Слово - Історія редагувань

Nspanchenko.if20: фото

2021-10-28T08:25:28Z

фото

Nspanchenko.if20 в 07:41, 28 жовтня 2021

2021-10-28T07:41:19Z

Nspanchenko.if20 в 07:33, 28 жовтня 2021

2021-10-28T07:33:15Z

Nspanchenko.if20: відео, література

2021-10-28T07:32:21Z

відео, література

Nspanchenko.if20 в 06:25, 28 жовтня 2021

2021-10-28T06:25:45Z

Nspanchenko.if20: значення слова в академічному тлумачному словнику української мови

2021-10-26T07:54:00Z

значення слова в академічному тлумачному словнику української мови

Julia Fub 1 11 в 13:27, 15 квітня 2013

2013-04-15T13:27:40Z

Julia Fub 1 11: /* Сучасні словники */

2013-04-15T13:26:56Z

‎Сучасні словники

Julia Fub 1 11 в 13:24, 15 квітня 2013

2013-04-15T13:24:59Z

Julia Fub 1 11 в 13:17, 15 квітня 2013

2013-04-15T13:17:07Z

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 * Уфимцева А. А. Типы словесных знаков. М., 1974;
 * Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974;
 == Відео посилання ==
 https://youtu.be/RzmIzP9y0n0
+== Ілюстрації ==
-https://www.youtube.com/watch?v=UDEMwLf-6Uk
+[[Файл:Словозначення.jpg|міні]]

@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 * Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974;
-== Ілюстрації ==
+== Відео посилання ==
 https://youtu.be/RzmIzP9y0n0
 https://www.youtube.com/watch?v=UDEMwLf-6Uk

@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 == Ілюстрації ==
 https://youtu.be/RzmIzP9y0n0
 https://www.youtube.com/watch?v=UDEMwLf-6Uk

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Сло́во, -ва, '''''с. ''Слово. ''Прошу тебе, милий, вірними словами. ''Мет. 47. ''Сказав слово та й мовчи. ''Ном. № 1202. '''Словом займати'''. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. ''Мене, брате, словом не займають. '''''Словами блудити'''. Бредить. '''Сло́во пити'''.? ''Твій брат буде з моїм братом слово пити. ''Федьк. '''Додержати, дотримати слова'''. Сдержать слово. Ум. '''Слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. '''''Мачушине словце що зімнєє сонце. ''Грин. II. 305. ''Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. ''Грин. III. 337.'' Скажи мені словечечко, серце. ''МВ. (О. 1862. І. 75). ''Словонька тихого да й не промовиш. ''Г. Барв. 57.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 ===Сучасні словники===
 ----
@@ Рядок 30: / Рядок 34: @@
 '''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. ''Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)''; . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. ''Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)''. 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. ''У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)''; 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. ''В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).''

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Сло́во, -ва, '''''с. ''Слово. ''Прошу тебе, милий, вірними словами. ''Мет. 47. ''Сказав слово та й мовчи. ''Ном. № 1202. '''Словом займати'''. Нп. Заговаривать съ кѣмъ. ''Мене, брате, словом не займають. '''''Словами блудити'''. Бредить. '''Сло́во пити'''.? ''Твій брат буде з моїм братом слово пити. ''Федьк. '''Додержати, дотримати слова'''. Сдержать слово. Ум. '''Слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. '''''Мачушине словце що зімнєє сонце. ''Грин. II. 305. ''Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. ''Грин. III. 337.'' Скажи мені словечечко, серце. ''МВ. (О. 1862. І. 75). ''Словонька тихого да й не промовиш. ''Г. Барв. 57.
-[[Категорія:Сл]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 ===Сучасні словники===
 ----

← Попередня версія		Версія за 07:54, 26 жовтня 2021
Рядок 18:		Рядок 18:

	'''''Етимологія слова''''': стсл. слово - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних у словах slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух".		'''''Етимологія слова''''': стсл. слово - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних у словах slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух".
		+
		+	'''Академічний тлумачний словник української мови'''
		+
		+	1)тільки одн. Мова, мовлення. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово (Тарас Шевченко, II, 1953, 289); Читаю Шекспіра. Що за сила слова, Що за глибина думки! (Панас Мирний, V, 1955, 342); Всі акини давно вважали, що голос і слово людське незрівнянно виразніші за музичний інструмент (Терень Масенко, Життя.., 1960, 52); Українське слово вперше в історії нації і літератури здобуло справжню свободу в дні Жовтня, який відкрив перед ним воістину велике майбутнє (Радянське літературознавство, 2, 1968, 6); Головним інструментом у хірурга в скальпель, у муляра — кельма, у художника — пензель.., у викладача головною зброєю в слово (Радянська Україна, 28.I 1972, 2) Майстер слова — видатний письменник. Читаєш — і бачиш великі зразки великих майстрів слова, бачиш, що можна зробити з тим словом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Ніхто.. не брав до уваги того факту, що майстри слова навчалися своєму реместву не в школах од професорів, а од попередніших великих майстрів слова, придивляючись до їх творів (Степан Васильченко, IV, 1960, 50); Художнє слово: а) мова художнього твору. Гнучка ритміка і досконала музикальність вірша, могутність і краса художнього слова взагалі, — все це не може не цінитися сучасним читачем (Шамота, Талант і народ, 1958, 21); б) твори художньої літератури. Художнє слово українського народу, яке після Великого Жовтня зазвучало на повний голос, привертає до себе увагу на всіх континентах земної кулі (Вечірній Київ, 15.XI 1967, 1); Художник слова — те саме, що Майстер слова.
		+
		+	2) Висловлювання, фраза. Що б не сказав він, його слово закон (Панас Мирний, IV, 1955, 118); — Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); Він був фанатик-церковник, він з жахом слухав на сході слова про закриття церкви (Олесь Донченко, II, 1956, 10); — А ти ще послухай, не завадить. Всяке мудре слово маси виховує, як каже товариш Корній Недокус (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 63);
		+	// розм. Відповідь, розповідь. Хлопчик дивиться на неї.. — Се ваші книжки? — вона пита в його. Нема одказу. — Чи ви любите книжки читати? — Знов нема слова (Марко Вовчок, I, 1955, 385); — Розкажіть, як ви жили? Чи були ви щасливі? — Капітан деякий час сидить мовчки, обличчя його хмарніє. Як він жив? Чи був він щасливий? Не так просто, видно, на це відповісти. Чекаючи його слова, старшокласники уважно дивляться на нього (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 148);
		+	// у формі оруд. в. мн. словами кого, чиїми. Уживається у знач. «як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь». Що ж до моєї фотографії і біографії, то я якось раз одписував уже одному галичанину словами Лермонтова: «Поэт! что в имени твоем?!» (Панас Мирний, V, 1955, 400); — Ой, нащо він [півкарбованець] мені, Васильку! — А може, й знадобиться вам у хазяйстві, — відповів [онук] словами батька, ще не розуміючи, що вже ніякого хазяйства не має їхня родина (Михайло Стельмах, I, 1962, 6).
		+	▲ Крилаті слова; Крилатий вислів (вираз); Крилата фраза див. крилатий.
		+	♦ Без зайвих слів див. зайвий; Блудити словами див. блудити. Випускати слова на вітер див. випускати; Віддавати (віддати) слово подяки див. подяка; Добрим словом прислужитися див. прислужуватися; Живе слово див. живий; Закидати (закинути) слово кому, за кого, про кого — звертатися до когось із клопотанням про кого-небудь; Закидати словом кому — починати з ким-небудь розмову, викликати на розмову когось. Наздогнали [чоловіки] його на вулиці і йшли юрбою за ним. Спершу мовчки, потім стали словом закидати йому, допитуватися знов. Але Гордій і тепер нічого не розповідав важливого (Андрій Головко, II, 1957, 323);

	'''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. ''Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)''; . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. ''Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)''. 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. ''У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)''; 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. ''В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).''		'''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. ''Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)''; . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. ''Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)''. 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. ''У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)''; 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. ''В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).''

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 Тлумачення:
-'''''Сло́во''''' -  1. мовна одиниця яка являє собою звукове вираження про предмет або явище об'єктивного світу. ''Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П.Мирний)'' 2. Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. ''Та вони, ворожбити, вже слово таке знають. Туману  пустили і здиміли (Л.Українка).
+'''''Сло́во''''' -  1. мовна одиниця яка являє собою звукове вираження про предмет або явище об'єктивного світу. ''Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П.Мирний)'' 2. Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. ''Та вони, ворожбити, вже слово таке знають. Туману  пустили і здиміли (Л.Українка).''
 ''
 '''''Фонетичний запис''''': [сло́wо]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 Тлумачення:
-'''''Сло́во''''' -  1. 2.  3.
+'''''Сло́во''''' -  1. мовна одиниця яка являє собою звукове вираження про предмет або явище об'єктивно госвіту. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П.Мирний) 2. Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. Та вони, ворожбити, вже слово таке знають. Туману  пустили і здиміли (Л.Українка).
 '''''Фонетичний запис''''': [сло́wо]
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 '''''Синоніми''''': лексема,обіцянка,промова;
-'''''Етимологія слова''''': стсл. слово  - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних  із slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух".
+'''''Етимологія слова''''': стсл. слово  - псл. slovo "те, що сказано, що чути", пов'язане з чергуванням голосних  у словах slava "слава", slyti "називатися,чути", sluхъ "слух".
 '''''Фразеологізми''''': 1.Го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); . 2. Для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний). 3. Сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє. Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко); 4. У двох (у коро́тких) слова́х. Дуже стисло. В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій .. добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар).