Самітник - Історія редагувань

Kskoverko.if18 в 20:14, 21 жовтня 2018

2018-10-21T20:14:19Z

D.buchynska в 13:27, 21 листопада 2017

2017-11-21T13:27:01Z

Nvatlas.if16 в 14:07, 20 листопада 2017

2017-11-20T14:07:23Z

Nvatlas.if16 в 14:05, 20 листопада 2017

2017-11-20T14:05:32Z

Nvatlas.if16 в 14:04, 20 листопада 2017

2017-11-20T14:04:43Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він ...

2012-09-27T19:04:57Z

Створена сторінка: '''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він ...

Нова сторінка

'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.
[[Категорія:Са]]

← Попередня версія		Версія за 20:14, 21 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.		'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.
	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]
		+	== Акадкмічний тлумачний словник ==
		+	САМІ́ТНИК, рідше САМО́ТНИК, а, чол.
		+
		+	1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. — Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі і, помираючи від спраги, лиже солонці й каміння сухим язиком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 153); * У порівняннях. — А чому ви знаєте, що я скромний? — Він питає! Людина, що живе, як самітник, не п'є, не грає, не любить жінок... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 426);
		+	// у знач. присл. самітником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником (Іван Франко, IV, 1950, 344); Поет народу — син народу — Йде навстріч ворогам своїм, Йде не самітником безплодним [безплідним], Протухлим в цвілій самоті, — Іде він речником народним, Упевненим в своїй путі (Микола Бажан, Роки, 1957, 208); — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475).
		+
		+	2. перен. Той, хто живе самітно або тримається осторонь від інших людей; відлюдько. В житті не був Іван Іванович ні самотником, ні диваком-учителем, для якого не існує нічого, опріч його школи. Він любив хороше товариство (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 25); — Я дозволю собі запросити вас до моєї господи. Буду безмірно радий, коли в мою скромну хату мисливця і самітника ступите ви (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 116).
		+	Рак-самітник див. рак 1.
		+	== Ілюстрації ==
		+	http://www.zoolog.com.ua/naiprost/raksmitn.gif
		+	http://mors.in.ua/uploads/posts/2016-06/1466950546_terraoko-2014-120106-13.jpg
		+	== Джерела ==
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 28.

← Попередня версія		Версія за 13:27, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.		'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.
	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]
−
−	~~==Сучасні словники==~~
−	1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. — Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі і, помираючи від спраги, лиже солонці й каміння сухим язиком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 153); * У порівняннях. — А чому ви знаєте, що я скромний? — Він питає! Людина, що живе, як самітник, не п'є, не грає, не любить жінок... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 426);
−
−	// у знач. присл. самітником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником (Іван Франко, IV, 1950, 344); Поет народу — син народу — Йде навстріч ворогам своїм, Йде не самітником безплодним [безплідним], Протухлим в цвілій самоті, — Іде він речником народним, Упевненим в своїй путі (Микола Бажан, Роки, 1957, 208); — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475).
−
−	2. перен. Той, хто живе самітно або тримається осторонь від інших людей; відлюдько. В житті не був Іван Іванович ні самотником, ні диваком-учителем, для якого не існує нічого, опріч його школи. Він любив хороше товариство (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 25); — Я дозволю собі запросити вас до моєї господи. Буду безмірно радий, коли в мою скромну хату мисливця і самітника ступите ви (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 116).
−
−	~~==Ілюстрації==~~
−	~~{\|style="winth:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-alid:center"~~
−	~~\|- valign="top"~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Samitnyk.JPG\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Samitnyk2.jpg\|x140px]]~~
−	\|}
−	~~==Медіа==~~
−	~~{{#ev:youtube\|Nay3MqK5otU}}~~

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 . Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. — Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі і, помираючи від спраги, лиже солонці й каміння сухим язиком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 153);  * У порівняннях. — А чому ви знаєте, що я скромний? — Він питає! Людина, що живе, як самітник, не п'є, не грає, не любить жінок... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 426);
 //  у знач. присл. самітником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником (Іван Франко, IV, 1950, 344); Поет народу — син народу — Йде навстріч ворогам своїм, Йде не самітником безплодним [безплідним], Протухлим в цвілій самоті, — Іде він речником народним, Упевненим в своїй путі (Микола Бажан, Роки, 1957, 208); — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475).
@@ Рядок 13: / Рядок 14: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Samitnyk.JPG|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Samitnyk2.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|Nay3MqK5otU}}

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 . Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. — Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі і, помираючи від спраги, лиже солонці й каміння сухим язиком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 153);  * У порівняннях. — А чому ви знаєте, що я скромний? — Він питає! Людина, що живе, як самітник, не п'є, не грає, не любить жінок... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 426);
 //  у знач. присл. самітником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником (Іван Франко, IV, 1950, 344); Поет народу — син народу — Йде навстріч ворогам своїм, Йде не самітником безплодним [безплідним], Протухлим в цвілій самоті, — Іде він речником народним, Упевненим в своїй путі (Микола Бажан, Роки, 1957, 208); — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475).
 . перен. Той, хто живе самітно або тримається осторонь від інших людей; відлюдько. В житті не був Іван Іванович ні самотником, ні диваком-учителем, для якого не існує нічого, опріч його школи. Він любив хороше товариство (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 25); — Я дозволю собі запросити вас до моєї господи. Буду безмірно радий, коли в мою скромну хату мисливця і самітника ступите ви (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 116).

← Попередня версія		Версія за 14:04, 20 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.		'''Самітник, -ка, '''''м. ''Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. ''Він у Київі, яко артист, буде самітником. ''К. ХП. 18. ''Самітником, та ще й сумним собі живе. ''Г. Барв. 477.
	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. — Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі і, помираючи від спраги, лиже солонці й каміння сухим язиком (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 153); * У порівняннях. — А чому ви знаєте, що я скромний? — Він питає! Людина, що живе, як самітник, не п'є, не грає, не любить жінок... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 426);
		+	// у знач. присл. самітником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником (Іван Франко, IV, 1950, 344); Поет народу — син народу — Йде навстріч ворогам своїм, Йде не самітником безплодним [безплідним], Протухлим в цвілій самоті, — Іде він речником народним, Упевненим в своїй путі (Микола Бажан, Роки, 1957, 208); — Ось у цій тиші прожив я самітником два роки, — не без самозадоволення повчає професор своїх вихованців (Олександр Довженко, I, 1958, 475).
		+	2. перен. Той, хто живе самітно або тримається осторонь від інших людей; відлюдько. В житті не був Іван Іванович ні самотником, ні диваком-учителем, для якого не існує нічого, опріч його школи. Він любив хороше товариство (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 25); — Я дозволю собі запросити вас до моєї господи. Буду безмірно радий, коли в мою скромну хату мисливця і самітника ступите ви (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 116).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\|style="winth:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-alid:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Samitnyk.JPG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Samitnyk2.jpg\|x140px]]
		+
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|Nay3MqK5otU}}