Oshapchak.im17 в 18:07, 26 листопада 2017

2017-11-26T18:07:37Z

Oshapchak.im17: /* Ілюстрації */

2017-11-26T18:05:09Z

‎Ілюстрації

Oshapchak.im17 в 17:55, 26 листопада 2017

2017-11-26T17:55:42Z

Oshapchak.im17 в 21:20, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:20:59Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч....

2012-09-29T23:10:03Z

Створена сторінка: '''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч....

Нова сторінка

'''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч. Ск. І. 14 6. ''Гуси сичали. ''Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
[[Категорія:Си]]

← Попередня версія		Версія за 18:07, 26 листопада 2017
Рядок 28:		Рядок 28:
	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==
	element.style { margin-top: 121px;}		element.style { margin-top: 121px;}
		+	[[Файл:Goroskop-dlya-zmei-2017.jpg]]

← Попередня версія		Версія за 18:05, 26 листопада 2017
Рядок 27:		Рядок 27:
	Тлумачення слова у сучасних словниках		Тлумачення слова у сучасних словниках
	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==
		+	element.style { margin-top: 121px;}

← Попередня версія		Версія за 17:55, 26 листопада 2017
Рядок 25:		Рядок 25:
	// на кого — що. Неприхильно, вороже зустрічати когось, щось. Не хотіли [вороги] йти в ногу з народом і злобно сичали на кожен новий крок у будівництві соціалізму (Радянське літературознавство, 3, 1957, 28).		// на кого — що. Неприхильно, вороже зустрічати когось, щось. Не хотіли [вороги] йти в ногу з народом і злобно сичали на кожен новий крок у будівництві соціалізму (Радянське літературознавство, 3, 1957, 28).
	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 210.		Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 210.
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 21:20, 25 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч. Ск. І. 14 6. ''Гуси сичали. ''Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.		'''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч. Ск. І. 14 6. ''Гуси сичали. ''Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
	[[Категорія:Си]]		[[Категорія:Си]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]
		+	СИЧАТИ, чу, чиш, недок.
		+	1. Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука «с». В небі зірка засвітилася; Все затихло, все мовчить, Чуть гадюку — як сичить (Павло Грабовський, I, 1959, 579); Орля сичало, било крильми, звивалося і викручувалося всім тілом (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 142); Гуска тільки погрозливо сичала (Іван Ле, Мої листи, 1945, 53);
		+	// Видавати такі звуки від болю, холоду і т. ін. (про людину). Відколи його опарено, на ноги не статкував, ходив з костуром в руках і серед розмови часто сичав (Іван Франко, II, 1950, 212); Жни, Гафійко, жни.. Що, пучку врізала, сичиш з болю?.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 27); Спрожогу вскочив [Охрім] у кропиву і аж сичав, чухаючись, так йому свербіли ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263); Засніжені червоноармійці сичали від холоду (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 129);
		+	// Утворювати такі звуки під час горіння (про вогонь або щось сире). Знов Герман чекав. Огонь сичить і тріскотить у печі (Іван Франко, VIII, 1952, 344); Чабан замовк, і в тиші стало чути, Як мокрі дрова у вогні сичать... (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 153); Дах провалився, і крізь чорний отвір бухало червоне, нещадне полум'я. Воно шуміло, сичало зловісно, як тисячі гадюк (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 308);
		+	// Утворювати такі звуки, проникаючи через вузький отвір (про струмінь повітря, пари, газу і т. ін.). В купе запанувала загадкова тиша.. Одноманітно сичав за скляною банкою [ліхтаря] газ (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 209);
		+	// Утворювати такі звуки, випускаючи пару (про паровоз, самовар і т. ін.). За широким молом, біля вокзалу, сичав паровоз (Петро Панч, I, 1956, 45); В хаті було тихо. Сичав сердито самовар (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 81);
		+	// безос. Білий морок стояв у цеху.. В чанах сичало так, ніби тут спускала пару принаймні сотня паровозів (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 11);
		+	// Утворювати такі звуки під час кипіння, запікання і т. ін. (про їжу, що вариться, смажиться, печеться і т. ін.). Довго ще гримала Наумиха на чоловіка та совала горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); — Уляно, чого там люди позбиралися? .. — А я знаю? — здвигав круглими плечима наймичка і вихоплює рогачем пригорілу зверху картоплю, що сичить (Михайло Стельмах, I, 1962, 106);
		+	// Утворювати такі звуки, пінячись, нуртуючи (про хвилі, море, воду і т. ін.). Хвилі сичать за бортом (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 73); І гармати й пістолі мовчать, Лише хвилі під нами сичать (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 112); Чути, як булькав, сичить і ніби плямкав губами вода (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 145);
		+	// Утворювати такі звуки при дії (про механізми). В кімнаті по-гадючому сичить старосвітський годинник і починав тупо відбивати години (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 425);
		+	// Утворювати такі звуки, посуваючись по якійсь поверхні. Лижі в бійців сичали, мов змії (Яків Качура, Вибр., 1947, 152); Пара конячин ледве тягли наш віз, що аж сичав по піщаній дорозі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 39).
		+	2. Утворювати свистячі звуки, швидко розсікаючи повітря (про предмети). Мов кодло лютих змій, сичала лоза, шматуючи на клапті Федькове тіло, а він.. мусив був терпіти нещадні удари (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 40); Кулі сичали над головами переляканих на смерть людей (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 89);
		+	// Утворювати такі звуки, швидко рухаючись, падаючи (про повітря, дощ і т. ін.). Гострі весняні вітри сичали на просторі, пронизували до кісток (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 17); Дощ сичить, немов змія, Дощ січе, шипить, шумить, Хвиля злісно клекотить (Максим Рильський, II, 1960, 54).
		+	3. Вимовляти протяжно звук «с», заспокоюючи кого-небудь, закликаючи до тиші і т. ін. Часом знімався на майдані гомін, але ті, хто стояв при самих вікнах, сичали й цитькали на задніх (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 121);
		+	// Говорити нерозбірливо, часто вимовляючи свистячі звуки. — Коло мене ходить та баба.. та беззубим ротом сичить (Панас Мирний, III, 1954, 164).
		+	4. Говорити здавленим від злоби, люті, роздратування і т. ін. голосом. — Ходім лиш зараз у волость, нехай нас волость розсудить, а не ти з свекрухою.. — кричала, аж сичала Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 356); — Уб'ю... — аж сичав він.. На щастя, Лушня почув тихий скрип босої ноги, глянув і одскочив убік... (Панас Мирний, I, 1949, 312); Мама заступав Дарці дорогу, бере сильно.. за плече і вже не кричить, а сичить..: — Я тебе питаю, де ти до цього часу сиділа? (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 10); * Образно. Вони [герої Краснодона] слушної хвилі ждали, щоб гарнізон розбить у прах. Та вже сичало зради жало між грізних месників в ночах (Володимир Сосюра, II, 1958, 493);
		+	// на кого. Розмовляти з кимсь роздратовано, люто. На людей було сичить [фашист], гарчить, аж пирска, а до корови — так лагідно: «муня-муня…» (Яків Баш, На землі.., 1957, 67);
		+	// перен. Висловлювати незадоволення, злобувати (здебільшого приховано). [Іван:] Та нехай би за діло вилаяла, ну такі А то прямо чи слід, чи не слід — сичиш, сичиш і сичиші (Карпенко-Карий, I, 1960, 308); Сниться панові нагай, Сичить недобиток проклятий, — Не час ще зброю випускати! Радянська земле, не дрімай! (Максим Рильський, II, 1960, 107); — Да, — погоджується Тимофій. — Поміщики то повтікали, та їхнє насіння й коріння в куркульських хатах і хуторах аж сичить (Михайло Стельмах, II, 1962, 176);
		+	// на кого — що. Неприхильно, вороже зустрічати когось, щось. Не хотіли [вороги] йти в ногу з народом і злобно сичали на кожен новий крок у будівництві соціалізму (Радянське літературознавство, 3, 1957, 28).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 210.

Сичати - Історія редагувань

Oshapchak.im17 в 18:07, 26 листопада 2017

Oshapchak.im17: /* Ілюстрації */

Oshapchak.im17 в 17:55, 26 листопада 2017

Oshapchak.im17 в 21:20, 25 листопада 2017

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сича́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. ''Вилазить гадюка, та й сичить. ''Рудч....