Реестровий - Історія редагувань

Avdmytrenko.fpmv19: /* В історії */

2019-11-17T15:26:12Z

‎В історії

Avdmytrenko.fpmv19: /* В історії */

2019-11-17T15:26:00Z

‎В історії

Avdmytrenko.fpmv19: /* В історії */

2019-11-17T15:25:32Z

‎В історії

Avdmytrenko.fpmv19: /* Медіа */

2019-11-17T15:21:07Z

‎Медіа

Avdmytrenko.fpmv19: /* Медіа */

2019-11-17T15:20:51Z

‎Медіа

Avdmytrenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-17T15:18:02Z

‎Сучасні словники

Avdmytrenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-17T15:17:34Z

‎Сучасні словники

Avdmytrenko.fpmv19: /* В історії */

2019-11-17T15:16:12Z

‎В історії

Avdmytrenko.fpmv19 в 15:13, 17 листопада 2019

2019-11-17T15:13:36Z

Avdmytrenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-17T15:10:59Z

‎Сучасні словники

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння.
- Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст.
+Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст.
 За Роставицькою угодою 1619 реєстр встановлено в 3 тис. осіб. Після Хотинської війни 1621 і повстання під проводом М.Жмайла (1625) уряд Речі Посполитої пішов на певні поступки. Протягом 1625–38 в Україні відбулося становлення військово-адм. системи територіальних полків Р.к. (кожен із 6-ти полків почергово мав перебувати в залозі на Запорозькій Січі для запобігання антиурядовим виступам і оборони прикордоння). Проте реєстрове козацтво брало активну участь у повстаннях, очолюваних Т.Федоровичем, П.Бутом, Я.Острянином, Д.Гунею. "Ординація Війська Запорозького" 1638 значно обмежила козац. самоврядування. У ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. реєстри, як офіц. документи польсько-шляхетського уряду, були скасовані.

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ – укр. козаки, які перебували на службі уряду Речі Посполитої в 2-й пол. 16 – 1-й пол. 17 ст. Назву дістали від записів до спец. реєстрів (списків).
-Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння. Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст. За Роставицькою угодою 1619 реєстр встановлено в 3 тис. осіб. Після Хотинської війни 1621 і повстання під проводом М.Жмайла (1625) уряд Речі Посполитої пішов на певні поступки. Протягом 1625–38 в Україні відбулося становлення військово-адм. системи територіальних полків Р.к. (кожен із 6-ти полків почергово мав перебувати в залозі на Запорозькій Січі для запобігання антиурядовим виступам і оборони прикордоння). Проте реєстрове козацтво брало активну участь у повстаннях, очолюваних Т.Федоровичем, П.Бутом, Я.Острянином, Д.Гунею. "Ординація Війська Запорозького" 1638 значно обмежила козац. самоврядування. У ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. реєстри, як офіц. документи польсько-шляхетського уряду, були скасовані.
+Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння.
 Реєстрові козаки мали низку важливих привілей. Перш за все, вступаючи до реєстру, вони виходили з-під юрисдикції феодалів, звільнялися від влади старост і воєвод, якщо мешкали на королівських землях, а також міських магістратів, і підпадали під виключну юрисдикцію реєстрового війська. Реєстр мав свій "присуд", тобто козаки мали право судитися у своїх судах. Реєстрові козаки звільнялися від податків, мали право власності на землю, одержували: права вільно займатися різними промислами і торгівлею. За службу вони отримували, хоч і не регулярно, грошове жалування державної скарбниці. Час від часу реєстровим козакам видавалися сукно, порох, свинець.

← Попередня версія		Версія за 15:25, 17 листопада 2019
Рядок 38:		Рядок 38:
	Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння. Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст. За Роставицькою угодою 1619 реєстр встановлено в 3 тис. осіб. Після Хотинської війни 1621 і повстання під проводом М.Жмайла (1625) уряд Речі Посполитої пішов на певні поступки. Протягом 1625–38 в Україні відбулося становлення військово-адм. системи територіальних полків Р.к. (кожен із 6-ти полків почергово мав перебувати в залозі на Запорозькій Січі для запобігання антиурядовим виступам і оборони прикордоння). Проте реєстрове козацтво брало активну участь у повстаннях, очолюваних Т.Федоровичем, П.Бутом, Я.Острянином, Д.Гунею. "Ординація Війська Запорозького" 1638 значно обмежила козац. самоврядування. У ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. реєстри, як офіц. документи польсько-шляхетського уряду, були скасовані.		Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння. Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст. За Роставицькою угодою 1619 реєстр встановлено в 3 тис. осіб. Після Хотинської війни 1621 і повстання під проводом М.Жмайла (1625) уряд Речі Посполитої пішов на певні поступки. Протягом 1625–38 в Україні відбулося становлення військово-адм. системи територіальних полків Р.к. (кожен із 6-ти полків почергово мав перебувати в залозі на Запорозькій Січі для запобігання антиурядовим виступам і оборони прикордоння). Проте реєстрове козацтво брало активну участь у повстаннях, очолюваних Т.Федоровичем, П.Бутом, Я.Острянином, Д.Гунею. "Ординація Війська Запорозького" 1638 значно обмежила козац. самоврядування. У ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. реєстри, як офіц. документи польсько-шляхетського уряду, були скасовані.

		+	Реєстрові козаки мали низку важливих привілей. Перш за все, вступаючи до реєстру, вони виходили з-під юрисдикції феодалів, звільнялися від влади старост і воєвод, якщо мешкали на королівських землях, а також міських магістратів, і підпадали під виключну юрисдикцію реєстрового війська. Реєстр мав свій "присуд", тобто козаки мали право судитися у своїх судах. Реєстрові козаки звільнялися від податків, мали право власності на землю, одержували: права вільно займатися різними промислами і торгівлею. За службу вони отримували, хоч і не регулярно, грошове жалування державної скарбниці. Час від часу реєстровим козакам видавалися сукно, порох, свинець.

		+	Однак все це не усувало істотних відмінностей в майновому стані реєстрових козаків. Верхівку реєстру складали козацька старшина і заможне козацтво. Переважно вони походили з дрібної української шляхти, володіли селами і хуторами, різними промислами, водяними млинами, корчмами. Старшина і заможне козацтво експлуатували незаможних людей і наймитів "підсусідків". Становище основної маси реєстрового козацтва було складним. Обов'язок відбувати на власні кошти нічим не обмежену військову службу, виступати в похід з конем, зброєю і військовим знаряддям вимагав від реєстрових козаків значних грошових витрат, а на час військових походів — навіть передавати своє господарство в інші руки.
		+
		+	У смузі вздовж Дніпра, яку займали реєстрові козацькі слободи і хутори, останні були вкраплені у державні, магнатські і шляхетські володіння. Це породжувало напруженість у відносинах володарів маєтків і основної маси реєстровців. Права і пільги реєстрових козаків були величезною принадою для державних і приватновласницьких селян, які відмовлялися підкорятися своїм хазяям і намагалися вступити до реєстру. Але, не добившись цього, вони самовільно покидали маєтки своїх хазяїв, проголошували себе козаками і таким чином поповнювали масу населення, що не визнавалося владою.
		+
		+	На становищі реєстрового козацтва негативно позначалася і непослідовна політика королівської адміністрації щодо реєстру. Під час війни уряд закликав до реєстру усіх бажаючих, у тому числі селян державних і приватновласницьких маєтків. А коли потреба у такій кількості реєстрових козаків відпадала, більшість з них не тільки виключалися з реєстрових списків, а навіть поверталися колишнім володарям.
	Реєстрові козаки зазнавали утисків від коронних феодалів. Шляхетський уряд Речі Посполитої роздавав козацькі землі шляхті та магнатам. Особливо посилився гніт та переслідування реєстрових козаків після Ординації 1638 р.		Реєстрові козаки зазнавали утисків від коронних феодалів. Шляхетський уряд Речі Посполитої роздавав козацькі землі шляхті та магнатам. Особливо посилився гніт та переслідування реєстрових козаків після Ординації 1638 р.

← Попередня версія		Версія за 15:21, 17 листопада 2019
Рядок 46:		Рядок 46:

	==Медіа==		==Медіа==
−	~~https://youtu.be/JjCJMQx1b24~~

	==Див. також==		==Див. також==

← Попередня версія		Версія за 15:20, 17 листопада 2019
Рядок 46:		Рядок 46:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	https://youtu.be/JjCJMQx1b24

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 Реєстрове слово — заголовне слово кожної статті в словнику, яке виділяється окремим шрифтом. Кожне реєстрове слово ілюстроване прикладами-реченнями (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 54); Реєстрові козаки див. козак.
 Реєстр (Кадастр) — упорядкована інформаційна система про правове, природне, господарське, економічне і просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.
 . у знач. ім. реєстровий, вого, чол. Те саме, що реєстровець. — У панів теж голови на плечах, а не кавуни. Адже вони реєстрових не чіпають. А що набилося на Січ різних.. розбишак, так це теж вірно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 58).

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 ==В історії==
-Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.
+РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ – укр. козаки, які перебували на службі уряду Речі Посполитої в 2-й пол. 16 – 1-й пол. 17 ст. Назву дістали від записів до спец. реєстрів (списків).
-Спроби організації українського війська реєстрового козацтва сягають 1524 року, у якому Великий князь литовський і король Польщі Сигізмунд I Старий доручив Семену Полозовичу і Кшиштофу Кмітичу організувати козацький відділ на державну службу. Через брак фінансів цей проект не реалізовано. Подібна доля зустріла пропозицію черкаського старости Остафія Дашковича. У короля вважали, що створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини.
+Виникнення реєстрового козацтва пов'язане з необхідністю зміцнення пд. кордону та здійснення воєнних кампаній проти сусідніх д-в. За наказом польс. короля Сигізмунда II Августа гетьман великий коронний Є.Язловецький 1572 прийняв на держ. службу 300 козаків. Першим керівником, або ж старшим реєстрового загону, був призначений шляхтич Я.Бадовський. Відтоді польс. уряд почав офіційно визнавати лише Р.к., а проти невписаних до реєстру вів нещадну боротьбу. Реєстровці звільнялися від сплати податків, вилучалися з підпорядкування місц. адміністрації, встановлювали власне судочинство. За ними було також закріплене право на землеволодіння. Реєстрове військо отримало офіц. назву "Запорозького" та спец. відзнаки – клейноди козацькі – корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври. У Трахтемирівському монастирі організовано козац. шпиталь. Чисельний склад реєстрового війська не був сталим. 1578 польс. король Стефан Баторій сформував козац. загін у 600 осіб, який також проіснував недовго. 1590 на держ. службу вступили 1 тис. козаків, проте за участь у повстаннях 1591–96 реєстрове військо було ліквідоване. Його відновлення пов'язане з війною в Прибалтиці 1601, а зростання чисельності – із моск. авантюрою польс. уряду поч. 17 ст. За Роставицькою угодою 1619 реєстр встановлено в 3 тис. осіб. Після Хотинської війни 1621 і повстання під проводом М.Жмайла (1625) уряд Речі Посполитої пішов на певні поступки. Протягом 1625–38 в Україні відбулося становлення військово-адм. системи територіальних полків Р.к. (кожен із 6-ти полків почергово мав перебувати в залозі на Запорозькій Січі для запобігання антиурядовим виступам і оборони прикордоння). Проте реєстрове козацтво брало активну участь у повстаннях, очолюваних Т.Федоровичем, П.Бутом, Я.Острянином, Д.Гунею. "Ординація Війська Запорозького" 1638 значно обмежила козац. самоврядування. У ході Національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. реєстри, як офіц. документи польсько-шляхетського уряду, були скасовані.
 Реєстрові козаки зазнавали утисків від коронних феодалів. Шляхетський уряд Речі Посполитої роздавав козацькі землі шляхті та магнатам. Особливо посилився гніт та переслідування реєстрових козаків після Ординації 1638 р.

← Попередня версія		Версія за 15:13, 17 листопада 2019
Рядок 29:		Рядок 29:

	Реєстро́ве сло́во — заголовне слово кожної статті в словнику, яке вирізняється окремим шрифтом.		Реєстро́ве сло́во — заголовне слово кожної статті в словнику, яке вирізняється окремим шрифтом.
		+
		+	==В історії==
		+
		+	Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.
		+
		+	Спроби організації українського війська реєстрового козацтва сягають 1524 року, у якому Великий князь литовський і король Польщі Сигізмунд I Старий доручив Семену Полозовичу і Кшиштофу Кмітичу організувати козацький відділ на державну службу. Через брак фінансів цей проект не реалізовано. Подібна доля зустріла пропозицію черкаського старости Остафія Дашковича. У короля вважали, що створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини.
		+
		+	Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р., коли було доручено коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
		+
		+	Реєстрові козаки зазнавали утисків від коронних феодалів. Шляхетський уряд Речі Посполитої роздавав козацькі землі шляхті та магнатам. Особливо посилився гніт та переслідування реєстрових козаків після Ординації 1638 р.
		+
		+	Реєстрові козаки не раз підтримували визвольні виступи народних мас, брали участь у антифеодальних селянсько-козацьких повстаннях кінця 16 — 1-ї пол. 17 ст. під керівництвом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Івана Сулими, Карпа Скидана, Якова Острянина та інших. Лише невелика частина реєстрової старшини, захищаючи свої особисті інтереси, проводила угодовську політику, зраджувала свій народ, допомагаючи шляхетським загарбникам Речі Посполитої придушувати визвольні народні повстання.
		+
		+	Великий коронний гетьман Миколай Потоцький-«ведмежа лапа», неприхильно налаштований до козацтва, в листопаді 1647 стверджував, що ті зазнають «нечуваних і невимовних кривд» від старост, державців.[4]

	==Медіа==		==Медіа==

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 -а, -е.
 ) Прикм. до реєстр.
-••
 Реєстро́ва то́нна — одиниця виміру внутрішнього об'єму морських торговельних суден.