Розум - Історія редагувань

Mbmahas.pi14 в 21:34, 25 листопада 2015

2015-11-25T21:34:50Z

Mbmahas.pi14 в 21:34, 25 листопада 2015

2015-11-25T21:34:08Z

Mbmahas.pi14 в 21:31, 25 листопада 2015

2015-11-25T21:31:54Z

Mbmahas.pi14 в 21:26, 25 листопада 2015

2015-11-25T21:26:08Z

К317: /* Сучасні словники */

2015-11-25T11:44:22Z

‎Сучасні словники

Показати зміни

К317: /* Сучасні словники */

2015-11-25T11:43:02Z

‎Сучасні словники

К317: /* Сучасні словники */

2015-11-25T11:39:58Z

‎Сучасні словники

Показати зміни

К317: /* Див. також */

2015-11-25T11:29:08Z

‎Див. також

К317: /* Див. також */

2015-11-25T11:28:25Z

‎Див. також

К317 в 06:17, 25 листопада 2015

2015-11-25T06:17:12Z

@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 . Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 508.<br />
-==Зовнішні посилання==<br />
+==Зовнішні посилання==
 [http://abetka.ukrlife.org/pivnyk3.html Народна казка «Не силою, а розумом»]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 . Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 508.<br />
-==Зовнішні посилання==
+==Зовнішні посилання==<br />
+[http://abetka.ukrlife.org/pivnyk3.html Народна казка «Не силою, а розумом»]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

← Попередня версія		Версія за 21:31, 25 листопада 2015
Рядок 111:		Рядок 111:

	==Джерела та література==		==Джерела та література==
		+	1. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980). [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://sum.in.ua/s/Rozum<br />
		+	2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 508.<br />

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 81: / Рядок 81: @@
 Розумний не той, хто багато говорить,<br />
 А той, хто багато знає.<br />
 ==Джерела та література==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
 '''''РО́ЗУМ'',''' у, чол. <br />
@@ Рядок 23: / Рядок 24: @@
 //  Доцільність, сенс у чому-небудь. Бесіди багато, а розуму мало (Номис, 1864, № 13028); Який тут розум — землю рить Та розкидать пашню без діла? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29).
 <br />
-. перен. Людина, група людей, що характеризується високими розумовими, інтелектуальними здібностями. В зеленому ханському наметі сидить Богдан, похиливши голову.. Хан держить в неволі розум України (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); Різноманітність інтелектів, що доповнюють і спрямовують один одного у загальній праці по дослідженню природи та оволодінню її силами, дає нам право говорити про колективний розум як про справжнього творця наукових і технічних цінностей (Микола Холодний, Вибрані праці, 1970, 416); В. І. Ленін створив партію, яка втілила в собі розум, честь і совість епохи (Комуніст України, 2, 1970, 9)[1].
+. перен. Людина, група людей, що характеризується високими розумовими, інтелектуальними здібностями. В зеленому ханському наметі сидить Богдан, похиливши голову.. Хан держить в неволі розум України (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); Різноманітність інтелектів, що доповнюють і спрямовують один одного у загальній праці по дослідженню природи та оволодінню її силами, дає нам право говорити про колективний розум як про справжнього творця наукових і технічних цінностей (Микола Холодний, Вибрані праці, 1970, 416); В. І. Ленін створив партію, яка втілила в собі розум, честь і совість епохи (Комуніст України, 2, 1970, 9)[1].<br />
-Ро́зум — здатність людини мис¬лити, відображати і пізнавати ре¬човий світ, а також її загальний ін-телектуальний розвиток, рівень пізнання, знань; кажуть: «Розум — скарб людини», «Бачить око дале¬ко, а розум ще дальше», «Нічому не дивуватися — ознака великого розуму»; також іронічно: «Борода велика, а розуму мало», «Довгий волос — розум короткий»; слово за значенням багато в чому перети¬нається з поняттям му́дрість (від¬повідно розу́мний/му́дрий на про¬тивагу дурни́й–ду́рень): «Кому біда докучить, то й розуму научить», «Виріс, та розуму не виніс», «Не штука наука, а штука розум», «Ро¬зумний всякому дає лад», «Розум¬ний іде вперед і оглядається на¬зад», «Розумний розсудить, а ду¬рень осудить»; також у деяких усталених сполуках маємо поєд¬нання обох понять в одному ви¬слові (дурни́й ро́зум — дурість; з дурно́го ро́зуму — по-дурному). Лю¬дей питай, а свій розум май (при¬слів’я); Щоб часом дарма не блу¬дить, чужого розуму питайся (при¬слів’я); фразеологізми: не по́вно ро́зуму, неспо́вна ро́зуму — про ро¬зумово ненормальну, божевільну людину; макі́тра ро́зуму — про ду¬же розумну людину; ма́ти свій ро¬́зум — жити, діяти самостійно, до¬тримуючись своїх поглядів на жит¬тя; пита́ти[ся] чужо́го ро́зуму — звертатися за порадою до кого-не-будь, як жити, діяти [2].
+'''Ро́зум''' — здатність людини мислити, відображати і пізнавати речовий світ, а також її загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань; кажуть: «Розум — скарб людини», «Бачить око далеко, а розум ще дальше», «Нічому не дивуватися — ознака великого розуму»; також іронічно: «Борода велика, а розуму мало», «Довгий волос — розум короткий»; слово за значенням багато в чому перетинається з поняттям му́дрість (відповідно розу́мний/му́дрий на про¬тивагу дурни́й–ду́рень): «Кому біда докучить, то й розуму научить», «Виріс, та розуму не виніс», «Не штука наука, а штука розум», «Розумний всякому дає лад», «Розумний іде вперед і оглядається назад», «Розумний розсудить, а дурень осудить»; також у деяких усталених сполуках маємо поєднання обох понять в одному вислові (дурни́й ро́зум — дурість; з дурно́го ро́зуму — по-дурному). Людей питай, а свій розум май (прислів’я); Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся (прислів’я); фразеологізми: не по́вно ро́зуму, неспо́вна ро́зуму — про розумово ненормальну, божевільну людину; макі́тра ро́зуму — про дуже розумну людину; ма́ти свій розум — жити, діяти самостійно, дотримуючись своїх поглядів на життя; пита́ти[ся] чужо́го ро́зуму — звертатися за порадою до кого-не-будь, як жити, діяти [2].
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 ==Див. також==
-'''''Приказки та прислів’я'''''
+'''''Приказки та прислів’я''''' <br />
 Хто людей питає, той і розум має.<br />
 <br />

← Попередня версія		Версія за 11:28, 25 листопада 2015
Рядок 21:		Рядок 21:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	'''''Приказки та прислів’я'''''
		+	Хто людей питає, той і розум має.<br />
		+	<br />
		+	Розумного пошли — одне слово скажи,<br />
		+	Дурня пошли — три скажи та й сам<br />
		+	За ним піди.<br />
		+	<br />
		+	Розумному натяк, дурному кийок.<br />
		+	<br />
		+	Розумний слова побоїться,<br />
		+	А дурневі й батіг не допоможе.<br />
		+	<br />
		+	Розумний не подивує, а дурний<br />
		+	Не побачить.<br />
		+	<br />
		+	Розуму не позичиш.<br />
		+	Розуму за гроші не купиш.<br />
		+	<br />
		+	Золото без розуму — болото.<br />
		+	<br />
		+	І сила перед розумом никне.<br />
		+	<br />
		+	Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.<br />
		+	<br />
		+	Борода не робить чоловіка мудрим.<br />
		+	<br />
		+	Маєш голову, май же й розум.<br />
		+	<br />
		+	До булави треба голови.<br />
		+	<br />
		+	Розумний птах шкодує пір'я,<br />
		+	Мудра людина шкодує слова.<br />
		+	<br />
		+	Розумний не той, хто багато говорить,<br />
		+	А той, хто багато знає.<br />

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 06:17, 25 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
		+
	'''Ро́зум, -му, '''''м. ''1) Разумъ, умъ. ''Не штука наука, а штука розум. ''Ном. № 603. ''Людей слухай, а свій розум май. ''Ном. '''Дурний ро́зум. '''Глупость. ''Дурний розум у тобі. ''Мет. '''З дурного ро́зуму'''. По глупости. '''Брати на розум'''. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. ''Бери, Петре, на розум. ''Ном. № 6076. '''На ро́зум навести'''. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. ''Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. ''Ном. № 6155. '''З ро́зуму звести'''. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. ''Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. ''Ном. № 3311. '''Навчати ро́зуму, навчати на ро́зум'''. Наставлять. ''Я її розуму навчала і добра її гляділа. ''МВ. II. 19. ''Почну на добрий розум навчати як умію, так і навчаю. ''МВ. II. 9. '''До ро́зуму приймати'''. Внимательно слушать. '''До ро́зуму дійти'''. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. ''Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. ''МВ. II. 36. '''До ро́зуму довести'''. Воспитать, вскормить. ''Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. ''Ном. № 7236. '''Держа́ти розум в голові́'''. Быть благоразумнымъ. ''Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. ''Чуб. V. 62. '''Добрати ро́зуму'''. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. ''Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. ''Чуб. V. 1008. '''В ро́зум прийти'''. Образумиться. '''Не сповна ро́зуму'''. Не въ полномъ умѣ. ''Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема наговорить. ''Рудч. Ск. І. 187. '''Перевестися на чий ро́зум'''. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. ''Поки не брав дочки в Солов’їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. ''Левиц. Пов. 343. '''Спасти на ро́зум'''. Прійти на умъ. ''Нікому така думка не спала на розум. ''Кв. II. 286. '''Піти, ходити до голови по розум'''. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. ''Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходилаходила до голови по розум, поки схаменулася. ''МВ. II. 157. 2) Смыслъ. ''Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. ''Левиц. І. 244. Ум. '''Розумець, розумок, розумочок, розумонько. '''Чуб. V. 347. ''Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. ''Алв. 7.		'''Ро́зум, -му, '''''м. ''1) Разумъ, умъ. ''Не штука наука, а штука розум. ''Ном. № 603. ''Людей слухай, а свій розум май. ''Ном. '''Дурний ро́зум. '''Глупость. ''Дурний розум у тобі. ''Мет. '''З дурного ро́зуму'''. По глупости. '''Брати на розум'''. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. ''Бери, Петре, на розум. ''Ном. № 6076. '''На ро́зум навести'''. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. ''Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. ''Ном. № 6155. '''З ро́зуму звести'''. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. ''Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. ''Ном. № 3311. '''Навчати ро́зуму, навчати на ро́зум'''. Наставлять. ''Я її розуму навчала і добра її гляділа. ''МВ. II. 19. ''Почну на добрий розум навчати як умію, так і навчаю. ''МВ. II. 9. '''До ро́зуму приймати'''. Внимательно слушать. '''До ро́зуму дійти'''. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. ''Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. ''МВ. II. 36. '''До ро́зуму довести'''. Воспитать, вскормить. ''Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. ''Ном. № 7236. '''Держа́ти розум в голові́'''. Быть благоразумнымъ. ''Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. ''Чуб. V. 62. '''Добрати ро́зуму'''. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. ''Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. ''Чуб. V. 1008. '''В ро́зум прийти'''. Образумиться. '''Не сповна ро́зуму'''. Не въ полномъ умѣ. ''Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема наговорить. ''Рудч. Ск. І. 187. '''Перевестися на чий ро́зум'''. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. ''Поки не брав дочки в Солов’їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. ''Левиц. Пов. 343. '''Спасти на ро́зум'''. Прійти на умъ. ''Нікому така думка не спала на розум. ''Кв. II. 286. '''Піти, ходити до голови по розум'''. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. ''Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходилаходила до голови по розум, поки схаменулася. ''МВ. II. 157. 2) Смыслъ. ''Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. ''Левиц. І. 244. Ум. '''Розумець, розумок, розумочок, розумонько. '''Чуб. V. 347. ''Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. ''Алв. 7.
	[[Категорія:Ро]]		[[Категорія:Ро]]