Сейм - Історія редагувань

Aykutenets.if19: /* Іншими мовами */

2021-06-03T18:31:12Z

‎Іншими мовами

Aykutenets.if19 в 18:29, 3 червня 2021

2021-06-03T18:29:57Z

Aykutenets.if19 в 18:28, 3 червня 2021

2021-06-03T18:28:25Z

Aykutenets.if19: /* Медіа */

2021-06-03T18:23:56Z

‎Медіа

Aykutenets.if19: /* Ілюстрації */

2021-06-03T18:21:28Z

‎Ілюстрації

Aykutenets.if19: /* Ілюстрації */

2021-06-03T18:18:33Z

‎Ілюстрації

Aykutenets.if19 в 18:04, 3 червня 2021

2021-06-03T18:04:33Z

Aykutenets.if19 в 17:58, 3 червня 2021

2021-06-03T17:58:16Z

Matasar.ei в 22:39, 30 вересня 2012

2012-09-30T22:39:24Z

Matasar.ei: Замінено вміст на «'''Сейм, -му, '''''м. ''Сеймъ. Ум. '''Сеймик. ''' Категорія:Се»

2012-09-27T19:23:05Z

Замінено вміст на «'''Сейм, -му, '''''м. ''Сеймъ. Ум. '''Сеймик. ''' Категорія:Се»

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Іншими мовами==
 Сейм - Sejm, Seym (англ.)
-Сейм - Sejm (нем.)
+Сейм - Sejm (нім.)
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 [[Категорія:Се]]
 ==Ілюстрації==
@@ Рядок 39: / Рядок 43: @@
 {{#ev:youtube|mKuc0Fwv-5U}}.
 {{#ev:youtube|ny1IdBPqfD4}}.
 ==Джерела та література==
 http://sum.in.ua/s/sejm#:~:text=%D0%A1%D0%95%D0%99%D0%9C%2C%20%D1%83%2C%20%D1%87%D0%BE%D0%BB.,%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC%20%D0%B2%20XVI%20%D1%81%D1%82.
 https://wooordhunt.ru/word/%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 {{#ev:youtube|ny1IdBPqfD4}}.
-==Див. також==
+==Іншими мовами==
 ==Джерела та література==
 http://sum.in.ua/s/sejm#:~:text=%D0%A1%D0%95%D0%99%D0%9C%2C%20%D1%83%2C%20%D1%87%D0%BE%D0%BB.,%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC%20%D0%B2%20XVI%20%D1%81%D1%82.
 ==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 18:23, 3 червня 2021
Рядок 37:		Рядок 37:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|mKuc0Fwv-5U}}.
		+	{{#ev:youtube\|ny1IdBPqfD4}}.

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ==Ілюстрації==
-{|
+{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |}

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ==Ілюстрації==
-{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+{|
-|- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

← Попередня версія		Версія за 17:58, 3 червня 2021
Рядок 19:		Рядок 19:

	[[Категорія:Се]]		[[Категорія:Се]]
		+
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 22:39, 30 вересня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словарь української мови==
		+
	'''Сейм, -му, '''''м. ''Сеймъ. Ум. '''Сеймик. '''		'''Сейм, -му, '''''м. ''Сеймъ. Ум. '''Сеймик. '''
		+
		+	==Історія України==
		+
		+	'''Сейм''' – найважливіший орган шляхетської демократії, парламент РП. Виник як такий у XV ст. в результаті боротьби шляхти з магнатами. З 1493 р. у Польщі функціонує як двопалатний. Був загальнодержавним і провінційним, або земським. Загальнодержавний, або вальний (пол. walny) скликався королем спеціальним універсалом; під час безкоролів’я – примасом (архієпископом гнєзнєнським). Складався з сенату (до якого входили воєводи, каштеляни, єпископи та ін.) та посольської ізби (органу загальнодержавної репрезентації земських сеймиків). Після Люблінської унії (1569) кількість сенату становила 140 чол., посольської ізби – 170 чол. За Генріховими артикулами (1573) щодва роки скликався ординарний сейм (тривав 6 тижнів), а за надзвичайної потреби – екстраординарний (2 тижні). Місцем скликання була Варшава, проте кожен третій мав відбуватися у Вільно. У сенаті головував король, в посольській ізбі – обраний маршалком найстарший посол. Провінційний сейм (генеральний) був з’їздом шляхти та сенаторів певної провінції (воєводства), де виробляли спільну для цілої провінції позицію на сейм. Йому передували сеймики – з’їзди шляхти певного повіту. Їх скликали старости за особливим королівським універсалом у визначений час перед сеймом. Керували ними маршалки обрані шляхтою. Короля на сеймику представляла спеціальна особа – легат. Сеймик займався вибором послів на сейм та виробленням посольських інструкцій, які вказували на відношення даного сеймику до питань, що виносилися на сейм. Посол мусив їх суворо дотримуватися. Крім цього були і ін. сеймики:
		+	<br />
		+	<ul>
		+	<li>елекційні – скликалися з приводу обрання на земські уряди. Збиралися вони рідко з огляду на до життєве надання урядів;</li>
		+	<li>каптурові – поч. збиратися з 1572 р. з приводу безкоролів’я. Вони перебирали на себе вищу владу у воєводстві включно з питаннями зовнішньої і внутрішньої безпеки та судівництва;</li>
		+	<li>депутатські – скликалися з 1578 р. у Польщі та з 1581 р. у ВКЛ, після створення Трибуналів, з приводу обрання на них депутатів. Скликалися без королівського універсалу;</li>
		+	<li>реляційні – скликалися вже після сеймових ухвал з метою їх виконання або доповнення. Могли скликатися за ініціативи послів.</li>
		+	</ul>
		+	<br />
		+	Під час безкоролів’я скликалися ще три сейми: конвокаційний (скликався примасом; тривав 4 тижні, затверджував каптурові суди, визначав терміни сеймиків, час і місце елекційного сейму); елекційний (складав Pakta konwenta – умови угоди шляхти РП з королем, розглядав кандидатури та обирав короля); коронаційний (скликався лише в Кракові з приводу коронації нового короля)
		+
		+	[[Категорія:Історія України]]
		+
	[[Категорія:Се]]		[[Категорія:Се]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-сейм – найважливіший орган шляхетської демократії, парламент РП. Виник як такий у XV ст. в результаті боротьби шляхти з магнатами. З 1493 р. у Польщі функціонує як двопалатний. Був загальнодержавним і провінційним, або земським. Загальнодержавний, або вальний (пол. walny) скликався королем спеціальним універсалом; під час безкоролів’я – примасом (архієпископом гнєзнєнським). Складався з сенату (до якого входили воєводи, каштеляни, єпископи та ін.) та посольської ізби (органу загальнодержавної репрезентації земських сеймиків). Після Люблінської унії (1569) кількість сенату становила 140 чол., посольської ізби – 170 чол. За Генріховими артикулами (1573) щодва роки скликався ординарний сейм (тривав 6 тижнів), а за надзвичайної потреби – екстраординарний (2 тижні). Місцем скликання була Варшава, проте кожен третій мав відбуватися у Вільно. У сенаті головував король, в посольській ізбі – обраний маршалком найстарший посол. Провінційний сейм (генеральний) був з’їздом шляхти та сенаторів певної провінції (воєводства), де виробляли спільну для цілої провінції позицію на сейм. Йому передували сеймики – з’їзди шляхти певного повіту. Їх скликали старости за особливим королівським універсалом у визначений час перед сеймом. Керували ними маршалки обрані шляхтою. Короля на сеймику представляла спеціальна особа – легат. Сеймик займався вибором послів на сейм та виробленням посольських інструкцій, які вказували на відношення даного сеймику до питань, що виносилися на сейм. Посол мусив їх суворо дотримуватися. Крім цього були і ін. сеймики:
+'''Сейм, -му, '''''м. ''Сеймъ. Ум. '''Сеймик. '''
-<br />
+[[Категорія:Се]]
-<ul>
-<li>елекційні – скликалися з приводу обрання на земські уряди. Збиралися вони рідко з огляду на до життєве надання урядів;</li>
-<li>каптурові – поч. збиратися з 1572 р. з приводу безкоролів’я. Вони перебирали на себе вищу владу у воєводстві включно з питаннями зовнішньої і внутрішньої безпеки та судівництва;</li>
-<li>депутатські – скликалися з 1578 р. у Польщі та з 1581 р. у ВКЛ, після створення Трибуналів, з приводу обрання на них депутатів. Скликалися без королівського універсалу;</li>
-<li>реляційні – скликалися вже після сеймових ухвал з метою їх виконання або доповнення. Могли скликатися за ініціативи послів.</li>
-</ul>
-<br />
-Під час безкоролів’я скликалися ще три сейми: конвокаційний (скликався примасом; тривав 4 тижні, затверджував каптурові суди, визначав терміни сеймиків, час і місце елекційного сейму); елекційний (складав Pakta konwenta – умови угоди шляхти РП з королем, розглядав кандидатури та обирав короля); коронаційний (скликався лише в Кракові з приводу коронації нового короля)
-−
-[[Категорія:Історія України]]