Словесність - Історія редагувань

Aoskurska.if18 в 14:03, 21 жовтня 2018

2018-10-21T14:03:37Z

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні п...»

2017-11-21T09:57:42Z

Замінено вміст на «'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні п...»

Asnekrasova.if17: додала медіа

2017-11-19T20:01:58Z

додала медіа

Asnekrasova.if17 в 11:28, 19 листопада 2017

2017-11-19T11:28:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні пись...

2012-09-29T23:51:00Z

Створена сторінка: '''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні пись...

Нова сторінка

'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. ''Нп. 2) Словесность. ''Українська пісня і неписана словесність народу українського. ''К. ХП. 7.
[[Категорія:Сл]]

← Попередня версія		Версія за 14:03, 21 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
	'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. ''Нп. 2) Словесность. ''Українська пісня і неписана словесність народу українського. ''К. ХП. 7.		'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. ''Нп. 2) Словесность. ''Українська пісня і неписана словесність народу українського. ''К. ХП. 7.
		+	==Сучасні словники==
		+	СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, жін.
		+
		+	1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, в інтернаціональною за своїм вмістом, за своїми тенденціями (Максим Рильський, III, 1955, 166); Усна словесність відтворила улюблені народні образи сміливої, волелюбної, гордої людини, вірної своїй батьківщині й національним традиціям (Радянське літературознавство, 3, 1971, 24).
		+
		+	2. заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.). Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 227); В 1915 р. він захистив дисертацію на вчений ступінь магістра арабської словесності (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 136);
		+	// Дисципліна, предмет у дореволюційній середній школі, яка давала систематичні знання з літератури. В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам'ять (Микола Олійник, Леся, 1960, 11).
		+
		+	3. Назва філологічних дисциплін у сучасній школі. Словесність поміж інших шкільних дисциплін мусить перебувати в найближчих стосунках з мистецтвом кіно (Літературна Україна, 6.VIII 1965, 2).
		+
		+	4. заст., розм. Усні заняття з солдатами дореволюційної російської армії, на яких вивчали військові статути. Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі, на солдатській «словесності». Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); В одному з приміщень [казарми] якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов (Андрій Головко, II, 1957, 450).
		+
		+	5. заст., розм. Усне повідомлення, переказ. Та од вас ні письма не перечуєш, ні словесності не перекажеш (Словник Грінченка).
		+	==Посилання==
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 366.
	[[Категорія:Сл]]		[[Категорія:Сл]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-== Академічний тлумачний словник ==
+'''Словесність, -ности, '''''ж. ''1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. ''Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. ''Нп. 2) Словесность. ''Українська пісня і неписана словесність народу українського. ''К. ХП. 7.
-СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, жін.<br />
+[[Категорія:Сл]]
-−
-. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, в інтернаціональною за своїм вмістом, за своїми тенденціями (Максим Рильський, III, 1955, 166); Усна словесність відтворила улюблені народні образи сміливої, волелюбної, гордої людини, вірної своїй батьківщині й національним традиціям (Радянське літературознавство, 3, 1971, 24).<br />
-−
-. заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.). Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 227); В 1915 р. він захистив дисертацію на вчений ступінь магістра арабської словесності (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 136);
-//  Дисципліна, предмет у дореволюційній середній школі, яка давала систематичні знання з літератури. В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам'ять (Микола Олійник, Леся, 1960, 11).<br />
-−
-. Назва філологічних дисциплін у сучасній школі. Словесність поміж інших шкільних дисциплін мусить перебувати в найближчих стосунках з мистецтвом кіно (Літературна Україна, 6.VIII 1965, 2).<br />
-−
-. заст., розм. Усні заняття з солдатами дореволюційної російської армії, на яких вивчали військові статути. Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі, на солдатській «словесності». Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); В одному з приміщень [казарми] якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов (Андрій Головко, II, 1957, 450).<br />
-−
-. заст., розм. Усне повідомлення, переказ. Та од вас ні письма не перечуєш, ні словесності не перекажеш (Словник Грінченка).[http://sum.in.ua/s/slovesnistj]
-== Народна усна словесність ==
-====ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗМІСТ, РОЗВИТОК====
-Народна усна словесність, або фолкльор (англ. folklore — нар. знання, нар. мудрість, термін цей ввів 1846 p. W. J. Thoms для означення старовинної поезії, обрядів, вірувань), на відміну від письмової, на письмі закріпленої словесности, зберігається в пам’яті народу і, за традицією, іноді через століття, передається з уст в уста від покоління до покоління. Для усної словесности архаїчного типу характеристичний зв’язок словесної творчости з ідеологією й життєвою практикою, отже тотожність уявлення-образу й практичної мети. Але це не є прямий біологічний або технічний зв’язок »роботи« й »ритму« (К. Бюхнер). Це є зв’язок »уявлення праці« й »пісні«, комплексний зв’язок »уявлення-обряду-слова« на ґрунті світоглядової концепції даної іст. доби. З усіх уснословесних жанрів зв’язок між практично-життєвою функцією, уявленням і образом, обрядовою дією й словесним текстом найвиразніше виступає в замовляннях (заговорах), обрядових піснях нар.-календарного циклу і т. д.<br />
-−
-В романтично-народницькій фолкльористиці твори усної нар. словесности розглядались як продукт нерозчленованої колективно-нар. творчости; в новішій фолкльористиці цьому поглядові була протиставлена теза про індивідуальні джерела усної словесности. »Твори усної словесности так само, як і твори письменства, випливають із джерела індивідуальної творчости; наслідком усної передачі, вони вдержуються в незакріпленій, пливкій формі, дають широке поле для імпровізації та приймають подекуди ознаки збірної, колективної творчости« (Ф. Колесса »Укр. усна словесність«, 1938, стор. 3). Проте в творах архаїчної усної словесности слово і словесний текст ніколи не існують самі по собі, але завжди в зв’язку з контекстом обрядової дії; за зв’язком творчих образів завжди зберігається зв’язок світоглядових уявлень; словесний текст і обрядова дія завжди мають практичну, утилітарно-життєву скерованість. Усе це, лишаючись незмінно даним, зв’язує творчу ініціятиву виконавця, сковує її, ставить для неї рамки, за межі яких вона не може вийти. Тому »джерела індивідуальної творчости« не однакові в усній словесності архаїчного типу, в новішому »художньому фолкльорі« й в літ. творчості.<br />
-−
-Суть змін, які відбуваються з творами усної словесности, полягає у відриві уснословесних жанрів і творів від первісних світоглядових основ, на ґрунті яких вони виникли. В міру розкладу тотожности світогляду — фолкльору — практичної мети відбувається розпад едности уявлення — образу — обрядової дії — слова. Змінюється світогляд, змінюється й характер фолкльору, руйнується світоглядово-змістовий сенс первісного зв’язку »уявлення-образу«, відпадає обряд, словесний текст існує далі незалежно від обряду й від практичної мети, як це було досі. Словесний образ, відірвавшися від обряду, втрачає свою первісну світоглядово-практичну мотивацію, набуває нової зміненої мотивації, вростає в новий ґрунт і на цьому новому світоглядовому ґрунті або відмирає, або прищеплюється і починає тоді жити новим життям. Цей перехід архаїчних обрядово-словесних образів у пізніші мистецько-словесні позаобрядові образи особливо виразно простежується на прикладі баляд, що, як окремий жанр, відгалужуються від обрядових пісень нар.-календарного циклу.<br />
-−
-Фолкльор, виконуваний поза зв’язком із обрядом і практичною метою, набуває ознак »художнього фолкльору«. Естетична мета виконання, відтискуючи обрядово-практичну, виступає на перший плян.
-−
-==== СЛІДИ УСНОЇ СЛОВЕСНОСТИ В ПИСЬМЕНСТВІ, СТАРОМУ Й НОВОМУ ====
-З запровадженням християнства церква поставилася гостро неґативно до уснословесної творчости, до нар. звичаїв і обрядів, як до залишків поганства. У літ. пам’ятках XI — XIII ст. знаходимо суворий осуд святкування коляди, купала, »ігрищ між селами, плясанія і всіх бісовських пісень«. Церква засуджує нар. обряди, оповідання »басень«, гру на гуслях, »труби і скоморохи, гуслі і русальї«. Однак ця боротьба не завадила просякненню й впливові усної словесности на письменство. У »Посланії Володимира Мономаха до кн. Олега« (1096 — »Лаврентіївський літопис«) є згадка про весільні пісні й голосіння (»жалі«). »Начальний літописі зберіг відгомін старих переказів і дружинної поезії. В »Моленії« Данила Заточника зустрічаємо приказки. Наскрізь перейняте духом усної нар. словесности »Слово о полку Ігореві« (нар. вірування, голосіння, поетичні засоби усної поезії, ритміка, схожа на ритміку пізніших дум).<br />
-−
-Не зважаючи на опір церкви, уснословесна творчість зберігає свої позиції, вбирає в себе нові впливи середньовічного письменства, і приклад »Слова о полку Ігореві« показує, що для середньовіччя не була виключена творча синтеза між усною й письмовою словесністю. Щоправда, ні давне письменство не зберегло для нас, за винятком »Слова о полку Ігореві«, записів тодішніх епічних творів, ні нар. пам’ять не зберегла згадок про них в усній передачі, але нам відомо, що в XI — XVI ст. на Україні існувала професійна група співців і музик, т. зв. »скоморохів«, яка плекала фахове мистецтво /253/ співу, музики й танцю, запровадивши в нар. ужиток багато нових форм, тем і жанрів (баляда, романс, казка).<br />
-−
-Щодо наступної літературної доби, ренесансу-барокко, то, хоч, приміром, Іван Вишенський і виступає однаково різко, як проти латини (»латиню зовсім оставимо«), так і проти нар. звичаїв, але за цих часів (XVI — XVIII ст.) відбувається постійна флюктуація між усною словесністю й письмовою. »Бароккова література, зокрема вірш та драма, в дуже великій мірі спричинились до розвитку нар. поезії«. »Барокко має нахил до нар. поезії й черпає з її скарбниці« ... »Нар. пісня переймає елементи стилістики бароккової вірші«. »Поруч з віршами, писаними за схемами бароккової поетики, зустрічаємо вірші, що роблять враження якихось монтажів з нар. пісень« (Д. Чижевський). Для мішаних фолкльорно-літ. жанрів доби барокко характеристичні тексти »інтермедій« і »вертепу« (нар. лялькового театру), що дожив до наших часів. »Приповідки знайдемо в усіх проповідників барокко, в усіх літописах, часто в вірші; ці приповідки почасти перекладено з латини, почасти утворено самими авторами, почасти взято з уст народу« (Чижевський). Почаївський »Богогласник« є прикладом взаємопросякання уснословесної й письмової творчости; в народ просякають різдвяні, великодні, сатиричні й пародійні вірші; »вірші досить високого стилю« входять в репертуар лірників. Дослідження змісту співаників XVII — XVIII ст. внесло ясність у картину взаємодії уснословесної й письмової традиції при творенні укр. пісні в цей час. Поетична творчість Г. Сковороди (1722 — 94), а особливо дяків-пиворізів, показує, як тоді використовувано ритми й образи нар. пісень (пор., напр., поезію-пісню Сковороди: »Стоїть явір над водою, все киваєть головою, буйни вітра повівають, руки явору ламають«).<br />
-−
-XIX ст. вносить нові принципи у взаємодію усної й письмової словесности. Романтичне народництво воліє зблизити усну словесність і письмову. Засудиши давнє письменство як ненародне, народництво XIX ст. проклямує усну словесність як норму й канон, що повинні лягти в основу літератури. Література XIX ст. послідовно знароднюється, вона етнографізується й фолкльоризується: нар. мова, форми, жанри й зміст нар. поезії сильно впливають на зміст, жанри, ритми й мову письмової словесности укр. романтиків: почасти П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, ранній Т. Шевченко, а особливо А. Метлинський, Л. Боровиковський і представники »етнографічної школи« (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Вовчок, почасти П. Куліш, С. Руданський). Але й письменникам другої пол. XIX ст. теж не чужі впливи етнографізму (І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л. Глібов, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Тобілевич, Б. Грінченко). З нових позицій (натуралізму, імпресіонізму й неоромантизму) роблять спробу підійти до нар. життя й використати фолкльор І. Франко, М. Коцюбинський (»Тіні забутих предків«), Леся Українка (»Лісова пісня«), О. Кобилянська (»В неділю рано зілля копала«), Г. Хоткевич (»Камінна душя«), до них прилучаються й їх шляхами йдуть письменники наступних Генерацій (П. Тичина, Ю. Яновський, Т. Осьмачка, О. Стефанович, В. Барка).
-−
-====НАЙСТАРІШІ ТИПИ УСНОЇ СЛОВЕСНОСТИ====
-*Замовляння
-*Голосіння
-*Обрядово-пісенна поезія нар.-календарного циклу
-*Коляда. Колядки й щедрівки
-*Веснянки-гаївки
-*Русальне, або нав’є, свято
-*Купальське свято й купальські пісні
-*Жниварський цикл
-*Весілля як родовий акт і весільні пісні[http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.htm]<br />
-==Медіа==
-{{#ev:youtube|8u8ZikuvUrQ}}.
-==Джерела==
-Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 252-273.<br />
-http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.html<br />
-http://sum.in.ua/s/slovesnistj<br />
-−
-{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
-сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 *Жниварський цикл
 *Весілля як родовий акт і весільні пісні[http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.htm]<br />
 ==Джерела==
 Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 252-273.<br />
 http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.html<br />
-http://sum.in.ua/s/slovesnistj
+http://sum.in.ua/s/slovesnistj<br />

← Попередня версія		Версія за 11:28, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Словесність~~, ~~-ности~~, ~~'''''ж~~. ''1) ~~Словесное извѣстіе~~, ~~словесное сообщеніе~~. ''Та од. вас ні ~~письмане~~ перечуєш, ні ~~словесности~~ не перекажеш. ~~''Нп~~. 2) ~~Словесность~~. ~~''Українська~~ пісня і ~~неписана~~ словесність ~~народу українського~~. ~~''К~~. ХП. 7.	+	== Академічний тлумачний словник ==
−	[~~[Категорія~~:~~Сл]~~]	+	СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, жін.<br />
		+
		+	1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, в інтернаціональною за своїм вмістом, за своїми тенденціями (Максим Рильський, III, 1955, 166); Усна словесність відтворила улюблені народні образи сміливої, волелюбної, гордої людини, вірної своїй батьківщині й національним традиціям (Радянське літературознавство, 3, 1971, 24).<br />
		+
		+	2. заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.). Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 227); В 1915 р. він захистив дисертацію на вчений ступінь магістра арабської словесності (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 136);
		+	// Дисципліна, предмет у дореволюційній середній школі, яка давала систематичні знання з літератури. В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам'ять (Микола Олійник, Леся, 1960, 11).<br />
		+
		+	3. Назва філологічних дисциплін у сучасній школі. Словесність поміж інших шкільних дисциплін мусить перебувати в найближчих стосунках з мистецтвом кіно (Літературна Україна, 6.VIII 1965, 2).<br />
		+
		+	4. заст., розм. Усні заняття з солдатами дореволюційної російської армії, на яких вивчали військові статути. Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі, на солдатській «словесності». Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); В одному з приміщень [казарми] якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов (Андрій Головко, II, 1957, 450).<br />
		+
		+	5. заст., розм. Усне повідомлення, переказ. Та од вас ні письма не перечуєш, ні словесності не перекажеш (Словник Грінченка).[http://sum.in.ua/s/slovesnistj]
		+	== Народна усна словесність ==
		+	====ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗМІСТ, РОЗВИТОК====
		+	Народна усна словесність, або фолкльор (англ. folklore — нар. знання, нар. мудрість, термін цей ввів 1846 p. W. J. Thoms для означення старовинної поезії, обрядів, вірувань), на відміну від письмової, на письмі закріпленої словесности, зберігається в пам’яті народу і, за традицією, іноді через століття, передається з уст в уста від покоління до покоління. Для усної словесности архаїчного типу характеристичний зв’язок словесної творчости з ідеологією й життєвою практикою, отже тотожність уявлення-образу й практичної мети. Але це не є прямий біологічний або технічний зв’язок »роботи« й »ритму« (К. Бюхнер). Це є зв’язок »уявлення праці« й »пісні«, комплексний зв’язок »уявлення-обряду-слова« на ґрунті світоглядової концепції даної іст. доби. З усіх уснословесних жанрів зв’язок між практично-життєвою функцією, уявленням і образом, обрядовою дією й словесним текстом найвиразніше виступає в замовляннях (заговорах), обрядових піснях нар.-календарного циклу і т. д.<br />
		+
		+	В романтично-народницькій фолкльористиці твори усної нар. словесности розглядались як продукт нерозчленованої колективно-нар. творчости; в новішій фолкльористиці цьому поглядові була протиставлена теза про індивідуальні джерела усної словесности. »Твори усної словесности так само, як і твори письменства, випливають із джерела індивідуальної творчости; наслідком усної передачі, вони вдержуються в незакріпленій, пливкій формі, дають широке поле для імпровізації та приймають подекуди ознаки збірної, колективної творчости« (Ф. Колесса »Укр. усна словесність«, 1938, стор. 3). Проте в творах архаїчної усної словесности слово і словесний текст ніколи не існують самі по собі, але завжди в зв’язку з контекстом обрядової дії; за зв’язком творчих образів завжди зберігається зв’язок світоглядових уявлень; словесний текст і обрядова дія завжди мають практичну, утилітарно-життєву скерованість. Усе це, лишаючись незмінно даним, зв’язує творчу ініціятиву виконавця, сковує її, ставить для неї рамки, за межі яких вона не може вийти. Тому »джерела індивідуальної творчости« не однакові в усній словесності архаїчного типу, в новішому »художньому фолкльорі« й в літ. творчості.<br />
		+
		+	Суть змін, які відбуваються з творами усної словесности, полягає у відриві уснословесних жанрів і творів від первісних світоглядових основ, на ґрунті яких вони виникли. В міру розкладу тотожности світогляду — фолкльору — практичної мети відбувається розпад едности уявлення — образу — обрядової дії — слова. Змінюється світогляд, змінюється й характер фолкльору, руйнується світоглядово-змістовий сенс первісного зв’язку »уявлення-образу«, відпадає обряд, словесний текст існує далі незалежно від обряду й від практичної мети, як це було досі. Словесний образ, відірвавшися від обряду, втрачає свою первісну світоглядово-практичну мотивацію, набуває нової зміненої мотивації, вростає в новий ґрунт і на цьому новому світоглядовому ґрунті або відмирає, або прищеплюється і починає тоді жити новим життям. Цей перехід архаїчних обрядово-словесних образів у пізніші мистецько-словесні позаобрядові образи особливо виразно простежується на прикладі баляд, що, як окремий жанр, відгалужуються від обрядових пісень нар.-календарного циклу.<br />
		+
		+	Фолкльор, виконуваний поза зв’язком із обрядом і практичною метою, набуває ознак »художнього фолкльору«. Естетична мета виконання, відтискуючи обрядово-практичну, виступає на перший плян.
		+
		+	==== СЛІДИ УСНОЇ СЛОВЕСНОСТИ В ПИСЬМЕНСТВІ, СТАРОМУ Й НОВОМУ ====
		+	З запровадженням християнства церква поставилася гостро неґативно до уснословесної творчости, до нар. звичаїв і обрядів, як до залишків поганства. У літ. пам’ятках XI — XIII ст. знаходимо суворий осуд святкування коляди, купала, »ігрищ між селами, плясанія і всіх бісовських пісень«. Церква засуджує нар. обряди, оповідання »басень«, гру на гуслях, »труби і скоморохи, гуслі і русальї«. Однак ця боротьба не завадила просякненню й впливові усної словесности на письменство. У »Посланії Володимира Мономаха до кн. Олега« (1096 — »Лаврентіївський літопис«) є згадка про весільні пісні й голосіння (»жалі«). »Начальний літописі зберіг відгомін старих переказів і дружинної поезії. В »Моленії« Данила Заточника зустрічаємо приказки. Наскрізь перейняте духом усної нар. словесности »Слово о полку Ігореві« (нар. вірування, голосіння, поетичні засоби усної поезії, ритміка, схожа на ритміку пізніших дум).<br />
		+
		+	Не зважаючи на опір церкви, уснословесна творчість зберігає свої позиції, вбирає в себе нові впливи середньовічного письменства, і приклад »Слова о полку Ігореві« показує, що для середньовіччя не була виключена творча синтеза між усною й письмовою словесністю. Щоправда, ні давне письменство не зберегло для нас, за винятком »Слова о полку Ігореві«, записів тодішніх епічних творів, ні нар. пам’ять не зберегла згадок про них в усній передачі, але нам відомо, що в XI — XVI ст. на Україні існувала професійна група співців і музик, т. зв. »скоморохів«, яка плекала фахове мистецтво /253/ співу, музики й танцю, запровадивши в нар. ужиток багато нових форм, тем і жанрів (баляда, романс, казка).<br />
		+
		+	Щодо наступної літературної доби, ренесансу-барокко, то, хоч, приміром, Іван Вишенський і виступає однаково різко, як проти латини (»латиню зовсім оставимо«), так і проти нар. звичаїв, але за цих часів (XVI — XVIII ст.) відбувається постійна флюктуація між усною словесністю й письмовою. »Бароккова література, зокрема вірш та драма, в дуже великій мірі спричинились до розвитку нар. поезії«. »Барокко має нахил до нар. поезії й черпає з її скарбниці« ... »Нар. пісня переймає елементи стилістики бароккової вірші«. »Поруч з віршами, писаними за схемами бароккової поетики, зустрічаємо вірші, що роблять враження якихось монтажів з нар. пісень« (Д. Чижевський). Для мішаних фолкльорно-літ. жанрів доби барокко характеристичні тексти »інтермедій« і »вертепу« (нар. лялькового театру), що дожив до наших часів. »Приповідки знайдемо в усіх проповідників барокко, в усіх літописах, часто в вірші; ці приповідки почасти перекладено з латини, почасти утворено самими авторами, почасти взято з уст народу« (Чижевський). Почаївський »Богогласник« є прикладом взаємопросякання уснословесної й письмової творчости; в народ просякають різдвяні, великодні, сатиричні й пародійні вірші; »вірші досить високого стилю« входять в репертуар лірників. Дослідження змісту співаників XVII — XVIII ст. внесло ясність у картину взаємодії уснословесної й письмової традиції при творенні укр. пісні в цей час. Поетична творчість Г. Сковороди (1722 — 94), а особливо дяків-пиворізів, показує, як тоді використовувано ритми й образи нар. пісень (пор., напр., поезію-пісню Сковороди: »Стоїть явір над водою, все киваєть головою, буйни вітра повівають, руки явору ламають«).<br />
		+
		+	XIX ст. вносить нові принципи у взаємодію усної й письмової словесности. Романтичне народництво воліє зблизити усну словесність і письмову. Засудиши давнє письменство як ненародне, народництво XIX ст. проклямує усну словесність як норму й канон, що повинні лягти в основу літератури. Література XIX ст. послідовно знароднюється, вона етнографізується й фолкльоризується: нар. мова, форми, жанри й зміст нар. поезії сильно впливають на зміст, жанри, ритми й мову письмової словесности укр. романтиків: почасти П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, ранній Т. Шевченко, а особливо А. Метлинський, Л. Боровиковський і представники »етнографічної школи« (Г. Квітка-Основ’яненко, М. Вовчок, почасти П. Куліш, С. Руданський). Але й письменникам другої пол. XIX ст. теж не чужі впливи етнографізму (І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л. Глібов, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Тобілевич, Б. Грінченко). З нових позицій (натуралізму, імпресіонізму й неоромантизму) роблять спробу підійти до нар. життя й використати фолкльор І. Франко, М. Коцюбинський (»Тіні забутих предків«), Леся Українка (»Лісова пісня«), О. Кобилянська (»В неділю рано зілля копала«), Г. Хоткевич (»Камінна душя«), до них прилучаються й їх шляхами йдуть письменники наступних Генерацій (П. Тичина, Ю. Яновський, Т. Осьмачка, О. Стефанович, В. Барка).
		+
		+	====НАЙСТАРІШІ ТИПИ УСНОЇ СЛОВЕСНОСТИ====
		+	*Замовляння
		+	*Голосіння
		+	*Обрядово-пісенна поезія нар.-календарного циклу
		+	*Коляда. Колядки й щедрівки
		+	*Веснянки-гаївки
		+	*Русальне, або нав’є, свято
		+	*Купальське свято й купальські пісні
		+	*Жниварський цикл
		+	*Весілля як родовий акт і весільні пісні[http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.htm]<br />
		+	==Джерела==
		+	Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 252-273.<br />
		+	http://izbornyk.org.ua/encycl/eui029.html<br />
		+	http://sum.in.ua/s/slovesnistj