Простір - Історія редагувань

Анна Загуменна: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2013-12-09T00:19:02Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Анна Загуменна: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2013-12-09T00:18:40Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Анна Загуменна в 00:15, 9 грудня 2013

2013-12-09T00:15:54Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Пс...

2012-09-26T23:47:30Z

Створена сторінка: '''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Пс...

Нова сторінка

'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.
[[Категорія:Пр]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 . Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
 ♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
 . Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
 //  Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
 . перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
 ♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно

← Попередня версія		Версія за 00:18, 9 грудня 2013
Рядок 5:		Рядок 5:

	===[http://sum.in.ua/s/Prostir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===		===[http://sum.in.ua/s/Prostir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
−
−	1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).
−
−	2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
−	Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
−	~~▲ Мертвий простір див. мертвий.~~
−
−	3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
−	// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
−
−	4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
−	♦ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). ПростолінійноПРОСТІР, простору, чол.

	1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).		1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).

← Попередня версія		Версія за 00:15, 9 грудня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
	'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.		'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	===[http://sum.in.ua/s/Prostir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+
		+	1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).
		+
		+	2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
		+	Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
		+	▲ Мертвий простір див. мертвий.
		+
		+	3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
		+	// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
		+
		+	4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
		+	♦ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). ПростолінійноПРОСТІР, простору, чол.
		+
		+	1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).
		+
		+	2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
		+	♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
		+
		+	3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
		+	// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
		+
		+	4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
		+	♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно
		+
		+	==Ілюстрації==
		+
		+	[[Файл:4150126_6c278ff1.jpg\|x150px]]
		+	[[Файл:Zvil99nyty9prostir.jpg\|x150px]]
		+	[[Файл:Простір-2.JPG\|x150px]]
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]