Yrstolper.ij18 в 11:05, 18 грудня 2018

2018-12-18T11:05:58Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одст...

2012-09-22T23:25:57Z

Створена сторінка: '''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одст...

Нова сторінка

'''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб’ють кониченьки ноги. ''Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. ''На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. ''АД. І. 169. '''Він лисом підшитий, псом підбитий'''. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). ''Дівчата... тютюн підбивали. ''О. 1861. V. 71. ''Я вдень, до обід, гурки підбивала. ''Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.
[[Категорія:Пі]]

← Попередня версія		Версія за 11:05, 18 грудня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб’ють кониченьки ноги. ''Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. ''На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. ''АД. І. 169. '''Він лисом підшитий, псом підбитий'''. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). ''Дівчата... тютюн підбивали. ''О. 1861. V. 71. ''Я вдень, до обід, гурки підбивала. ''Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.		'''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб’ють кониченьки ноги. ''Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. ''На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. ''АД. І. 169. '''Він лисом підшитий, псом підбитий'''. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). ''Дівчата... тютюн підбивали. ''О. 1861. V. 71. ''Я вдень, до обід, гурки підбивала. ''Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.
	[[Категорія:Пі]]		[[Категорія:Пі]]
		+
		+	[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]
		+	ПІДБИВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДБИТИ, підіб'ю, підіб'єш, док., перех.
		+
		+	1. також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. Брати зупинилися біля одного перегнутого шевця, який сидів на довбаному стільчику і міцними бруслиновими гвіздками підбивав якомусь здоровому дядькові відірвану підметку (Михайло Стельмах, II, 1962, 155); — Ви думаєте, що він мені хоч до однієї пари туфель підметки підбив? (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 122); Сидить Скиба на стільчику біля лави, чобота підбиває (Андрій Головко, I, 1957, 312);
		+	// Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось. — Я ж казав тобі, Григоре, ще вчора шлею буланому повстю підбити (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 56);
		+	// Підставляти підкладку або хутро до верхньої одежі. * Образно. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита (Словник Грінченка).
		+
		+	2. Ударом знизу вверх штовхати що-небудь. Завбудинку простяг до Альоші руку, провів теплою долонею по обличчю і злегенька підбив йому щелепи (Іван Микитенко, II, 1957, 182);
		+	// у сполуч. із сл. кашкет, шапка і т. ін. Сунути головний убір вгору, спереду назад. Найстарший [хлопчик] був одягнений у батьківську заячу вушанку, яку йому часто доводилося підбивати знизу засніженим рукавом, бо вона наповзала на очі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 48); Карпо Кирилович підбив кашкета, витер хусточкою спітніле чоло (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 7);
		+	// у сполуч. із сл. волосся, вуса і т. ін. Рухом руки угору підправляти зачіску, вуса тощо. Вийшов [Петро], став, підбив волосся.. і почав. Про бригаду і про трактор (Степан Олійник, Вибр., 1959, 88); Енергійним порухом голови він відкинув хутряний комір і підбив зігнутим пальцем зрошені вуса (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 7);
		+	// Розтрушуючи, підкидати вгору траву, солому і т. ін. [Денис:] Бери лиш граблі та починай громадити, та, гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору (Марко Кропивницький, II, 1958, 430); Дід уже сам підбив, підбив снопа й одкотив геть бичем з токи (Андрій Головко, I, 1957, 379).
		+
		+	3. Легкими ударами, поштовхами робити пухкою, м'якою перину, подушку і т. ін. Господарка, років під сорок, стелила ліжко, підбивала подушку (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 9);
		+	// Вітром розвівати, розпушувати (пір'я, волосся і т. ін.). На вогкій гілці солодко співала якась жовтокрила пташка, а вітрець увесь час ззаду підбивав її пір'я (Михайло Стельмах, II, 1962, 301);
		+	// у сполуч. із сл. тісто, опара і т. ін. Сколочуючи, робити тісто густішим, пухкішим. Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Андрій Головко, II, 1957, 118); За дві-три години до початку випікання млинців опару добре підбивають (Українські страви, 1957, 260);
		+	// Здіймати ногами, колесами і т. ін. (пил, пилюку тощо). Воли тихо ступали, підбиваючи злегка пилюку, дерев'яний віз час від часу рипів (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 70).
		+
		+	4. перен. Схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти. — Спишемо усі його [попа] кривди, а ви підпишетесь, та й подамо. А доки ми будемо терпіти! — підбивав писар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 155); А як він, образившись, почне рити на неї? — підіб'є панів, щоб її рощитали [звільнили]? Де вона дінеться проти зими? (Панас Мирний, III, 1954, 233); На який же експеримент уже з цілим заводом підбили необачного директора, скориставшися з відсутності головного інженера? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 165); — Добра хата у твого Карпа, але занехаяна. Я ось познайомлюся з його дружиною і підіб'ю її на генеральне прибирання... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 191);
		+	// Бути причиною, стимулювати виконання якого-небудь вчинку, дії. Лихо множе лихо: воно палало у Карповому серці, підбивало його на нові каверзи (Панас Мирний, I, 1954, 270); Молокан засміявся незмушено щиро, що підбило всміхнутися й Лодиженка (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 438);
		+	// Нещирими діями, словами і т. ін. зваблювати, спокушати, знаджувати кого-небудь. — Підбив, заманив Тоню, яка з своєю любов'ю так довірливо пішла за тобою, а ти... Куди ти її завів? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 242); * Образно. Легкість, з якою підбив він серце дівчини, — без боротьби взяв від неї все, що можна взяти в дівчини, — скоро згасила вогонь першого кохання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245);
		+	// Підбурювати, бунтувати, настроювати когось проти кого-, чого-небудь. — Млинковський буде підбивати проти мене протопопа й вчинить мені багато лиха, — говорив отець Харитін (Нечуй-Левицький, III, 1956, 188); [Печаридя:] Батько — велике слово, .. не наструнчуй других проти його, не підбивай близьких (Панас Мирний, V, 1955, 163);
		+	// Бути причиною, стимулювати негативне ставлення до кого-, чого-небудь. Щоправда, декому — в суспільстві це бува — 3 Суддею діло мать прийшлося раз чи два Про спаш, про вируби чи польові границі, А других заздрощі підбили На Сопліцу... (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 227).
		+	♦ Підбивати (підбити) на гріх — штовхати на якийсь негожий, непорядний вчинок. — То запасне сідло!.. Святкове! Не викидай, Хомо!.. — Не підбивай мене, Маковею, на гріх (Олесь Гончар, III, 1959, 314); Підбивати (підбити) на свою руку (руч) — схиляти на свій бік у переконаннях, вчинках, діях і т. ін. З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба, домагаються більшої ціни.. То й легко вже було «забастовщикам» усе село на свою руч підбити (Андрій Головко, II, 1957, 236).
		+
		+	5. Ударом, вагою і т. ін. змушувати падати, схилятися кого-, що-небудь або спричиняти пошкодження чогось. В той час, як його уста вже доторкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає (Леся Українка, III, 1952, 236); Мати супе горщик у піч. Біда підбив.. Горщик перекинувся (Степан Васильченко, III, 1960, 366);
		+	// Вбивати або ранити, уражати ударом чи пострілом з чого-небудь. Не кожну дитину, яка з захопленням обриває жукові крильцята чи підбиває горобця з рогатки, можна зарахувати до категорії майбутніх біологів (Юрій Яновський, II, 1954, 85); Ось один із них [біляків] уже впав — його підбив не Яресько, хтось інший (Олесь Гончар, II, 1959, 24); Вона побачила, як на траві біля своєї оселі, важко здригаючись, проповз на підігнутих ніжках джміль. Може, його підбила ворона (Михайло Стельмах, I, 1962, 525);
		+	// Вибухом, пострілом виводити з ладу, псувати (бойову техніку, автомашини). Організація діяла під самим носом ворога, час від часу руйнуючи шлях на Бахмач, підбиваючи автомашини (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 75); Зенітки підбили машину. Літак вибухнув у повітрі (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).
		+	♦ Підбивати (підбити) ноги — те саме, що Збивати (збити) ноги (див. збивати). — Подивися, Льонько, наша Галя знову пристала... Морока з нею, та й годі. Це вже, мабуть, третій раз підбиває собі ноги за всю дорогу... (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 40).
		+
		+	6. тільки док., перен. Пригнічувати, позбавляти сили, бадьорості, знесилювати кого-небудь. [Кассандра:] Я бачу: Ахіллес прудкий женеться, а Гектор упадає... страх і сором його підбили, а не меч Пелідів (Леся Українка, II, 1951, 265); Звістка ця остаточно підбила його. Наче обірвався нерв, що тримав його весь час в стані гарячкової діяльності (Петро Колесник, Терен.., 1959, 332).
		+
		+	7. Легкими поштовхами посувати що-небудь під щось. Анна підбивала під голубий повойник легке, неслухняне, трохи рудувате волосся (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 297);
		+	// Укладати сіно, морську траву, волос і т. ін., виготовляючи або ремонтуючи меблі. Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, ..і ми тепер мали місце, де можна було добре лежати й відпочивати (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 195);
		+	// Ударами виштовхувати, вибивати що-небудь з-під чогось. * Образно. Добрий тобі землячок, вважай, що підсидів чесного і молодого Осадчого, підбив під ним підпорки, довів до прірви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 140);
		+	// Ударами або поштовхами переміщати що-небудь. Між драним лахміттям його широких холош слухняно котився круглий великий «туман» [кавун]. То одна, то друга Матросова нога підбивала його з чудовим хистом (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 84); Притиснувши коліном студента, він ложем підбив до нього кимсь обронену рушницю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 61); Підбили [дівчата] солому ближче до бурякової купи, намостили гички, щоб вище було в головах (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 60).
		+	♦ Клинці підбивати див. клинець.
		+
		+	8. перен. Підкоряти своєму впливові, установлювати свою владу; підкоряти. [Кай Летіцій:] І скільки вже століттів Рим сей гине, а сила римська й влада все росте і хутко цілий світ собі підіб'є. (Леся Українка, II, 1951, 365).
		+	♦ Підбивати (підбити) під свою руку — брати під свою владу; підкоряти. Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 170).
		+
		+	9. Підсумовувати після перевірки підрахунків. — Чого це ти досі на роботі? Я навмання подзвонив. — Місячний план підбиваю (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 220); Підсумки виконання зобов'язань ми підбиваємо на фермах щодекади (Колгоспник України, 5, 1962, 28);
		+	// Робити підрахунки чого-небудь. — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося... — Баланс підбивали. Морока та й годі... (Василь Кучер, Трудна любов. 1960, 520); * Образно. Там горлиця туркоче віддалік. Літам зозуля підбиває, лік, Там все, що серцю може дать Полісся (Дол., Літа.., 1957, 26);
		+	// Узагальнюючи, робити висновок. — Немає добра без зла, — по-філософському підбив підсумок дід Кияшко (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 135); В червні 1926 року я просидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого тридцятирічного життя, вранці пішов з дому і більше не повертався (Олександр Довженко, I, 1958, 20).
		+	Підбивати (підбити) риску (рисочку): а) ставити риску під списком, рахунком і т. ін. на знак його закінчення. Чемериця знову заходився вираховувати. Нарешті підбив рисочку, засунув папір у шухлядку і вийшов з приміщення (Копюба, Нові береги, 1959, 438); б) завершувати яку-небудь розмову, уладнання стосунків і т. ін. Те, що Катерина доброзичливо мовчала, йдучи поруч з ним, остаточно заспокоювало старого: кінець, підбиваємо риску, і все тепер буде між ними, як і мусить бути (Леонід Первомайський, Материн..

Підбивати - Історія редагувань

Yrstolper.ij18 в 11:05, 18 грудня 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Підбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підбити, підіб’ю, -єш, '''''гл. ''1) Подбивать, подбить. ''Одст...