Роділля - Історія редагувань

Momykolaienko.pi15: /* Див. також */

2015-11-23T01:24:16Z

‎Див. також

Momykolaienko.pi15: /* Див. також */

2015-11-23T01:19:19Z

‎Див. також

Momykolaienko.pi15: /* Див. також */

2015-11-23T01:19:07Z

‎Див. також

Yoivakhnenko.pi15: /* Медіа */

2015-11-23T01:08:37Z

‎Медіа

Momykolaienko.pi15: /* Ілюстрації */

2015-11-23T00:54:55Z

‎Ілюстрації

Momykolaienko.pi15: /* Ілюстрації */

2015-11-23T00:54:14Z

‎Ілюстрації

Momykolaienko.pi15: /* Ілюстрації */

2015-11-23T00:54:03Z

‎Ілюстрації

Momykolaienko.pi15: /* Ілюстрації */

2015-11-23T00:51:36Z

‎Ілюстрації

Momykolaienko.pi15: /* Ілюстрації */

2015-11-23T00:46:48Z

‎Ілюстрації

Momykolaienko.pi15 в 00:34, 23 листопада 2015

2015-11-23T00:34:08Z

← Попередня версія		Версія за 01:24, 23 листопада 2015
Рядок 25:		Рядок 25:

	Обряди, пов’язані з народженням дитини (родини, хрестини), надзвичайно таємничі. Вони не такі яскраві, як календарні або весільні, адже не стосувалися всієї спільноти, не були колективними, від них не залежала доля урожаю, приплід худоби, шлюбний добробут, вони стосувалися однієї конкретної родини, індивідуального випадку. Відбувалися, як правило, потай, в присутності двох-трьох осіб (роділлі, дитини, баби-повитухи, дуже рідко — чоловіка, під час пологів усі повинні були вийти з хати). Тому вони й не були такими поширеними. Однак була певна система магічних дій, повір’їв, замовлянь, примовок, щоб забезпечити народження дитини, здоров’я роділлі, щасливу долю новонародженого. Оскільки ці обряди мали оказіональний характер, а до роділлі не допускали сторонніх осіб, навіть у перші дні після пологів (та й 40 днів після її контакт із зовнішнім світом обмежували), то зрозуміло, як важко було етнографам записувати пов’язане з родинами.		Обряди, пов’язані з народженням дитини (родини, хрестини), надзвичайно таємничі. Вони не такі яскраві, як календарні або весільні, адже не стосувалися всієї спільноти, не були колективними, від них не залежала доля урожаю, приплід худоби, шлюбний добробут, вони стосувалися однієї конкретної родини, індивідуального випадку. Відбувалися, як правило, потай, в присутності двох-трьох осіб (роділлі, дитини, баби-повитухи, дуже рідко — чоловіка, під час пологів усі повинні були вийти з хати). Тому вони й не були такими поширеними. Однак була певна система магічних дій, повір’їв, замовлянь, примовок, щоб забезпечити народження дитини, здоров’я роділлі, щасливу долю новонародженого. Оскільки ці обряди мали оказіональний характер, а до роділлі не допускали сторонніх осіб, навіть у перші дні після пологів (та й 40 днів після її контакт із зовнішнім світом обмежували), то зрозуміло, як важко було етнографам записувати пов’язане з родинами.
		+
		+	'''Це цікаво:'''
		+
		+	Пологи в народній культурі сприймалися як найнебеспечніша ситуація як для жінки , так і для новонародженого. Коли наставали пологи, жінка просила у присутніх вибачення зроблених образ і прикрощів. З неї знімали весь одяг (крім сорочки), прикраси, їй розплітали косу.
		+	Момент настання родин приховували самим ретельним чином не тільки від сторонніх, але і від членів своєї сім'ї. Головна причина крилася в народному уявленні про те, що різний у людей очей буває: наврочити можуть і породіллю, і дитини. Пущі за все боялися, що дівка яка дізнається про початок пологів. У цьому випадку особливо довго буде мучитися жінка. Чим менше людей знає про настання пологів, тим легше народжувати.
		+	Для полегшення страждань відмикали в будинку всі замки і відкривали всі ящики. Якщо жінка сильно і довго мучилася, запалювали вінчальні свічки перед образами, а її тричі водили навколо столу. Іноді, щоб прискорити дозвіл від тягаря, домашні несподівано лякали породіллю, кричачи під вікном: «Пожежа! Горимо! ».
		+	Якщо жінка мучилася двоє або троє діб, просили священика відслужити молебень.
		+	Після благополучного закінчення пологів повитуха купала дитини. Новонародженого обмивали водою, в яку до цього клали срібні монети. Вважалося, що цей ритуал забезпечить йому багатство в майбутньому. Воду після купання дівчинки виливали в малинник, так як малина символізувала красу. До цих пір збереглася в мові вираз «Не дівка - малина!». Після купання хлопчика вода виливалася на перехрестя доріг - на щастя.
		+	Існував звичай приймати новонародженого в батьківську сорочку, щоб батько любив, і класти на кудлатий кожух, щоб був багатий. Дитину перших передавали батькові, який сам клав його в люльку і як би прилюдно визнавав своїм, кровною.

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 01:19, 23 листопада 2015
Рядок 23:		Рядок 23:

	'''Роділля'''		'''Роділля'''
		+
	Обряди, пов’язані з народженням дитини (родини, хрестини), надзвичайно таємничі. Вони не такі яскраві, як календарні або весільні, адже не стосувалися всієї спільноти, не були колективними, від них не залежала доля урожаю, приплід худоби, шлюбний добробут, вони стосувалися однієї конкретної родини, індивідуального випадку. Відбувалися, як правило, потай, в присутності двох-трьох осіб (роділлі, дитини, баби-повитухи, дуже рідко — чоловіка, під час пологів усі повинні були вийти з хати). Тому вони й не були такими поширеними. Однак була певна система магічних дій, повір’їв, замовлянь, примовок, щоб забезпечити народження дитини, здоров’я роділлі, щасливу долю новонародженого. Оскільки ці обряди мали оказіональний характер, а до роділлі не допускали сторонніх осіб, навіть у перші дні після пологів (та й 40 днів після її контакт із зовнішнім світом обмежували), то зрозуміло, як важко було етнографам записувати пов’язане з родинами.		Обряди, пов’язані з народженням дитини (родини, хрестини), надзвичайно таємничі. Вони не такі яскраві, як календарні або весільні, адже не стосувалися всієї спільноти, не були колективними, від них не залежала доля урожаю, приплід худоби, шлюбний добробут, вони стосувалися однієї конкретної родини, індивідуального випадку. Відбувалися, як правило, потай, в присутності двох-трьох осіб (роділлі, дитини, баби-повитухи, дуже рідко — чоловіка, під час пологів усі повинні були вийти з хати). Тому вони й не були такими поширеними. Однак була певна система магічних дій, повір’їв, замовлянь, примовок, щоб забезпечити народження дитини, здоров’я роділлі, щасливу долю новонародженого. Оскільки ці обряди мали оказіональний характер, а до роділлі не допускали сторонніх осіб, навіть у перші дні після пологів (та й 40 днів після її контакт із зовнішнім світом обмежували), то зрозуміло, як важко було етнографам записувати пов’язане з родинами.

← Попередня версія		Версія за 01:19, 23 листопада 2015
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	'''Синоніми''': породілля, г. поліжниця, породільниця.
		+
		+	'''Роділля'''
		+	Обряди, пов’язані з народженням дитини (родини, хрестини), надзвичайно таємничі. Вони не такі яскраві, як календарні або весільні, адже не стосувалися всієї спільноти, не були колективними, від них не залежала доля урожаю, приплід худоби, шлюбний добробут, вони стосувалися однієї конкретної родини, індивідуального випадку. Відбувалися, як правило, потай, в присутності двох-трьох осіб (роділлі, дитини, баби-повитухи, дуже рідко — чоловіка, під час пологів усі повинні були вийти з хати). Тому вони й не були такими поширеними. Однак була певна система магічних дій, повір’їв, замовлянь, примовок, щоб забезпечити народження дитини, здоров’я роділлі, щасливу долю новонародженого. Оскільки ці обряди мали оказіональний характер, а до роділлі не допускали сторонніх осіб, навіть у перші дні після пологів (та й 40 днів після її контакт із зовнішнім світом обмежували), то зрозуміло, як важко було етнографам записувати пов’язане з родинами.

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 01:08, 23 листопада 2015
Рядок 16:		Рядок 16:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	===Роділля<br />===
		+	{{#ev:youtube\|2G5CMJKpbaM}}<br />

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rodillya1.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rodillya2.jpeg|x140px]]
 ==Медіа==

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rodillya.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rodillya1.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rodillya2.jpeg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 00:34, 23 листопада 2015
Рядок 20:		Рядок 20:

	==Джерела та література==		==Джерела та література==
		+	# Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
		+	# Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. Д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид., випр.. і доп. – Х.: Прапор, 2005. – 992 с.
		+	# http://ukrainian_explanatory.academic.ru/153262
		+	# http://sum.in.ua/s/rodillja
		+	# http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==