Сердитий - Історія редагувань

T.marchenko: /* Медіа */

2015-11-26T12:05:27Z

‎Медіа

T.marchenko в 12:04, 26 листопада 2015

2015-11-26T12:04:58Z

Yssimenyk.uk14 в 23:24, 24 листопада 2015

2015-11-24T23:24:43Z

Yssimenyk.uk14 в 22:56, 24 листопада 2015

2015-11-24T22:56:16Z

Yssimenyk.uk14 в 22:54, 24 листопада 2015

2015-11-24T22:54:52Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч. Категорія:Се

2012-09-27T19:27:10Z

Створена сторінка: '''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч. Категорія:Се

Нова сторінка

'''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч.
[[Категорія:Се]]

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 |}
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|=_7XZn4Xv_4U}}
+{{#ev:youtube|_7XZn4Xv_4U}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч. ==Сучасні словники==
+'''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч.
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== СЕРДИ́ТИЙ, а, е.
 . Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене! (Українські народні пісні, 2, 1965, 364); Те її трохи зупинило, що він сердитого батька син, то й сам мусить бути сердитий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 105); — Та ви не гнівайтесь, Іване Володимировичу, він у нас добрий, тільки сердитий дуже (Олександр Довженко, I, 1958, 454);
@@ Рядок 19: / Рядок 23: @@
 СЕРДИТИЙ
 під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна (сестра) смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).
-===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== СЕРДИ́ТИЙ, а, е.
+===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 . Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 364); Те її трохи зупинило, що він сердитого батька син, то й сам мусить бути сердитий (Барв., Опов.., 1902, 105); — Та ви не гнівайтесь, Іване Володимировичу, він у нас добрий, тільки сердитий дуже (Довж., І, 1958, 454); // Власт. такій людині. Сердита вдача; // Злий, лютий (про тварин). Сердитий вовк лапу сам собі відгризе, а в руки не дасться (Укр.. присл.., 1963, 150).
 . Який сердиться на кого-, що-небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу. Давно б списать несамовиту, Так що ж? Сказали б, що брешу, Що на панів, бачиш, сердитий, То все такеє і пишу (Шевч., II, 1963, 113); — Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали!.. — Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла (Н.-Лев., II, 1956, 318); Вона була сердита, що так дорого досталася їй свита… (Мирний, І, 1949, 257); Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насуплений (Гончар, IV, 1960, 64); // у знач. ім. серди́тий, того, ч.; серди́та, тої, ж. Гнівна людина. Сердитого спиняти — гірш роздратувати (Укр.. присл.., 1955, 219); // Який виражає гнів, роздратування (про очі, обличчя і т. ін.). Прокоповичка зирнула на чоловіка сердитими очима (Н.-Лев., III, 1956, 68); Генерал побачив на носилках молодого бійця з перев’язаною головою і смаглявим сердитим обличчям (Тют., Вир, 1964, 505); Широкий лоб його взявся брижами, свіжовиголене кістляве обличчя зімкнулося в сердитій гримасі (Гончар, III, 1959, 212); — І не смій такого думати мені! — нагло обірвала [Марія] нитку й сердитим поглядом вп’ялася в чоловіка (Стельмах, І, 1962, 136); // Вчинений, зроблений у стані гніву, роздратування. Сердитий стук; Сердитий розчерк; // Викликаний, пройнятий гнівом, роздратуванням. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова (Мирний, IV, 1955, 345); Офіцер подавав команду, і голос його був тонкий і сердитий (Тют., Вир, 1964, 533); Інтонація Галі була сувора й сердита (Смолич, Світанок.., 1953, 325); Побрязкувала зброя на бійцях. Лунали короткі сердиті команди (Гончар, III, 1959, 335).
@@ Рядок 29: / Рядок 34: @@
 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 115.
-==Іноземні словники==
-===[https://uk.glosbe.com/uk/en/сердитий  українська-англійська Словник]===
-===[https://slovari.yandex.ru/сердито/ru-en/  ЯНДЕКС словари]===
-===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9&from=xx&to=ru&did=ukrainian_explanatory&stype= Словари и энциклопедии на Академике]===
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
@@ Рядок 44: / Рядок 46: @@
 |}
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|watch?v=_7XZn4Xv_4U}}
+{{#ev:youtube|=_7XZn4Xv_4U}}
-https://www.youtube.com/watch?v=_7XZn4Xv_4U
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]
 [[Категорія:Се]]

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 115.
 ==Іноземні словники==
 ===[https://uk.glosbe.com/uk/en/сердитий  українська-англійська Словник]===

@@ Рядок 50: / Рядок 50: @@
 |}
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube| watch?v=_7XZn4Xv_4U}}
+{{#ev:youtube|watch?v=_7XZn4Xv_4U}}
-https://www.youtube.com/watch?v=watch?v=_7XZn4Xv_4U
+https://www.youtube.com/watch?v=_7XZn4Xv_4U
 ==Цікаві факти==

← Попередня версія		Версія за 22:54, 24 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч.	+	'''Сердитий, -а, -е. '''Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. ''Сердитий вітер завива. ''Шевч. ==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== СЕРДИ́ТИЙ, а, е.
		+
		+	1. Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене! (Українські народні пісні, 2, 1965, 364); Те її трохи зупинило, що він сердитого батька син, то й сам мусить бути сердитий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 105); — Та ви не гнівайтесь, Іване Володимировичу, він у нас добрий, тільки сердитий дуже (Олександр Довженко, I, 1958, 454);
		+	// Власт. такій людині. Сердита вдача;
		+	// Злий, лютий (про тварин). Сердитий вовк лапу сам собі відгризе, а в руки не дасться (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 150).
		+
		+	2. Який сердиться на кого-, що-небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу. Давно б списать несамовиту, Так що ж? Сказали б, що брешу, Що на панів, бачиш, сердитий, То все такев і пишу (Тарас Шевченко, II, 1963, 113); — Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали!.. — Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Вона була сердита, що так дорого досталася їй свита... (Панас Мирний, I, 1949, 257); Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насуплений (Олесь Гончар, IV, 1960, 64);
		+	// у знач. ім. сердитий, того, чол.; сердита, тої, жін. Гнівна людина. Сердитого спиняти — гірш роздратувати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 219);
		+	// Який виражає гнів, роздратування (про очі, обличчя і т. ін.). Прокоповичка зирнула на чоловіка сердитими очима (Нечуй-Левицький, III, 1956, 68); Генерал побачив на носилках молодого бійця з перев'язаною головою і смаглявим сердитим обличчям (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 505); Широкий лоб його взявся брижами, свіжовиголене кістляве обличчя зімкнулося в сердитій гримасі (Олесь Гончар, III, 1959, 212); — І не смій такого думати мені! — нагло обірвала [Марія] нитку й сердитим поглядом вгаялася в чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962, 136);
		+	// Вчинений, зроблений у стані гніву, роздратування. Сердитий стук; Сердитий розчерк;
		+	// Викликаний, пройнятий гнівом, роздратуванням. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті слова (Панас Мирний, IV, 1955, 345); Офіцер подавав команду, і голос його був тонкий і сердитий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 533); Інтонація Галі була сувора й сердита (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 325); Побрязкувала зброя на бійцях, Лунали короткі сердиті команди (Олесь Гончар, III, 1959, 335).
		+	♦ Під сердиту годину — у той час, коли хтось сердиться; спересердя. Під сердитую годину, Одна [сестра] смиче за чуприну І товченики дає (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 391); Під сердиту руку — те саме, що Під гарячу руку (див. гарячий); Під сердиту руч див. руч.
		+
		+	3. перен. Дуже великої сили прояву (про мороз, вітер і т. ін.). Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Серед річки стримів кам'яний острів, через котрий билася.. сердита хвиля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); Пустинний провулок, пізній час, сердитий гуркіт моря внизу... (Олесь Донченко, II, 1956, 347);
		+	// розм. Який спричиняє подразнення; їдкий, міцний. Сердита цибуля.
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 132.
		+	===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
		+	СЕРДИТИЙ
		+	під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна (сестра) смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== СЕРДИ́ТИЙ, а, е.
		+	1. Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 364); Те її трохи зупинило, що він сердитого батька син, то й сам мусить бути сердитий (Барв., Опов.., 1902, 105); — Та ви не гнівайтесь, Іване Володимировичу, він у нас добрий, тільки сердитий дуже (Довж., І, 1958, 454); // Власт. такій людині. Сердита вдача; // Злий, лютий (про тварин). Сердитий вовк лапу сам собі відгризе, а в руки не дасться (Укр.. присл.., 1963, 150).
		+	2. Який сердиться на кого-, що-небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу. Давно б списать несамовиту, Так що ж? Сказали б, що брешу, Що на панів, бачиш, сердитий, То все такеє і пишу (Шевч., II, 1963, 113); — Оце завіз мене в Западинці, бодай вони пропали!.. — Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла (Н.-Лев., II, 1956, 318); Вона була сердита, що так дорого досталася їй свита… (Мирний, І, 1949, 257); Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насуплений (Гончар, IV, 1960, 64); // у знач. ім. серди́тий, того, ч.; серди́та, тої, ж. Гнівна людина. Сердитого спиняти — гірш роздратувати (Укр.. присл.., 1955, 219); // Який виражає гнів, роздратування (про очі, обличчя і т. ін.). Прокоповичка зирнула на чоловіка сердитими очима (Н.-Лев., III, 1956, 68); Генерал побачив на носилках молодого бійця з перев’язаною головою і смаглявим сердитим обличчям (Тют., Вир, 1964, 505); Широкий лоб його взявся брижами, свіжовиголене кістляве обличчя зімкнулося в сердитій гримасі (Гончар, III, 1959, 212); — І не смій такого думати мені! — нагло обірвала [Марія] нитку й сердитим поглядом вп’ялася в чоловіка (Стельмах, І, 1962, 136); // Вчинений, зроблений у стані гніву, роздратування. Сердитий стук; Сердитий розчерк; // Викликаний, пройнятий гнівом, роздратуванням. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова (Мирний, IV, 1955, 345); Офіцер подавав команду, і голос його був тонкий і сердитий (Тют., Вир, 1964, 533); Інтонація Галі була сувора й сердита (Смолич, Світанок.., 1953, 325); Побрязкувала зброя на бійцях. Лунали короткі сердиті команди (Гончар, III, 1959, 335).
		+
		+	◊ Під серди́ту годи́ну — у той час, коли хтось сердиться; спересердя. Під сердитую годину, Одна [сестра] смиче за чуприну І товченики дає (Гл., Байки.., 1959, 391); Під серди́ту ру́ку — те саме, що Під гаря́чу ру́ку (див. гаря́чий); Під серди́ту руч див. руч.
		+	3. перен. Дуже великої сили прояву (про мороз, вітер і т. ін.). Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Шевч., І, 1963, 3); Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни (Мирний, IV, 1955, 298); Серед річки стримів кам’яний острів, через котрий билася.. сердита хвиля (Н.-Лев., III, 1956, 127); Пустинний провулок, пізній час, сердитий гуркіт моря внизу… (Донч., II, 1956, 347); // розм. Який спричиняє подразнення; їдкий, міцний. Сердита цибуля.
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 132.
		+	Сердитий, а, е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 115.
		+
		+	===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
		+	===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
		+	===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
		+	===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
		+	==Іноземні словники==
		+	===[https://uk.glosbe.com/uk/en/сердитий українська-англійська Словник]===
		+	===[https://slovari.yandex.ru/сердито/ru-en/ ЯНДЕКС словари]===
		+	===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9&from=xx&to=ru&did=ukrainian_explanatory&stype= Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сердитий.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сердитий1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сердитий2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сердитий3.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Сердитий4.jpg\|x140px]]
		+
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| watch?v=_7XZn4Xv_4U}}
		+	https://www.youtube.com/watch?v=watch?v=_7XZn4Xv_4U
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	Більше читайте тут: [http://u-news.com.ua/20014-samiy-serditiy-kt-u-svt-foto.html]
		+	===[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?search=%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%3A%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&fulltext=1Матеріал з Вікіпедії]===
		+	===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8B%D0%B9 Материал из Википедии]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]
	[[Категорія:Се]]		[[Категорія:Се]]