й у Лісостепу. Запашна, пряна рослина, насіння містить до 3 % етерової олії, застосовувалась у медицині як засіб проти хвороби шлунку;
		+	Смовдь оленяча [Peucedanum cervaria (L.) Cuss.], запашна рослина, росте на лісових галявинах і серед чагарників у північно-західній частині України. Коріння містить 2,7 % етерової олії;
		+	Смовдь дніпровська (Peucedanum borysthenicum Klok.);
		+	Смовдь болотяна [Peucedanum palustre L. = Calestanta palustria (Moench.) Koz.Pol.], на болотах, у вільшняках, звичайно в Карпатах, на Поліссі й у Лісостепу;
		+	Смовдь руська (Peucedanum ruthenicum M. В.), що зустрічається на степових схилах, солонцях — обидва останні види застосовуються в народній медицині при шлункових захворюваннях, а також як сечогінний засіб. Смовдь руська багатолітня трав'яниста рослина. Для лікарських засобів використовують її корінь. Збирають у період спокою — ранньою весною до початку росту пагонів (квітень) або восени після відмирання наземної частини рослини (листопад), викопують за допомогою лопати. Після того, коли рослину викопали, з неї оббивають землю, обрізають зайві наземні частини та розрізають корені на частини.