Самура - Історія редагувань

N.pylypchenko: /* Сучасні словники */

2017-11-24T08:26:55Z

‎Сучасні словники

N.pylypchenko в 08:26, 24 листопада 2017

2017-11-24T08:26:05Z

Rvrepka.fzfvs17 в 14:20, 12 листопада 2017

2017-11-12T14:20:47Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

2017-11-12T14:19:58Z

‎Медіа

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

2017-11-12T14:19:14Z

‎Див. також

Rvrepka.fzfvs17 в 14:13, 12 листопада 2017

2017-11-12T14:13:35Z

Rvrepka.fzfvs17 в 14:12, 12 листопада 2017

2017-11-12T14:12:55Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464. Категорія:Са

2012-09-27T19:09:23Z

Створена сторінка: '''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464. Категорія:Са

Нова сторінка

'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.
[[Категорія:Са]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 ==Сучасні словники==
-) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.
+'''Свиня́''' = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —
-) — морська. Дельфинъ.
+) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка).
-) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.
+''Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.''
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 08:26, 24 листопада 2017
Рядок 33:		Рядок 33:

	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]
−	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]	+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 14:20, 12 листопада 2017
Рядок 33:		Рядок 33:

	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 |}
 ==Медіа==
 ==Див. також==

← Попередня версія		Версія за 14:19, 12 листопада 2017
Рядок 25:		Рядок 25:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	https://uk.wikipedia.org/wiki/Свиня_свійська

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.
+==Сучасні словники==
 Свиня, ні, ж.

← Попередня версія		Версія за 14:12, 12 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.		'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.
		+
		+
		+	Свиня, ні, ж.
		+
		+	1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.
		+
		+	2) — морська. Дельфинъ.
		+
		+	3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.
		+
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.
		+
		+	свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —
		+
		+	1) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:SVUN1.jpg\|x190px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:SVUN2.jpg\|x190px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:SVUN3.jpg\|x190px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
	[[Категорія:Са]]		[[Категорія:Са]]