Словесний - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. Категорія:С...»

2017-11-21T11:14:44Z

Замінено вміст на «'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. Категорія:С...»

Lvnadberezhna.if17: додано інформацію

2017-11-19T12:02:39Z

додано інформацію

Lvnadberezhna.if17 в 12:01, 19 листопада 2017

2017-11-19T12:01:11Z

Lvnadberezhna.if17: add inform

2017-11-19T11:52:56Z

add inform

Lvnadberezhna.if17: відсутня інформація

2017-11-19T11:44:05Z

відсутня інформація

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. Категорія:Сл

2012-09-29T23:50:57Z

Створена сторінка: '''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19. Категорія:Сл

Нова сторінка

'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.
[[Категорія:Сл]]

← Попередня версія		Версія за 11:14, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.		'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.
−
−	~~==Тлумачний словник==~~
−	1. Прикм. до '''слово''' 1. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступав продовжувачем шевченківських традицій (Курс історії української літературної мови, 1, 1958, 460); В творчості Тичини 30—40-х років кількість словесних новотворів помітно вменшується (Історія української літератури, II, 1956, 369); * Образно. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди (Олекса Стороженко, I, 1957, 99).
−
−	2. Який здійснюється за допомогою слів. В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси: низький, вмирливий, і високий, напосідливий (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 57); Зрозуміло, що макаронізми як словесний прийом гумору не мають народного джерела і виникають на книжно-літературному ґрунті (Мовознавство, IV-V, 1947, 26);
−	// Який змальовується, передається за допомогою слова. «Тиха украинская ночь..» ..Вступ цей є одною з верховин словесного пейзажу в світовій літературі (Максим Рильський, X, 1962, 33); Деякі висновки Потебні, стосовні мови взагалі, плідні і для літературознавства, для розуміння процесу створення словесного образу в поезії (Радянське літературознавство, 2, 1961, 48);
−	// Текстовий (на відміну від музичного). Не припинялася робота над українською народною словесною і музичною творчістю та народним побутом і в тяжкі роки Великої Вітчизняної війни (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 6); Зауважимо, до речі, що цитати із дум та в пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають. Загалом кажучи, словесні тексти пісень і дум завжди треба записувати і дуже бажано демонструвати разом з їх музикою (Максим Рильський, IX, 1962, 205);
−	~~// Не закріплений письмово; усний. Словесна обіцянка.~~
−
−	3. Стос. до словесності (у 1—3 знач.). Всі видатні російські і українські художники слова першої половини XX ст. вчилися у М. Горького не лише словесної майстерності, але насамперед методу художнього відтворення дійсності (Історія української літератури, II, 1956, 440); Поезія за природою своєю є найстислішим, найвиразнішим видом словесного мистецтва (Літературна газета, 12.I 1962, 2).
−	~~[http://sum.in.ua/s/slovesnyj]~~
−
−	~~==Орфографічний словник==~~
−	~~{\| class="wikitable"~~
−	\|-
−	~~! Відмінок !! Чол. рід !! Жін. рід !! Сер. рід !! Множина~~
−	\|-
−	~~\| Називний \|\| словесний \|\| словесна\|\| словесне\|\| словесні~~
−	\|-
−	~~\| Родовий \|\| словесного\|\| словесної\|\| словесного\|\| словесних~~
−	\|-
−	~~\| Давальний \|\| словесному\|\| словесній\|\| словесному\|\| словесним~~
−	\|-
−	~~\| Знахідний \|\| словесний, словесного\|\| словесну\|\| словесне\|\| словесні, словесних~~
−	\|-
−	~~\| Орудний \|\| словесним\|\| словесною\|\| словесним\|\| словесними~~
−	\|-
−	~~\| Місцевий \|\| словесному, словеснім\|\| словесній\|\| словесному, словеснім\|\| словесних~~
−	\|}
−	~~[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%CB%CE%C2%C5%D1%CD%C8%C9]~~
−
−	~~==Словник синонімів==~~
−	У́СНИЙ (не письмовий), СЛОВЕ́СНИЙ, ВЕРБА́ЛЬНИЙ. Усна заява; Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з посібника); Вербальна нота.
−	~~[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B2]~~
−
−	~~==Словесний наголос==~~
−	1) Різновид наголосу, виділення складу в слові посиленням артикуляції, збільшенням тривалості та зміною висоти голосового тону. У фонетичному плані розрізняють С. н.: за силою видихування — силовий (динамічний, експіраторний, або видиховий), за висотою тону — музикальний (музичний, мелодичний, тонічний, або тоновий), за тривалістю звука — кількісний (довготний, або квантитативний). У морфологіч. плані залежно від фіксації на якомусь складі слова розрізняють С. н. постійний (зв'язаний, стійкий, або фіксований) і вільний (нефіксований), а за можливістю переходу з одного складу на інший — сталий (нерухомий) і рухомий. У багатоскладових, передусім у складних словах, крім головного наголосу, є ще й побічний, другорядний (правобережний). У фонологічному плані С. н. виконує змісто- й форморозрізнювальну (замок — замок, руки — руки), кульмінативну (забезпечує єдність слова) та ін. функції.
−
−	~~2) Знак, яким передають С. н. на письмі~~
−	~~[http://leksika.com.ua/10510517/ure/slovesniy_nagolos]~~
−
−	~~==Словесний портрет==~~
−	Словесний портрет — це метод опису людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. Словесний портрет як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці ХІХ ст. А. Бертільйоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці.
−
−	Головними принципами словесного портрета є повнота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає:
−	~~1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;~~
−	2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху донизу»;
−	~~3) обов’язкове використання спеціальної термінології.~~
−
−	~~[[Файл:Slovesni191117.gif\|мини\|Портрети]]~~
−
−	~~Словесний портрет використовується для:~~
−	~~1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами;~~
−	~~2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць позбавлення волі;~~
−	~~3) розшуку безвісти зниклих осіб;~~
−	~~4) встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами;~~
−	~~5) перевірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях виконання покарань;~~
−	~~6) проведення впізнання живих осіб і трупів;~~
−	~~7) проведення огляду;~~
−	~~8) експертизи фотозображень з метою ототожнення особи;~~
−	~~9) перевірки документів, що посвідчують особу;~~
−	~~10) проведення оперативно-розшукових заходів.~~
−	~~[http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI/1_DISKI/KRIM/html/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_12.htm]~~
−
	[[Категорія:Сл]]		[[Категорія:Сл]]

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху донизу»;
 ) обов’язкове використання спеціальної термінології.
 Словесний портрет використовується для:

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 | Місцевий || словесному, словеснім|| словесній|| словесному, словеснім|| словесних
 |}
 [[Категорія:Сл]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.
-. Прикм. до слово 1. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступав продовжувачем шевченківських традицій (Курс історії української літературної мови, 1, 1958, 460); В творчості Тичини 30—40-х років кількість словесних новотворів помітно вменшується (Історія української літератури, II, 1956, 369);  * Образно. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди (Олекса Стороженко, I, 1957, 99).
+==Тлумачний словник==
 . Який здійснюється за допомогою слів. В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси: низький, вмирливий, і високий, напосідливий (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 57); Зрозуміло, що макаронізми як словесний прийом гумору не мають народного джерела і виникають на книжно-літературному ґрунті (Мовознавство, IV-V, 1947, 26);
@@ Рядок 9: / Рядок 10: @@
 . Стос. до словесності (у 1—3 знач.). Всі видатні російські і українські художники слова першої половини XX ст. вчилися у М. Горького не лише словесної майстерності, але насамперед методу художнього відтворення дійсності (Історія української літератури, II, 1956, 440); Поезія за природою своєю є найстислішим, найвиразнішим видом словесного мистецтва (Літературна газета, 12.I 1962, 2).
 [[Категорія:Сл]]

← Попередня версія		Версія за 11:44, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.		'''Словесний, -а, -е. '''Словесный. ''Хто з ним на прю словесну стане. ''К. Іов. 19.
		+
		+	1. Прикм. до слово 1. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступав продовжувачем шевченківських традицій (Курс історії української літературної мови, 1, 1958, 460); В творчості Тичини 30—40-х років кількість словесних новотворів помітно вменшується (Історія української літератури, II, 1956, 369); * Образно. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди (Олекса Стороженко, I, 1957, 99).
		+
		+	2. Який здійснюється за допомогою слів. В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси: низький, вмирливий, і високий, напосідливий (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 57); Зрозуміло, що макаронізми як словесний прийом гумору не мають народного джерела і виникають на книжно-літературному ґрунті (Мовознавство, IV-V, 1947, 26);
		+	// Який змальовується, передається за допомогою слова. «Тиха украинская ночь..» ..Вступ цей є одною з верховин словесного пейзажу в світовій літературі (Максим Рильський, X, 1962, 33); Деякі висновки Потебні, стосовні мови взагалі, плідні і для літературознавства, для розуміння процесу створення словесного образу в поезії (Радянське літературознавство, 2, 1961, 48);
		+	// Текстовий (на відміну від музичного). Не припинялася робота над українською народною словесною і музичною творчістю та народним побутом і в тяжкі роки Великої Вітчизняної війни (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 6); Зауважимо, до речі, що цитати із дум та в пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають. Загалом кажучи, словесні тексти пісень і дум завжди треба записувати і дуже бажано демонструвати разом з їх музикою (Максим Рильський, IX, 1962, 205);
		+	// Не закріплений письмово; усний. Словесна обіцянка.
		+
		+	3. Стос. до словесності (у 1—3 знач.). Всі видатні російські і українські художники слова першої половини XX ст. вчилися у М. Горького не лише словесної майстерності, але насамперед методу художнього відтворення дійсності (Історія української літератури, II, 1956, 440); Поезія за природою своєю є найстислішим, найвиразнішим видом словесного мистецтва (Літературна газета, 12.I 1962, 2).
	[[Категорія:Сл]]		[[Категорія:Сл]]