Під - Історія редагувань

Марченко: /* українська-англійська Словник */

2016-12-04T22:15:44Z

‎українська-англійська Словник

Марченко: /* СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO */

2016-12-04T22:14:57Z

‎СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Марченко: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2016-12-04T22:14:17Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

Oapylypenko.uk14: /* Ілюстрації */

2016-12-04T09:33:00Z

‎Ілюстрації

Oapylypenko.uk14: /* Ілюстрації */

2016-12-04T09:32:36Z

‎Ілюстрації

Oapylypenko.uk14 в 09:30, 4 грудня 2016

2016-12-04T09:30:59Z

Oapylypenko.uk14: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2016-12-04T09:30:28Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

Oapylypenko.uk14: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2016-12-04T09:29:37Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

Oapylypenko.uk14: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2016-12-04T09:28:15Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

Показати зміни

Oapylypenko.uk14: /* УКРЛІТ.ORG_Cловник */

2016-12-04T09:27:26Z

‎УКРЛІТ.ORG_Cловник

@@ Рядок 136: / Рядок 136: @@
 Переклад на англійська:
-•	under
+•under
 (adposition  ) (advb, prep, adjv, conj   )
 beneath the surface of
 beneath the surface
 in a lower level than
-•	below
+•below
 (adposition  ) (advb, prep   )
 lower in spatial position than
-•	beneath
+•beneath
 (adposition  ) (advb, prep   )
         below
-•	before
+below
 (advb, prep, conj   )
-•	place
+•place
 (verb, noun   )
 ===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===

@@ Рядок 121: / Рядок 121: @@
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 ) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл
 )Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19.
 ) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п.
 ) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс
 ) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46).Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186.Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124.
 ) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209.
 ) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової.
 ) під п'яну руч. Подъ пьяную руку.
 ) під чаркою. Во хмелю.
 ==Іноземні словники==

@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
- ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
+===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 ) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл
@@ Рядок 130: / Рядок 130: @@
 ) під п'яну руч. Подъ пьяную руку.
 ) під чаркою. Во хмелю.
 ==Іноземні словники==

@@ Рядок 170: / Рядок 170: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.jif|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.gif|x140px]]
 |}

@@ Рядок 169: / Рядок 169: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Під1.jif|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube| ow4pKuPHYGg }}

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.:
 а) нижче якого спрямована дія (знах. в.). Олександра погасила світло, вхопила полумисок з стравою та тицьнула його під лаву(Коцюб., І, 1955, 66);
@@ Рядок 28: / Рядок 29: @@
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при означенні предмета, місця:
 а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.). Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці(Мирний, III, 1954, 273);
@@ Рядок 33: / Рядок 35: @@
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при означенні предмета, місця:
 а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.). Перейшли [хлопці] вулицю; підкрались під нову хату (Вовчок, І, 1955, 38);
@@ Рядок 40: / Рядок 43: @@
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу:
 а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.). Лицар-в’язень виходить з темного кутка і стає під промінь (Л. Укр., II, 1951, 194);
@@ Рядок 47: / Рядок 51: @@
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);
@@ Рядок 58: / Рядок 63: @@
 . із знах. і оруд. в.
 Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);
@@ Рядок 69: / Рядок 75: @@
 . з оруд. в.
 Уживається при означенні стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Коцюб., III, 1956, 339); І хоч трішечки я був, товаришу, під хмільком, а відразу підмітив, що своїм приходом викликав я поміж них розгубленість (Логв., Давні рани, 1961, 110);
-. із знах. в. Уживається при вказуванні на переддень чого-небудь. Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під новий рік, та ще з ялинкою (Коцюб., III, 1956, 418);
+. із знах. в.
 Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан. Під ранок в мені виріс план самогубства, а на столі купа лушпиння з оріхів (Коцюб., II, 1955, 263); Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Тют., Вир, 1964, 125); До вечора вони не розмовляли між собою, хоч і бачилися в польовому таборі під час обідньої перерви (Тют., Вир, 1964, 270).
@@ Рядок 77: / Рядок 86: @@
 Уживається при означенні події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.). Кожного року під ярмарок наїздили до панів гості (Вас., II, 1959, 334); // розм.
- Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. ч.). Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Вишня, II, 1956, 283).
-. із знах. в.
+Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. ч.). Того часу було нас у батька з матір’ю п’ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Вишня, II, 1956, 283).
 Уживається при визначенні міри чого-небудь у наближенні до певної межі. Хома стояв у хаті високий, аж під стелю (Коцюб., II, 1955, 18); В правій руці [юнака] селянська полотняна торба, напхана чимсь аж під самісіньку зав’язку (Коз., Гарячі руки, 1960, 15).
 . із знах. в.
 Уживається при вказуванні на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Товариш його — людина літ під сорок (Коцюб., І, 1955, 138); Мороз — під тридцять. Зранку це. А був ще більший в нічці (Нех., Чудесний сад, 1962, 113); Ледве допливла [Настя] снігом до Якилини, яку чомусь називали бабою, дарма що мала лише під п’ятдесят (Речм., Весн. грози, 1961, 11).
 . з оруд. і знах. в.
 Уживається при вказуванні на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.). [Елеазар:] Під тягарем одразу я упав, дозорець геть прогнав мене з роботи (Л. Укр., II, 1951, 137); Знову із свистом шомпол впивався в тіло твоє.. Ти кричав спершу, вужем звиваючись під гострими ударами (Головко, І, 1957, 73); Я відчув, як під його поглядом моє лице стало дерев’яніти (Панч, На калин. мості, 1965, 5);
@@ Рядок 92: / Рядок 106: @@
 . із знах. в.
 Уживається при вказуванні на мету дії. Зібрали наші люди хліб, почали під озимину орати (Мур., Бук. повість, 1959, 189); Підійшли вони до мене з похиленими головами, як підходили в старі часи під благословення (Речм., Твій побратим, 1962, 147);
@@ Рядок 97: / Рядок 112: @@
 . із знах. в.
 Уживається при означенні предмета, безпосередньо на який спрямована дія. — Танцюй! — Офіцер опирається. — О, ще й не хоче, — котрийсь із махновців піддає йому ногою під зад (Гончар, II, 1958, 338);

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.:
+Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.:
 а) нижче якого спрямована дія (знах. в.). Олександра погасила світло, вхопила полумисок з стравою та тицьнула його під лаву(Коцюб., І, 1955, 66);
 б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А пам’ятаєш, Як у пекарні був щеням? Чи так жилося там? Замурзаний під лавою тинявся (Гл., Вибр., 1951, 116);
 Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.:
- Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.:
 а) у спід чи в зворотний бік якого спрямована дія або накладається, застосовується що-небудь (знах. в.). Ломаку під руку, та й лиги! (Номис, 1864, № 11047); Сховала[Юнона] під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Котл., І, 1952, 66);
 б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Ахейці нерішучо розступаються перед нею, але не відштовхують, коли вона чіпляється за кого з них, намагаючись заховатись під його щитом (Л. Укр., II, 1951, 326);
- Уживається при означенні маси, речовини:
+Уживається при означенні маси, речовини:
 а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.). Від корми.. до лінії якорного каната, який натягся і йшов похило під воду — все являло собою прекрасний образ напруженої рівноваги (Ю. Янов., II, 1958, 57);
 б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). — А ти.., Пане добродію, Нептун! Сидиш, мов демон, під водою, Ізморщившись, старий шкарбун! (Котл., І, 1952, 104);
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при означенні предмета, місця:
+Уживається при означенні предмета, місця:
 а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.). Хтось крикнув: «букета!» — і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці(Мирний, III, 1954, 273);
 б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд.в.). А під горою літо боже: Скрізь зелено, усе цвіте… (Гл., Вибр., 1951, 75); Під величезною липою стіл, засланий червоним сукном (Тют., Вир, 1964, 398).
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при означенні предмета, місця:
+Уживається при означенні предмета, місця:
 а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.). Перейшли [хлопці] вулицю; підкрались під нову хату (Вовчок, І, 1955, 38);
 б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). Усміхнулась Катерина.., Бачить — ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь, курінь мріє (Шевч., І, 1963, 34);
- Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовчок, І, 1955, 295).
+Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив він сповнені відра під гору (Вовчок, І, 1955, 295).
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу:
+Уживається при означенні певного явища або об’єкта дії, впливу:
 а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.). Лицар-в’язень виходить з темного кутка і стає під промінь (Л. Укр., II, 1951, 194);
 б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах.в.). Під туманом б’ється [море], стогне, зітхає (Коцюб., І, 1955, 396);
@@ Рядок 48: / Рядок 47: @@
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);
+Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). Об’їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь(Стор., І, 1957, 209); Під руки ввели князя до покоїв (Хотк., І, 1966, 112);
- Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Кравч., Квіти.., 1959, 18); Картоплю садили під плуг і під лопату (Хлібороб Укр., 5, 1965, 13); Стригти під гребінку; //
+Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Кравч., Квіти.., 1959, 18); Картоплю садили під плуг і під лопату (Хлібороб Укр., 5, 1965, 13); Стригти під гребінку; //
- Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Л. Укр., І, 1951, 247); Під великим секретом читала [Тася] нам «Марсельєзу», що переписала в Марусі (Вас., II, 1959, 312);
+Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Л. Укр., І, 1951, 247); Під великим секретом читала [Тася] нам «Марсельєзу», що переписала в Марусі (Вас., II, 1959, 312);
   Уживається при означенні забезпечення чимось певної дії (знах. в.). — Що ти з голою землею зробиш? Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали. Треба ж чимсь її обробляти (Мирний, III, 1954, 282); — Без грошей додому не повертайся, бо таки влізли в позички під високий процент (Стельмах, І, 1962, 472); //
- Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178);
+Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178);
 . із знах. і оруд. в.
- Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);
+Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Вовчок, І, 1955, 276); — А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89); На морі нині багато човнів під вітрилом (Коцюб., III, 1956, 134);
- Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). — Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: — «Ганьба — ліваку!» (Гончар, Тронка, 1963, 257);
+Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). — Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: — «Ганьба — ліваку!» (Гончар, Тронка, 1963, 257);
- Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). — А-а, Кошик! — затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (Автом., В. Кошик, 1954, 290); Знав [Артем] напам’ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140); Третій міністр одягнений під запорожця (Довж., І, 1958, 47); Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 9.IV 1961, 3); //
+Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). — А-а, Кошик! — затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (Автом., В. Кошик, 1954, 290); Знав [Артем] напам’ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140); Третій міністр одягнений під запорожця (Довж., І, 1958, 47); Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (Рад. Укр., 9.IV 1961, 3); //
   Уживається при вказуванні на предмет, особу або ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.). [Xарько:] Набив собі в голову, що мені селянка не під плече(Кроп., V, 1959, 563); — Колгосп хороший — це ми бачимо. От тільки чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Збан., Переджнив’я, 1955, 95);