Реготати - Історія редагувань

Kisnodchyk.pi15 в 10:47, 22 листопада 2015

2015-11-22T10:47:53Z

Opstremedlovska.pi15 в 07:16, 22 листопада 2015

2015-11-22T07:16:53Z

Opstremedlovska.pi15 в 07:16, 22 листопада 2015

2015-11-22T07:16:29Z

Opstremedlovska.pi15 в 07:15, 22 листопада 2015

2015-11-22T07:15:13Z

Opstremedlovska.pi15 в 07:11, 22 листопада 2015

2015-11-22T07:11:57Z

Opstremedlovska.pi15 в 06:54, 22 листопада 2015

2015-11-22T06:54:07Z

Opstremedlovska.pi15 в 06:47, 22 листопада 2015

2015-11-22T06:47:28Z

Opstremedlovska.pi15 в 06:37, 22 листопада 2015

2015-11-22T06:37:58Z

Opstremedlovska.pi15 в 06:35, 22 листопада 2015

2015-11-22T06:35:22Z

Opstremedlovska.pi15 в 06:32, 22 листопада 2015

2015-11-22T06:32:57Z

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rehotatu.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rehotatu 1.jpg |x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rehotatu 2.jpg|x200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
 ==Див. також==

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 . Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1020с.
-. Словник українськоїмови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 479.
+. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 479.
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 '''Реготати(-ся), -чу(-ся), -чеш(-ся), '''''гл. ''1) Хохотать. ''Ніч наша регоче, коровая хоче. ''Мет. 164. ''Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. ''Чуб. V. 177.2) Ржать. Вх. Лем. 460.
-==Тлумачний словний української мови==
+==Тлумачний словник української мови==
 '''Реготати''' - Нестримно, голосно сміятися.

@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 . Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 4000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника, - Х.: Прапор. 2002. - 992с. - 678с.
-. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440с. -1207с.
+. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 4000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника, - Х.: Прапор. 2002. - 992с. - 1207с.
 . Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1020с.

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 . Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1020с.
-.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.
+. Словник українськоїмови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 479.
 ==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 06:54, 22 листопада 2015
Рядок 38:		Рядок 38:

	==Див. також==		==Див. також==
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361427.html '''Реготати'''] (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).
		+
		+	(аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).
		+
		+	бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський). здійма́ти на глум. (Лицар:) Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).
		+
		+	вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Чітко буде видно на ній (кіноплівці), як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар); Оповідала (Олена) таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич).

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ◊ Регота́ти на пу́па — те саме, що Смія́тися на ку́тні [зу́би] (див. ку́тній). — Такемені слово сказала[Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав бити на пупа (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
@@ Рядок 31: / Рядок 34: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 ==Словник української мови==
-'''Реготати''' - очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримносміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регітлящить і вчуваєтьсямені!.. (Кроп., І, 1958, 103); Чіпка аж за живітбереться та регоче (Мирний, І, 1949, 294); Знесилена остаточно тимсміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Коз., Вибр., 1947, 72); // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухнітим часом стояв несамовитийрегіт. Реготали з паламаря (Мирний, III, 1954, 87); // перен. Видаватихарактерний звук, щонагадуєгучнийсміх (про птахів, тварин). Стогнутьпугачі, регочутьсови, уїдливохававкаютьпущики (Л. Укр., III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лишмайнулисинікрила… (Біл.,Пташ. голоси, 1956, 29); // перен.Створюватирозкотистий звук, щонагадуєгучнийсміх (про предмети, явищаприродитощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чутидзвонів, червонихдзвонів, що мчать навздогін, б’ють у самесерце, скачуть і регочуть, як божевільні (Коцюб., II, 1955, 181); — Пу-гу… пу-гу… ж-ж-ж… кряк!..— регочекригапідгостримипідковами… (Мик., II, 1957, 26).
+'''Реготати''' - очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регітлящить і вчувається мені!.. (Кроп., І, 1958, 103); Чіпка аж за живіт береться та регоче (Мирний, І, 1949, 294); Знесилена остаточно тимсміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Коз., Вибр., 1947, 72); // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухнітим часом стояв несамовитийрегіт. Реготали з паламаря (Мирний, III, 1954, 87); // перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр., III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лиш майнули сині крила… (Біл.,Пташ. голоси, 1956, 29); // перен.Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чути дзвонів, червоних дзвонів, що мчать навздогін, б’ють у самесерце, скачуть і регочуть, як божевільні (Коцюб., II, 1955, 181); — Пу-гу… пу-гу… ж-ж-ж… кряк!..— регоче крига під гострими підковами… (Мик., II, 1957, 26).
-◊ Регота́ти на пу́па — те саме, що Смія́тися на ку́тні [зу́би] (див. ку́тній). — Такемені слово сказала[Домця], що й повторяти не буду. КлятийШугаліярегоче, реготав бити на пупа (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).
+◊ Регота́ти на пу́па — те саме, що Смія́тися на ку́тні [зу́би] (див. ку́тній). — Такемені слово сказала[Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав бити на пупа (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).
-−
 ==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 06:35, 22 листопада 2015
Рядок 18:		Рядок 18:
	'''Реготати''' - Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)		'''Реготати''' - Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)

		+	==Словник української мови==
		+
		+	'''Реготати''' - очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримносміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регітлящить і вчуваєтьсямені!.. (Кроп., І, 1958, 103); Чіпка аж за живітбереться та регоче (Мирний, І, 1949, 294); Знесилена остаточно тимсміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Коз., Вибр., 1947, 72); // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухнітим часом стояв несамовитийрегіт. Реготали з паламаря (Мирний, III, 1954, 87); // перен. Видаватихарактерний звук, щонагадуєгучнийсміх (про птахів, тварин). Стогнутьпугачі, регочутьсови, уїдливохававкаютьпущики (Л. Укр., III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лишмайнулисинікрила… (Біл.,Пташ. голоси, 1956, 29); // перен.Створюватирозкотистий звук, щонагадуєгучнийсміх (про предмети, явищаприродитощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чутидзвонів, червонихдзвонів, що мчать навздогін, б’ють у самесерце, скачуть і регочуть, як божевільні (Коцюб., II, 1955, 181); — Пу-гу… пу-гу… ж-ж-ж… кряк!..— регочекригапідгостримипідковами… (Мик., II, 1957, 26).
		+	◊ Регота́ти на пу́па — те саме, що Смія́тися на ку́тні [зу́би] (див. ку́тній). — Такемені слово сказала[Домця], що й повторяти не буду. КлятийШугаліярегоче, реготав бити на пупа (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 '''Реготати''' - Нестримно, голосно сміятися.
 ==Великий тлумачний словник сучасної української мови==
@@ Рядок 17: / Рядок 16: @@
 ==Великий тлумачний словник сучасної української мови ІІ==
-'''Реготати''' - 1. Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)
+'''Реготати''' - Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)