Савка - Історія редагувань

D.nastas в 12:11, 26 листопада 2018

2018-11-26T12:11:10Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:18, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:18:06Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:17, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:17:22Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:16, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:16:39Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:15, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:15:44Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:13, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:13:43Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:08, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:08:26Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:06, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:06:56Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:01, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:01:11Z

Mskhodakivska.pi14 в 20:00, 17 жовтня 2018

2018-10-17T20:00:06Z

@@ Рядок 72: / Рядок 72: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 '''Са́вка''' (Oxyura leucocephala) — водоплавний птах родини качкових. Єдиний представник роду у фауні України. В Україні — залітний птах.
-'''Опис[ред. | ред. код]'''
+'''Опис'''
 Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре.
-'''Поширення[ред. | ред. код]'''
+'''Поширення'''
 Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії.
 В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[1].
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 Світова популяція на початку ХХ століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни.
-'''Особливості біології[ред. | ред. код]'''
+'''Особливості біології'''
 Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.
-'''Охорона[ред. | ред. код]'''
+'''Охорона'''
 Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.
 На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала.
-Література[ред. | ред. код]
+Література
 •	Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
 •

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.
-Охорона[ред. | ред. код]
+'''Охорона[ред. | ред. код]'''
 Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.
 На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала.

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3685.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2222222.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3698.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3685.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3698.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3685.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
+*
-савка - іменник, жіночий рід, істота і неістота, однина і множина
+'''Савка - іменник, жіночий рід, істота і неістота, однина і множина'''
 ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
-Називний	савка	савки
+{| class="wikitable"
-Родовий	савки	савок
+|-
-Давальний	савці	савкам
+! ВІДМІНОК!! ОДНИНА !! МНОЖИНА
-Знахідний	савку	савки, савок
+|-
-Орудний	савкою	савками
+|Називний || савка || савки
-Місцевий	на/у савці	на/у савках
+|-
-Кличний	савко	савки
+| Родовий|| савок ||
 ==Медіа==

@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 ==Медіа==
+{{#ev:youtube|wQdNnHWPK2w}}
-==Див. також==
+==Цікаві факти==
 ==Джерела та література==

@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 •	Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
 •
 Джерела
-Джерела[ред. | ред. код]
+.Вгору↑ В Україну повернулася савка
 .	Вгору↑ В Україну повернулася савка
 .
-Посилання[ред. | ред. код]
+Посилання
-•	Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415.
+* •	Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415.
-•	Савка в Червоній книзі України
+* •	Савка в Червоній книзі України
 ==Медіа==