Рада - Історія редагувань

A.tiutiunnyk в 10:56, 24 січня 2014

2014-01-24T10:56:21Z

Stydentka в 13:24, 23 січня 2014

2014-01-23T13:24:17Z

Stydentka в 13:23, 23 січня 2014

2014-01-23T13:23:22Z

Stydentka в 13:22, 23 січня 2014

2014-01-23T13:22:22Z

Stydentka в 13:21, 23 січня 2014

2014-01-23T13:21:16Z

Stydentka в 13:20, 23 січня 2014

2014-01-23T13:20:21Z

Stydentka в 13:14, 23 січня 2014

2014-01-23T13:14:38Z

Stydentka в 13:11, 23 січня 2014

2014-01-23T13:11:11Z

Stydentka в 13:06, 23 січня 2014

2014-01-23T13:06:57Z

Stydentka в 13:04, 23 січня 2014

2014-01-23T13:04:22Z

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 . Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь. — Насте, — кличемо, — іди лишень до ради, порадимось. — Голова болить! — одказала (Марко Вовчок, I, 1955, 272); На ранок радиться [Максим] з Явдохою: як би від Сидора відскіпатись? Коли й Сидір якраз настиг на ту раду (Панас Мирний, I, 1949, 350);
 //  Нарада, засідання. — Все... Починаємо! — сказав генерал армії Глазунов і, поглянувши на годинник, підвівся над картами. Підвелися й усі генерали, полковники, командири й політпрацівники. Військова рада закінчилась (Олександр Довженко, I, 1958, 316); Ніч. Великий курінь, де відбувається рада старшин Запорозької Січі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223);  * У порівняннях. Отамани на бенкеті, Неначе на раді, Похожають [походжають], розмовляють (Тарас Шевченко, I, 1963, 76).
- Держати (радити) раду — радитися з ким-небудь. Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати (Марко Вовчок, VI, 1956, 248).
+Держати (радити) раду — радитися з ким-небудь. Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати (Марко Вовчок, VI, 1956, 248).
 . Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. У 1859 р. рада Російського Географічного товариства запросила Федора Богдановича взяти участь в роботі Сибірської експедиції (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 90); Технічна рада зібралася через три дні в просторому залі червоного кутка сталеливарного цеху (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 214); При кожному творчому колективі були створені художні ради (Мистецтво, 1, 1959, 39); Вчена рада; Педагогічна рада.
- Всесвітня Рада Миру див. мир 1; Рада Безпеки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки; Рада Економічної Взаємодопомоги — міжнародна організація економічного співробітництва соціалістичних країн. В розвитку економіки соціалістичних країн все більшу роль відіграє Рада Економічної Взаємодопомоги (Комуніст України, 11, 1966, 53); Рада Міністрів СРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР; уряд СРСР; Рада Міністрів УРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Народних Комісарів СРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади; уряд СРСР; Рада Народних Комісарів УРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Національностей — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР; Рада Союзу — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР.
+Всесвітня Рада Миру див. мир 1; Рада Безпеки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки; Рада Економічної Взаємодопомоги — міжнародна організація економічного співробітництва соціалістичних країн. В розвитку економіки соціалістичних країн все більшу роль відіграє Рада Економічної Взаємодопомоги (Комуніст України, 11, 1966, 53); Рада Міністрів СРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР; уряд СРСР; Рада Міністрів УРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Народних Комісарів СРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади; уряд СРСР; Рада Народних Комісарів УРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Національностей — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР; Рада Союзу — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР.
 . Орган державної влади, який здійснює диктатуру пролетаріату і є формою політичної організації соціалістичного суспільства. У Радах в нас люди трудящі, Народу і дочки й сини (Ігор Муратов, Наша вулиця, 1949, 5); Ради депутатів трудящих беруть активну участь у розв'язанні завдань економічного і культурного розвитку країни, підвищення добробуту народу (Комуніст України, 12, 1966, 5).
- Верховна Рада СРСР — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган СРСР, який обирається шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні; Верховна Рада УРСР див. верховний.
+Верховна Рада СРСР — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган СРСР, який обирається шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні; Верховна Рада УРСР див. верховний.
 . У Запорізькій Січі та на Лівобережній Україні в XVII—XVIII ст. — загальні збори козаків. І зібралася козацька рада Круг Богданової булави, І звернула очі вся громада Крізь імлу до світлої Москви (Максим Рильський, III, 1961, 20).
- Рада генеральної старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини; Рада старійшин див. старійшина; Рада старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка, яка була виразником класових інтересів великих землевласників. Піч. Великий курінь, де відбувається Рада старшини Запорізької Січі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).
+Рада генеральної старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини; Рада старійшин див. старійшина; Рада старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка, яка була виразником класових інтересів великих землевласників. Піч. Великий курінь, де відбувається Рада старшини Запорізької Січі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 426.
@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 |}
 ==Медіа==
-https://www.google.com.ua/?gws_rd=cr&ei=kBLhUoLYH8jo4gS5rIDgAg#q=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0+%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0&tbm=vid
+{{#ev:youtube|ydM9L8acThU}}
 ==Див. також==
 Значення ім'я Рада. Тлумачення: Слов'янське ім'я, що означає «весела», «радісна».
@@ Рядок 53: / Рядок 54: @@
 Читають запоєм і люблять обговорювати прочитане. У цьому ім'ї закладені величезні потенційні можливості, потрібно тільки вміти їх реалізуватися
-==Джерела та література==
-http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-96628u
 ==Зовнішні посилання==
-https://www.google.com.ua/search?q=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0+%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0&biw=1360&bih=705&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=sRLhUqGJMMmshQffqIGwDg&ved=0CAgQ_AUoAg
+[http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-96628u Січова рада]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження_(1).jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження_(1).jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 13:04, 23 січня 2014
Рядок 36:		Рядок 36:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	Значення ім'я Рада. Тлумачення: Слов'янське ім'я, що означає «весела», «радісна».

		+	Скромність, сором'язливість, і тиха вдача цієї дівчинки, що так подобається навколишньої, з роками перетворюються в нерішучість і невміння швидко реагувати на нестандартну ситуацію
		+
		+	Вона трохи скованна, занурена у свій внутрішній мир, довго переживає неприємності
		+
		+	Не вміє робити одночасно кілька справ - губиться й у результаті не робить толком жодного. У Ради прекрасна пам'ять, вона з дитинства захоплюється музикою й поезією, знає багато віршів напам'ять.
		+
		+	Її більше залучають гуманітарні професії, чим технічні
		+
		+	«Літні» жінки удачливее інших, але й ранимее інших, вони занадто чутливі й гостро реагують на те, що інша навіть не помітить. «Зимові» - люблять поворчать, надутися, але відразу забудуть, по якому приводі образилися
		+
		+	Господарки вони неважливі, для них головне - духовне спілкування із цікавими гістьми, а то, як смачно їх нагодувати. Вони небагато занудливі, люблять докопуватися до дріб'язків, не терплять недосказанности.
		+
		+	«Осінні» - харчують пристрасть до розумних неординарних людей, іноді складається враження, що вони просто колекціонують їх, щоб продемонструвати гостям. Можуть бути піддані депресії
		+
		+	Читають запоєм і люблять обговорювати прочитане. У цьому ім'ї закладені величезні потенційні можливості, потрібно тільки вміти їх реалізуватися
	==Джерела та література==		==Джерела та література==