Решітка - Історія редагувань

Порядченко: /* Зовнішні посилання */

2015-11-25T14:41:52Z

‎Зовнішні посилання

Порядченко: /* Сучасні словники */

2015-11-25T14:35:50Z

‎Сучасні словники

Порядченко: /* Див. також */

2015-11-25T14:20:56Z

‎Див. також

Порядченко: /* Цікаві факти */

2015-11-25T14:16:49Z

‎Цікаві факти

Показати зміни

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

2015-11-25T14:08:07Z

‎Тлумачення слова у сучасних словниках

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

2015-11-25T14:07:38Z

‎Тлумачення слова у сучасних словниках

Порядченко: /* Словник Грінченка */

2015-11-25T14:06:59Z

‎Словник Грінченка

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

2015-11-25T14:06:24Z

‎Тлумачення слова у сучасних словниках

Порядченко: /* Словник Грінченка */

2015-11-25T13:59:43Z

‎Словник Грінченка

Порядченко в 13:59, 25 листопада 2015

2015-11-25T13:59:18Z

← Попередня версія		Версія за 14:41, 25 листопада 2015
Рядок 218:		Рядок 218:

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==
		+	1. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50747-reshitka.html Словник української мови (упорядник Б.Д. Грінченко)]<br />
		+	2. [http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)]<br />
		+	3. [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]<br />
		+	4. [http://ukrsence.com.ua/zmist-zhurnalu/ukra%D1%97nskij-smisl-1-2012/pereklad-termina-reshetka-v-ukra%D1%97nskij-terminologi%D1%97-metaloznavstva/ ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА]<br />
		+	5. [http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник відмінків]<br />
		+	6. [http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник синонімів]

← Попередня версія		Версія за 14:35, 25 листопада 2015
Рядок 42:		Рядок 42:

	7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями.<br />		7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями.<br />
		+
		+	[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник синонімів]<br />
		+
		+	ҐРА́ТИ (перехресно розташовані металеві або дерев’яні прути, планки), КРА́ТИдіал.;ШТА́БИ (металеві планки на вікнах); РЕШІ́ТКА (предмет з таким переплетенням). - Гено, що то на вікнах? -Гена, зітхнувши, пояснив: решітки. Ґрати з металевого пруття (О. Гончар); А ще тяжче гаряче бажати Волі.., Шарпатись у путах, гризти крати, А на волю встати не могти (І. Франко); Невеличке вікно угорі, перевите залізними штабами,.. ледве-ледве пропускало сірий світ у хату (Панас Мирний).<br />
		+	МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К[РЕШЕТНИ́К], РЕШІ́ТКА, КОРОВ’Я́Кдіал.Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).<br />
		+
		+
		+	[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник відмінків]<br />
		+
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! Відмінок !! Однина !! Множина
		+	\|-
		+	\| Називний \|\| Реші́тка \|\|
		+	\|-
		+	\| Родовий \|\| Реші́тки \|\|
		+	\|-
		+	\| Давальний \|\| Реші́тці \|\|
		+	\|-
		+	\| Знахідний \|\| Реші́тку \|\|
		+	\|-
		+	\| Орудний \|\| Реші́ткою \|\|
		+	\|-
		+	\| Місцевий \|\| на/у Реші́тці \|\|
		+	\|-
		+	\| Кличний \|\| Реші́тко* \|\|
		+	\|}<br />
		+
		+
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! відмінок !! однина !! множина
		+	\|-
		+	\| називний \|\| реші́тка \|\| реші́тки
		+	\|-
		+	\| родовий \|\| реші́тки \|\| реші́ток
		+	\|-
		+	\| давальний \|\| реші́тці \|\| реші́ткам
		+	\|-
		+	\| знахідний \|\| реші́тку \|\| реші́тки
		+	\|-
		+	\| орудний \|\| реші́ткою \|\| реші́тками
		+	\|-
		+	\| місцевий \|\| на/у реші́тці \|\| на/у реші́тках
		+	\|-
		+	\| кличний \|\| реші́тко* \|\| реші́тки*
		+	\|}

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 14:20, 25 листопада 2015
Рядок 131:		Рядок 131:

	Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології.<br />		Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології.<br />
		+
		+	1. Андрейчук Н. Застосування терміна «код» в антропо¬куль¬турній лінгвістиці / Н. Андрейчук // Вісник Національно¬го університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми ук¬раїнської тер-мінології». – 2009. – № 648. – С. 113–117.<br />
		+
		+	2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.<br />
		+
		+	3. Войналович О. Російсько-український слов¬ник наукової і техніч¬ної мови: термінологія процесових по¬нять / О. Войналович, В. Моргунюк. – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.<br />
		+
		+	4. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / [редколегія О. С. Мельничук (гол. редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Тка¬ченко]. – Т. 2 (Д–Копці). – К.: Наукова думка, 1985. – 570 с.<br />
		+
		+	5. Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Тарас Кияк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 3–5.<br />
		+
		+	6. Лебеденко Ю. Ф. Короткий російсько-український словник інструментальника: 5 000 термінів [за ред. В. С. Калашника]. – [2-е вид., стер.]. – К.: Кондор, 2008. – 156 с.<br />
		+
		+	7. Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський слов¬ник: 9 000 слів [уклад. Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Р. Флюнт та ін]. – Львів: Видавництво «Новий Світ – 2000», 2010. – 304 с.<br />
		+
		+	8. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство: російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Гу¬бенко. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с.<br />
		+
		+	9. Російсько-український загальнотехнічний словник [уклад. Л. І. Мацько, І. Г. Трегуб, В. Ф. Христенок, І. В. Христе¬нок]. – К.: Вища школа, 1994. – 173 с.<br />
		+
		+	10. Російсько-український науково-технічний словник: 30 000 слів [уклад. В. Перхач, Б. Кінаш]. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с.<br />
		+
		+	11. Російсько-український словник: у 3 т. / [редколегія Й. А. Баг¬мут, І. К. Білодід, С. І. Головащук та ін.] – Т. 3 (Про–Я). – К.: Наукова думка, 1969. – 728 с.<br />
		+
		+	12. Російсько-український словник з хемії та хемічної технології [уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний]. – Львів, 1993. – 315 с.<br />
		+
		+	13. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос [В. В. Гей¬ченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.]. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с.<br />
		+
		+	14. Російсько-український словник фізичних термінів [уклад. Ю. В. Караван та ін. (за ред. О. Б. Лисковича)]. – К.: Вища школа, 1994. – 311 с.<br />
		+	15. Словник української мови: В 11 т. – Т. ІІ (Г–Ж), 1971; Т. VІІІ (Природо–Ряхтливий). – К.: Наукова думка, 1977.<br />
		+
		+	16. Терминологический словарь «Металлы»: В 2 т. / [М. С. Блат¬нер, В. Я. Кершенбаум, Г. Г. Мухин и др.]. – Запорожье: Мотор-Сич, 2005. – Т. 1 (А–Н). – 511 с.; Т. 2 (Н–Я). – 523 с.<br />
		+
		+	17. Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика: близько 20 000 слів [за заг. ред. В. С. Калашника]. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 464 с.<br />
		+	18. Українсько-російський словник наукової термінології [за заг. ред. Л. О. Симоненко]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 416 с.<br />
		+
		+	19. Черханов В. Д. Російсько-український металургійний слов¬ник [відп. ред. Г. С. Писаренко] / В. Д. Черханов, В. І. Мелешко. – К.: Наукова думка, 1970. – 120 с.<br />
		+
		+	20. Шило Н. І. Російсько-український словник: Термінологічна лексика / Н. І. Шило. – К.: Просвіта, 2004. – 212 с.

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]<br />
-Реші́тка, -и, ж.<br />
+'''Реші́тка''', -и, ж.<br />
 . Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь.<br />

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ====Тлумачення слова у сучасних словниках====
 [http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови]<br />
 . Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Словник Грінченка==
-, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.
+'''Решітка''', -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.
 ==Сучасні словники==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 ====Тлумачення слова у сучасних словниках====
-Словник української мови
+[http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови]<br />
 . Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
 //  Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
-//  Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).
+//  Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).<br />
 . Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).
-. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).
+. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).<br />
 . рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).
-. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).
+. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).<br />
 . рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81).
-▲ Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки
+. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).<br />
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 ==Ілюстрації==
-[[Зображення:Squirrel_02.jpg|340 px]]
+[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
-[[Зображення:Squirrel_14.jpg|340 px]]
+[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
-[[Зображення:Squirrel_15.jpg|282 px]]
+[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|1wdF0j7cjKs}}
+{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}
-{{#ev:youtube|YryJP8hnrhw}}
 ==Див. також==
@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 ==Зовнішні посилання==