Катола Олена в 22:45, 28 листопада 2013

2013-11-28T22:45:50Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. ''' Категорія:Ре

2012-09-27T00:32:04Z

Створена сторінка: '''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. ''' Категорія:Ре

Нова сторінка

'''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. '''
[[Категорія:Ре]]

← Попередня версія		Версія за 22:45, 28 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. '''~~
	[[Категорія:Ре]]		[[Категорія:Ре]]
		+	==Словник Грінченка==
		+	'''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. '''
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/revity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+	РЕВІТИ і РЕВТИ, ву, веш; мин. ч. ревів, ревіла, ло і рів, ревла, ло; недок.
		+
		+	1. Видавати рев, ревіння (про тварин). По у лицях воли Ревуть голодні (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Ведмеді ревли басом, аж дуги тряслися (Іван Франко, IV, 1950, 95); Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар, IV, 1960, 31); Чув [Дмитро], як ревла корова, йдучи з водопою (Михайло Стельмах, II, 1962, 387);
		+	// Несамовито кричати, лементувати (про людину)* Лазар став як скажений, бив кулаками в стіл і ревів дико: подать самовара! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); Юрба хлопців ревла, свистіла з захоплення (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 114); Кіннотники мчать, вилискуючи шаблями, і вигукують, кричать, ревуть — лише гупотить земля (Юрій Яновський, І, 1958, 153);
		+	// Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т. ін. Місто ревло мені в обличчя стоголосим співом і грюком (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 9); І тільки охало село в захопленні від його упертості — гулом ревло: — Молодця Казанок! От тобі й «сірячок-мужичок!» (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 44);
		+	// на кого. Несамовито кричати, гукати на кого-небудь. — А-а, — ревів на нього Інокентій (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 424); Дебелі кучери колясок і карет ревли на пішоходів (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 169);
		+	// Співати дуже голосно, із запалом. Гусари розвеселились, позапалювали сигари, порозстібали мундири й почали ревти солдатських пісень (Нечуй-Левицький, III, 1956, 152);
		+	// Співати дуже низьким, грубим голосом. — В церкві вже ревуть дяки, Ждуть світилки, ждуть дружки, Ждуть хустки весільні (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 63); Тисячі ніг толочили землю, тисячі тіл колихали повітря, лопотіли на волі корогви і грубими, нелюдськими голосами ревли гладкі попи, як з бочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 182);
		+	// Сповнюватися голосним, несамовитим співом. Одгуляли [пани] весілля. Піски зроду-віку не бачили, не чули такого весілля. Палац аж ревів, аж стогнав... (Панас Мирний, I, 1949, 198);
		+	// перен. Видавати звуки, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин; створювати сильний шум, гуркіт. — Вітер на десять голосів і реве, і виє, і скиглить, і голосить! (Олекса Стороженко, I, 1957, 102); За вікном дико ревла і вигиналась у скаженому танку сивоборода заметіль (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 405); Ревіли дніпрові пороги, розкидаючи навкруги білясту піну (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 390); Ревла і клекотіла між камінням річка (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 196); На гору було чути, як десь у долині мотори ревіли, аж стугоніла земля (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 136); Починає все сильніш і сильніш ревти.. гудок (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 555);
		+	// безос. Кругом дзижчало, брязкало, ревло — У бій вступили польові гармати (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 389);
		+	// Сповнюватися звуками, що нагадують гучний, протяжливий крик тварин, шумом, гуркотом. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами моторів, гусениць, коліс (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 276); Земля навколо ревла й горіла від пекельної стрілянини (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 44).
		+	2. розм. Дуже голосно плакати, ридати. Хоч сядь та плач, хоч стань та реви! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 46); Оце почнемо граться, я її торкну чи зачеплю, а вона розквасить губи та й починає ревти на всю хату (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 92); [Спичаковський:] Та ви краще скажіть прямо — може, я вам не до вподоби. Та я... (схлипує) та тоді я... (схлипує). [Мальванов:] Та годі-бо, не реви — поїдеш (Іван Кочерга, II, 1956, 33).
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272217.html Словник синонімів]===
		+	РЕВІТИ
		+	(- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.
		+
		+	===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=291103 Орфографічний словник української мови]===
		+	ревіти
		+	дієслово недоконаного виду
		+
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:72591230_1301083214_337034_5911800x600.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:NRzKRcZedfs.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Голосно_ревіти.JPG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:12626_640.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:72591232_1301083268_0_4b72e_bf397658_XL.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Pla4.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|AvppBUqXBBI}}
		+	{{#ev:youtube\|qWRNM0j_MCI}}
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Ревіти - Історія редагувань

Катола Олена в 22:45, 28 листопада 2013

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ревіти, -ву, -веш, '''''гл. ''= '''Ревти. ''' Категорія:Ре