Скарбник - Історія редагувань

T.marchenko в 19:43, 25 листопада 2017

2017-11-25T19:43:06Z

Asaliskierova.uk15 в 21:11, 24 листопада 2017

2017-11-24T21:11:07Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Скарбник, -ка, '''''м. ''1) = '''Скарбівничий. '''Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаг...

2012-09-29T23:21:11Z

Створена сторінка: '''Скарбник, -ка, '''''м. ''1) = '''Скарбівничий. '''Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаг...

Нова сторінка

'''Скарбник, -ка, '''''м. ''1) = '''Скарбівничий. '''Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
[[Категорія:Ск]]

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post-1715052-1357840875.jpg |x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 220px-Subterranean_Skansen_Guido_Zabrze_08.jpg|x140px]]
+|}
 ==Джерела та література==
- (підска́рбій) — це людина, яка завідувала фінансами в Запорозькій Січі. Скарбник був досить близьким до гетьмана і належав до військових служителів. Він визначав, яка кількість фінансів має бути потрачена на озброєння, харчі, одяг тощо.
+(підска́рбій) — це людина, яка завідувала фінансами в Запорозькій Січі. Скарбник був досить близьким до гетьмана і належав до військових служителів. Він визначав, яка кількість фінансів має бути потрачена на озброєння, харчі, одяг тощо.
 У ширшому розумінні скарбник або скарбничий це особа, що відає коштами якоїсь установи, організації, об'єднання осіб тощо, посадовець, який завідує скарбницею.
@@ Рядок 72: / Рядок 72: @@
 До середини XVII ст., по мірі розвитку приказних установ, широке відомство скарбника сильно скоротилася. Доходи передані були у фінансові прикази різного найменування, холопські справи — в холопський приказ. У віданні казначея залишився лише казенний двір. Казенним двором відав один скарбник, рідше двоє, а товаришів при ньому було троє: два дяки і друкар; в XVII столітті останній вийшов зі складу казенного двору. На посаду скарбника звичайно призначалися люди нові, не родовиті, але вона прокладала дорогу до боярства.

← Попередня версія		Версія за 21:11, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Скарбник, -ка, '''''м. ''1) = '''Скарбівничий. '''Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.		'''Скарбник, -ка, '''''м. ''1) = '''Скарбівничий. '''Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
	[[Категорія:Ск]]		[[Категорія:Ск]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	СКАРБНИ́К, а, чол.
		+	1. Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях. — Кажу, втік ваш Драган — значить, втік. Недаром перед тим скарбника нашого намислив судити (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 247); При розподілі обов'язків головою було обрано студента третього курсу Степана Радченка, Запорожця скарбником (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 54); Скарбник банку; Скарбник колгоспу; * Образно. Скарбниками слави народу, літописцями назвав українських кобзарів Гоголь (Вечірній Київ, 27.III 1967, 3).
		+	2. іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах. Вийшовши від Потьомкіна, Головатий попрямував до флігеля, де жив незмінний скарбник штабу Потьомкіна Василь Степанович Попов (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 14).
		+	3. іст. У Давній Русі та у давнину на Україні — той, хто відав скарбницею князя, монастиря і т. ін.;
		+	// Начальник приказу, який відав царською скарбницею в Російській державі XV—XVII ст.
		+	4. заст. Чорт, який стереже закопаний скарб. — А скарбу, як хто закопає, береже скарбник: не попустить нікому заняти [зачепити]... (Борис Грінченко, II, 1963, 332).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 253.
		+
		+
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
		+	Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
		+	Том 4, ст. 132.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	СКАРБНИ́К, а́, ч.
		+
		+	1. Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях. — Кажу, втік ваш Драган — значить, втік. Недаром перед тим скарбника нашого намислив судити (Мур., Бук. повість, 1959, 247); При розподілі обов’язків головою було обрано студента третього курсу Степана Радченка, Запорожця скарбником (Бурл., Напередодні, 1956, 54); Скарбник банку; Скарбник колгоспу; * Образно. Скарбниками слави народу, літописцями назвав українських кобзарів Гоголь (Веч. Київ, 27.III 1967, 3).
		+
		+	2. іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах. Вийшовши від Потьомкіна, Головатий попрямував до флігеля, де жив незмінний скарбник штабу Потьомкіна Василь Степанович Попов (Добр., Очак. розмир, 1965, 14).
		+
		+	3. іст. У Давній Русі та у давнину на Україні — той, хто відав скарбницею князя, монастиря і т. ін.; // Начальник приказу, який відав царською скарбницею в Російській державі XV-XVII ст.
		+
		+	4. заст. Чорт, який стереже закопаний скарб. — А скарбу, як хто закопає, береже скарбник: не попустить нікому заняти [зачепити]… (Гр., II, 1963, 332).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 253.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	Скарбник
		+
		+	Толкование Перевод Книги
		+	1СКАРБНИК — СКАРБНИК, скарбника, муж. (польск. scarbnik) (ист.). На Украине встарину казначей, лицо, ведавшее финансами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
		+	Толковый словарь Ушакова
		+	2скарбник — сущ., кол во синонимов: 2 • казначей (10) • скарбничий (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …
		+	Словарь синонимов
		+	3скарбник — ника, ч. Пр. Скарбник, кас їр …
		+	Словник лемківскої говірки
		+	4Скарбник — м. устар. Казначей (на Украине). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
		+	Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
		+	5скарбник — скарбник, скарбники, скарбника, скарбников, скарбнику, скарбникам, скарбника, скарбников, скарбником, скарбниками, скарбнике, скарбниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
		+	Формы слов
		+	6скарбник — ск арбник, а …
		+	Русский орфографический словарь
		+	7скарбник — а/, ч. 1) Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях. 2) іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах. 3) іст. У давній Русі та за старих… …
		+	Український тлумачний словник
		+	8скарбник — [скарбни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …
		+	Орфоепічний словник української мови
		+	9скарбник — іменник чоловічого роду, істота …
		+	Орфографічний словник української мови
		+	10скарбник — а, м казначей …
		+	Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Post-1715052-1357840875.jpg \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: 220px-Subterranean_Skansen_Guido_Zabrze_08.jpg\|x140px]]
		+	==Джерела та література==
		+	(підска́рбій) — це людина, яка завідувала фінансами в Запорозькій Січі. Скарбник був досить близьким до гетьмана і належав до військових служителів. Він визначав, яка кількість фінансів має бути потрачена на озброєння, харчі, одяг тощо.
		+
		+	У ширшому розумінні скарбник або скарбничий це особа, що відає коштами якоїсь установи, організації, об'єднання осіб тощо, посадовець, який завідує скарбницею.
		+
		+	Московська держава Редагувати
		+
		+	В Московській державі скарбник (рос. казначей) відав казенним двором або приказом, а разом з тим і государевими доходами, отримуючи різні збори (наприклад митні) і оброки. Відомству скарбника підлягали також справи про холопство і ведення книг, в які записувалися акти на холопство. Зі збором мит з'єднаний був і суд над тими, хто мита платив: звідси широка судова компетенція скарбника. Суд скарбника поширювався і на такі випадки, які не мали ніякого відношення до безпосередніх функцій скарбника. Судебник 1550 року зараховує до бояр і окольничих, що творили "суд царя і великого князя ", і скарбника. Тут скарбники виступають взагалі як довірені і наближені до царя особи. Як довірені люди, скарбники призначаються разом з боярами вести переговори з іноземними послами.
		+
		+	До середини XVII ст., по мірі розвитку приказних установ, широке відомство скарбника сильно скоротилася. Доходи передані були у фінансові прикази різного найменування, холопські справи — в холопський приказ. У віданні казначея залишився лише казенний двір. Казенним двором відав один скарбник, рідше двоє, а товаришів при ньому було троє: два дяки і друкар; в XVII столітті останній вийшов зі складу казенного двору. На посаду скарбника звичайно призначалися люди нові, не родовиті, але вона прокладала дорогу до боярства.