Слухати - Історія редагувань

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 16:16, 16 листопада 2019

2019-11-16T16:16:06Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 16:15, 16 листопада 2019

2019-11-16T16:15:09Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:57, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:57:51Z

Yyplakhotniuk.fpmv19: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2019-11-16T11:56:55Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Yyplakhotniuk.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-16T11:54:35Z

‎Сучасні словники

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:48, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:48:13Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:48, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:48:03Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:47, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:47:41Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:46, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:46:18Z

Yyplakhotniuk.fpmv19 в 11:45, 16 листопада 2019

2019-11-16T11:45:45Z

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Слухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Слушать. ''В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. ''Мет. 95. ''Ти кажеш, та нічого слухать, ''— пустяки говоришь. Ном. № 13001. '''Оцюди́ лиш слухай'''! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. '''Чмелів слухати'''. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. ''А та палиця пан називається, треба її слухати. ''Ном. № 1140.
-==[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=хлюп Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
+==[http://sum.in.ua/s/slukhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 '''1.'''перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі (Тарас Шевченко, I, 1963, 98); В темний вечір зим холодних В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать нянині казки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку.. і слуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Гаї шумлять — Я слухаю (Павло Тичина, I, 1957, 15); Стоїть Катря, слухає й не чув нічого (Андрій Головко, II, 1957, 235); Йшли попід горою травами з тобою, слухали дівочу пісню на горі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30);  * Образно. Слухає далеч орлина звитяжної пісні мотив (Володимир Сосюра, II, 1958, 461);

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Слухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Слушать. ''В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. ''Мет. 95. ''Ти кажеш, та нічого слухать, ''— пустяки говоришь. Ном. № 13001. '''Оцюди́ лиш слухай'''! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. '''Чмелів слухати'''. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. ''А та палиця пан називається, треба її слухати. ''Ном. № 1140.
-==[http://sum.in.ua/s/slukhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
+==[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=хлюп Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 '''1.'''перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі (Тарас Шевченко, I, 1963, 98); В темний вечір зим холодних В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать нянині казки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку.. і слуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Гаї шумлять — Я слухаю (Павло Тичина, I, 1957, 15); Стоїть Катря, слухає й не чув нічого (Андрій Головко, II, 1957, 235); Йшли попід горою травами з тобою, слухали дівочу пісню на горі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30);  * Образно. Слухає далеч орлина звитяжної пісні мотив (Володимир Сосюра, II, 1958, 461);

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Слухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Слушать. ''В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. ''Мет. 95. ''Ти кажеш, та нічого слухать, ''— пустяки говоришь. Ном. № 13001. '''Оцюди́ лиш слухай'''! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. '''Чмелів слухати'''. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. ''А та палиця пан називається, треба її слухати. ''Ном. № 1140.
 ==[http://sum.in.ua/s/slukhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 '''1.'''перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі (Тарас Шевченко, I, 1963, 98); В темний вечір зим холодних В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать нянині казки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку.. і слуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Гаї шумлять — Я слухаю (Павло Тичина, I, 1957, 15); Стоїть Катря, слухає й не чув нічого (Андрій Головко, II, 1957, 235); Йшли попід горою травами з тобою, слухали дівочу пісню на горі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30);  * Образно. Слухає далеч орлина звитяжної пісні мотив (Володимир Сосюра, II, 1958, 461);

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Слухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Слушать. ''В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. ''Мет. 95. ''Ти кажеш, та нічого слухать, ''— пустяки говоришь. Ном. № 13001. '''Оцюди́ лиш слухай'''! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. '''Чмелів слухати'''. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. ''А та палиця пан називається, треба її слухати. ''Ном. № 1140.
-==[http://sum.in.ua/s/mova Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
+==[http://sum.in.ua/s/slukhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 '''Словник української мови'''
 '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Слухати, -хаю, -єш, '''''гл. ''1) Слушать. ''В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. ''Мет. 95. ''Ти кажеш, та нічого слухать, ''— пустяки говоришь. Ном. № 13001. '''Оцюди́ лиш слухай'''! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. '''Чмелів слухати'''. Быть огорошеннымъ ударомъ. Котл. Ен. І. 13. 2) Слушать, повиноваться. ''А та палиця пан називається, треба її слухати. ''Ном. № 1140.
-==Сучасні словники==
+==[http://sum.in.ua/s/mova Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]==
 '''Словник української мови'''
 '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
-.перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі (Тарас Шевченко, I, 1963, 98); В темний вечір зим холодних В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать нянині казки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку.. і слуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Гаї шумлять — Я слухаю (Павло Тичина, I, 1957, 15); Стоїть Катря, слухає й не чув нічого (Андрій Головко, II, 1957, 235); Йшли попід горою травами з тобою, слухали дівочу пісню на горі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30);  * Образно. Слухає далеч орлина звитяжної пісні мотив (Володимир Сосюра, II, 1958, 461);
+'''1.'''перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Іван Котляревський, I, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина? почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі (Тарас Шевченко, I, 1963, 98); В темний вечір зим холодних В парту кинувши книжки, Ми збирались коло грубки Слухать нянині казки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку.. і слуха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148); Гаї шумлять — Я слухаю (Павло Тичина, I, 1957, 15); Стоїть Катря, слухає й не чув нічого (Андрій Головко, II, 1957, 235); Йшли попід горою травами з тобою, слухали дівочу пісню на горі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30);  * Образно. Слухає далеч орлина звитяжної пісні мотив (Володимир Сосюра, II, 1958, 461);
 //  Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. Еней наш насторочив уха, Мов чоловічий голос слуха, Те чув і старий Анхиз (Іван Котляревський, I, 1952, 155); Пустив [надзиратель] її до кімнати й причинив двері назад, але не замикав. Став тихенько коло дверей і слухав (Гнат Хоткевич, I, 1966, 174); Витягає [поранений] великого залізничного годинника. Прикладає до вуха, слухав, чи йде (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Хотілося ще й ще слухати його густий, приємний і щирий голос (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 193); Забилось серце. Слухать став: о, як вона співає! (Павло Тичина, I, 1946, 124); Настя вхопила.. млинець, похапцем накинула свиту і побігла слухати до сусіди під вікно (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 363);
 //  Прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. В городі він живе у свого родича столяра, слухає розмови робочого люду, вчиться пісень (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28);