Сивина - Історія редагувань

Sdlohinova.fmmh25 в 21:22, 26 жовтня 2025

2025-10-26T21:22:51Z

Aybazhynova.fpmv19: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}

2019-10-17T17:30:26Z

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов....»

2017-11-21T11:55:29Z

Замінено вміст на «'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов....»

Asnekrasova.if17 в 15:43, 19 листопада 2017

2017-11-19T15:43:08Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70. ...

2012-09-27T19:30:55Z

Створена сторінка: '''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70. ...

Нова сторінка

'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70.
[[Категорія:Си]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70.
+СИВИНА, и, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); - І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
-[[Категорія:Си]]
-−
-==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
-==Ілюстрації==
-{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
-|- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|}
-−
-==Медіа==
-−
-==Див. також==
-−
-==Джерела та література==
-−
-==Зовнішні посилання==
-−
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
-[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 17:30, 17 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70.		'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70.
	[[Категорія:Си]]		[[Категорія:Си]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-=='''СИВИНА́, и́, ж.'''==
+'''Сивина, -ни, '''''ж. ''= '''Сивизна. '''Грин. III. 651. ''Не сивина на світі правду творить. ''К. Іов. 70.
+[[Категорія:Си]]
-. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); — І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
-<br />
-−
-◊ ''Дожи́ти до сивини́'' — те саме, що ''Дожи́ти до си́вого во́лос''у (див. во́лос). Свавольні діти… З них до сивини Один дожив (Рильський, II, 1960, 274).<br />
-−
-−
-. перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо, висвічує сивиною на сонці (Вас., II, 1959, 110); Кому ж повірить? Іскрам золотистим Чи сивині осик, осик глухих? (Рильський, І, 1960, 201); На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева… (Головко, І, 1957, 156); Григор підсунувся до дівчини, обкутав її лице тютюновою сивиною (Гуц., Скупана.., 1965, 20); * Образно. Рожевий відблиск сонця ледве-ледве пробивався крізь каламутну сивину похмурого зимового ранку (Добр., Тече річка.., 1961, 12).<br />
-−
-−
-. перен. Далекі часи; давнина. Андрій слухає страшне оповідання; із давньої сивини, через століття, до нього долітають дикі зойки (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 27).<br />
-. перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо, висвічує сивиною на сонці (Вас., II, 1959, 110); Кому ж повірить? Іскрам золотистим Чи сивині осик, осик глухих? (Рильський, І, 1960, 201); На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева… (Головко, І, 1957, 156); Григор підсунувся до дівчини, обкутав її лице тютюновою сивиною (Гуц., Скупана.., 1965, 20); * Образно. Рожевий відблиск сонця ледве-ледве пробивався крізь каламутну сивину похмурого зимового ранку (Добр., Тече річка.., 1961, 12).<br />
-−
-−
-. перен. Далекі часи; давнина. Андрій слухає страшне оповідання; із давньої сивини, через століття, до нього долітають дикі зойки (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 27).<br />
-−
-−
-''З сивини́ вікі́в (столі́ть)'' — з дуже давніх часів, з давніх-давен. [Придорожній:] Правда, Іване, в ньому [портреті] неначе з сивини віків проглядає сила дика і войовнича (Корн., II, 1955, 106); — Скільки ж казок про нас перекажуть [майбутні покоління], скільки пісень проспівають про нас!.. І воскреснемо ми, — сказав Щорс.. — І повстанемо з сивини століть, і пройдемо перед ними могутнім строєм, повним урочистого ритму й краси (Довж., І, 1958, 188); ''Сивина́ вікі́в (столі́ть)'' — дуже давні часи; давнина. Як не можна з матері сміятися, так не можна і дівчину навіть словом образити… Сивина століть, оберігаючи майбутнє поколінь, турбувалася про найкращі і найтрудніші дівочі літа (Стельмах, І, 1962, 260); ''У сивину́ (сивині́) вікі́в (столі́ть)'' — дуже давно, за найдавніших часів. Дружба українського народу з чехами і словаками пройшла через всі можливі випробування. Зароджувалась вона ще у сивині віків (Рад. Укр., 26.V 1968, 3).<br />
-−
-−
-Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 154.[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh]<br />
-−
-−
-''сивина́ = сиви́зна́'' — сиве волосся як ознака (а отже й символ) старості; з підстаркуватого чоловіка, що закохується в молоду дівчину, кепкують: «Сивина в бороду, а біс (чорт) у ребро»; як життєве спостереження інша приповідка: «Коли чоловік сивіє, то шаліє; фразеологізм: з сиви́зни́ (сивини́) вікі́в (столі́ть) — з дуже давніх часів, з давніх-давен. Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, і Богдан, і славний Морозенко, і козаки Швачка та Голота — і кличуть до бою за Батьківщину (О. Довженко).<br />
-−
-−
-Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 536-537.[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury]
-{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
-сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
-==Ілюстрації==
-http://ladyhealth.com.ua/images/articles/fotos/krasota/sedina.jpg
-https://1.404content.com/1/0E/04/428956127446696993/fullsize.jpg

← Попередня версія		Версія за 15:43, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Сивина, ~~-ни~~, '''''ж. ''= '''~~Сивизна~~. '''~~Грин~~. ~~III~~. ~~651~~. ''~~Не сивина на світі правду творить.~~ ''К. ~~Іов~~. 70.	+	=='''СИВИНА́, и́, ж.'''==
−	[~~[Категорія~~:~~Си]~~]	+
		+	1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); — І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
		+	<br />
		+
		+	◊ ''Дожи́ти до сивини́'' — те саме, що ''Дожи́ти до си́вого во́лос''у (див. во́лос). Свавольні діти… З них до сивини Один дожив (Рильський, II, 1960, 274).<br />
		+
		+
		+	2. перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо, висвічує сивиною на сонці (Вас., II, 1959, 110); Кому ж повірить? Іскрам золотистим Чи сивині осик, осик глухих? (Рильський, І, 1960, 201); На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева… (Головко, І, 1957, 156); Григор підсунувся до дівчини, обкутав її лице тютюновою сивиною (Гуц., Скупана.., 1965, 20); * Образно. Рожевий відблиск сонця ледве-ледве пробивався крізь каламутну сивину похмурого зимового ранку (Добр., Тече річка.., 1961, 12).<br />
		+
		+
		+	3. перен. Далекі часи; давнина. Андрій слухає страшне оповідання; із давньої сивини, через століття, до нього долітають дикі зойки (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 27).<br />
		+	2. перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. Високо-високо залетіло вгору в дні свої останні бабине літо, висвічує сивиною на сонці (Вас., II, 1959, 110); Кому ж повірить? Іскрам золотистим Чи сивині осик, осик глухих? (Рильський, І, 1960, 201); На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева… (Головко, І, 1957, 156); Григор підсунувся до дівчини, обкутав її лице тютюновою сивиною (Гуц., Скупана.., 1965, 20); * Образно. Рожевий відблиск сонця ледве-ледве пробивався крізь каламутну сивину похмурого зимового ранку (Добр., Тече річка.., 1961, 12).<br />
		+
		+
		+	3. перен. Далекі часи; давнина. Андрій слухає страшне оповідання; із давньої сивини, через століття, до нього долітають дикі зойки (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 27).<br />
		+
		+
		+	''З сивини́ вікі́в (столі́ть)'' — з дуже давніх часів, з давніх-давен. [Придорожній:] Правда, Іване, в ньому [портреті] неначе з сивини віків проглядає сила дика і войовнича (Корн., II, 1955, 106); — Скільки ж казок про нас перекажуть [майбутні покоління], скільки пісень проспівають про нас!.. І воскреснемо ми, — сказав Щорс.. — І повстанемо з сивини століть, і пройдемо перед ними могутнім строєм, повним урочистого ритму й краси (Довж., І, 1958, 188); ''Сивина́ вікі́в (столі́ть)'' — дуже давні часи; давнина. Як не можна з матері сміятися, так не можна і дівчину навіть словом образити… Сивина століть, оберігаючи майбутнє поколінь, турбувалася про найкращі і найтрудніші дівочі літа (Стельмах, І, 1962, 260); ''У сивину́ (сивині́) вікі́в (столі́ть)'' — дуже давно, за найдавніших часів. Дружба українського народу з чехами і словаками пройшла через всі можливі випробування. Зароджувалась вона ще у сивині віків (Рад. Укр., 26.V 1968, 3).<br />
		+
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 154.[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh]<br />
		+
		+
		+	''сивина́ = сиви́зна́'' — сиве волосся як ознака (а отже й символ) старості; з підстаркуватого чоловіка, що закохується в молоду дівчину, кепкують: «Сивина в бороду, а біс (чорт) у ребро»; як життєве спостереження інша приповідка: «Коли чоловік сивіє, то шаліє; фразеологізм: з сиви́зни́ (сивини́) вікі́в (столі́ть) — з дуже давніх часів, з давніх-давен. Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, і Богдан, і славний Морозенко, і козаки Швачка та Голота — і кличуть до бою за Батьківщину (О. Довженко).<br />
		+
		+
		+	Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 536-537.[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury]
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
		+	сучасність\|підрозділ=Інститут філології}}
		+	==Ілюстрації==
		+	http://ladyhealth.com.ua/images/articles/fotos/krasota/sedina.jpg
		+	https://1.404content.com/1/0E/04/428956127446696993/fullsize.jpg