Провіщати - Історія редагувань

Ydnyzhnia.iff21 в 23:00, 12 листопада 2021

2021-11-12T23:00:06Z

Ydnyzhnia.iff21 в 13:44, 10 листопада 2021

2021-11-10T13:44:53Z

Ydnyzhnia.iff21 в 13:24, 10 листопада 2021

2021-11-10T13:24:02Z

Ydnyzhnia.iff21 в 13:23, 10 листопада 2021

2021-11-10T13:23:05Z

Ydnyzhnia.iff21 в 13:13, 10 листопада 2021

2021-11-10T13:13:46Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, '''''гл. ''1) Возвѣщать, проповѣдывать. ''Ти ж ''(Іван Хреститель) ''ходив...

2012-09-26T23:17:56Z

Створена сторінка: '''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, '''''гл. ''1) Возвѣщать, проповѣдывать. ''Ти ж ''(Іван Хреститель) ''ходив...

Нова сторінка

'''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, '''''гл. ''1) Возвѣщать, проповѣдывать. ''Ти ж ''(Іван Хреститель) ''ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». ''Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. ''Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? ''Кост. (О. 1861. II. 45).
[[Категорія:Пр]]

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 //  Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 [[Категорія:Слова 2021 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
+'''''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''''' '' пророкувати, віщувати, прорікати, призвіщати, ур. вістити; (правду) проповідувати; (зміни) провидіти, передбачати; (нову добу) УР. сповіщати про. ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
 ''1. ''заст. ''Пророкувати. [Агамемнон:] ''Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. ''[Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. ''(Леся Українка, II, 1951, 329); ''По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304);
 //  поет., ірон. ''Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ''В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); ''В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136);'' — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256);
@@ Рядок 7: / Рядок 12: @@
 //  Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. ''Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); ''Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); ''Оглушливо бабахнув постріл.. ''Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); ''Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31);
 //  Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
-==Сучасні словники==
+''3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. ''Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? ''(Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); ''В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. ''Гоголя, 1954, 12); ''Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107);
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 [[Категорія:Слова 2021 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
+''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
 ''1. ''заст. ''Пророкувати. [Агамемнон:] ''Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. ''[Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. ''(Леся Українка, II, 1951, 329); ''По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304);
 //  поет., ірон. ''Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ''В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); ''В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136);'' — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256);
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 [[Категорія:Пр]]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 [[Категорія:Слова 2021 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
-''1. заст. Пророкувати (у 1 знач.). [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. [Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. (Леся Українка, II, 1951, 329); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304);
+''1. ''заст. ''Пророкувати. [Агамемнон:] ''Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. ''[Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. ''(Леся Українка, II, 1951, 329); ''По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304);
-//  поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136); — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256);
+//  поет., ірон. ''Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ''В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); ''В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136);'' — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256);
-//  перен. Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, I, 1956, 456); Як безстрашний Прометей, Шевченко.. звертався з вільним словом до українців і росіян, казахів і грузинів — до всіх гноблених, провіщав братерство, рівність і щастя (Літературна Україна, 30.V 1964, 1).
+//  перен. ''Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, I, 1956, 456);'' Як безстрашний Прометей, Шевченко.. ''звертався з вільним словом до українців і росіян, казахів і грузинів — до всіх гноблених, провіщав братерство, рівність і щастя (Літературна Україна, 30.V 1964, 1).
-''2. На підставі власних спостережень, певних даних, їх аналізу, характеристики приходити до висновку про хід, розвиток, настання, появу чого-небудь. Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед. Це й давало йому змогу провіщати, що в майбутньому «врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі» (Максим Рильський, III, 1955, 266); І ось він [супутник] показався на чорному небі, маленький і блискучий, там, де й провіщав Кочубей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 477); Провіщуючи зародження періодичної преси на Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 102); Ілліч настражданій країні Волю провістив, а світу — мир (Валентин Бичко, Простота, 1963, 85); Соціалізм, неминучість якого науково провістили Маркс і Енгельс, соціалізм, план побудови якого накреслив Ленін, став у Радянському Союзі реальною дійсністю (Програма КПРС, 1961, 12);
+''2. ''Бути прикметою настання яких-небудь змін. ''Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? ''Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? ''(Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); ''В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); ''Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107);
-//  кому. Наперед визначати те, що чекає кого-небудь, трапиться з кимсь. Вона [Л. Українка] вогонь кладе на воду — Вирують іскри золоті — І провіщає всім свободу, Политу кров'ю на путі (Платон Воронько, Народж. легенди, 1954, 12); Радіщев був великим патріотом, він глибоко вірив у могутні сили російського народу і провіщав йому велике майбутнє (Історія УРСР, I, 1953, 356); Ти правди і добра ідеш відсіль шукати; Так слухай! Маю я тобі провіщувати: Багато світла стратиш ти, Поки їх трапиться знайти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 293);
+//  Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. ''Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); ''Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); ''Оглушливо бабахнув постріл.. ''Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); ''Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31);
-//  Своєю поведінкою вказувати на зміни в природі (про живі істоти). Пиявка, яка постійно рухається, провіщає грозу. Про наближення морозів вона попереджає характерними рухами — повільно повзає навколо одного і того ж місця (Наука і життя, 10, 1965, 44); Сумно перестукнулись дятли, недобре провістив одуд (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 112);
+//  Бути ознакою душевного стану людини. ''Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); ''Закусив [Каргат] губу. ''В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... ''(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); ''Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
-//  Інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися. Ми побачили, рідний поете [І. Франко], В боротьбі у труді, між заграв, Як зближаються зоряні мети, Що ти серцем своїм провіщав (Максим Рильський, III, 1961, 224); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, Вибр., 1940, 173).
-−
-''3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107);
 //  Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); Оглушливо бабахнув постріл.. Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31);
 //  Бути ознакою душевного стану людини. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); Закусив [Каргат] губу. В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
 [[Категорія:Пр]]

← Попередня версія		Версія за 13:13, 10 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, '''''гл. ''1) ~~Возвѣщать~~, ~~проповѣдывать~~. ''~~Ти ж ''~~(~~Іван Хреститель~~) '~~'ходивши по містах~~ і ~~селах~~ провіщав: ~~«покайтеся від гріхів»~~. ~~''Чуб~~. І. ~~172~~. 2) ~~Предвѣщать~~. ''Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? ~~''Кост~~. (О. ~~1861~~. II. 45).	+	'''Провіща́ти, -ща́ю, -єш, ''і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ''ПРОВІСТИ́ТИ, іщу, істиш і рідко ПРОВІЩУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. ''і без додатка.
		+	''1. заст. Пророкувати (у 1 знач.). [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра. [Егіст:] То Гелен той, що приїхав з Трої і тепера [тепер] у Дельфах волю божу провіщає, то брат їй?.. (Леся Українка, II, 1951, 329); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 304);
		+	// поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. В ласкавім затишку діброви Він з нею перші мав розмови, І провіщали їм вінки Сусіди-друзі, їх батьки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 53); В одному селі, де спинився наш партизанський загін, кума Палажка на карти кинула, кінець скорий Гітлерові провіщала (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 136); — Барвінку милий! — знов зачую З уст, не цілованих давно, І може, щастя провіщую, І може, справдиться воно (Леонід Первомайський, I, 1958, 256);
		+	// перен. Проповідувати які-небудь ідеї, погляди і т. ін. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, I, 1956, 456); Як безстрашний Прометей, Шевченко.. звертався з вільним словом до українців і росіян, казахів і грузинів — до всіх гноблених, провіщав братерство, рівність і щастя (Літературна Україна, 30.V 1964, 1).
		+
		+	''2. На підставі власних спостережень, певних даних, їх аналізу, характеристики приходити до висновку про хід, розвиток, настання, появу чого-небудь. Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед. Це й давало йому змогу провіщати, що в майбутньому «врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі» (Максим Рильський, III, 1955, 266); І ось він [супутник] показався на чорному небі, маленький і блискучий, там, де й провіщав Кочубей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 477); Провіщуючи зародження періодичної преси на Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 102); Ілліч настражданій країні Волю провістив, а світу — мир (Валентин Бичко, Простота, 1963, 85); Соціалізм, неминучість якого науково провістили Маркс і Енгельс, соціалізм, план побудови якого накреслив Ленін, став у Радянському Союзі реальною дійсністю (Програма КПРС, 1961, 12);
		+	// кому. Наперед визначати те, що чекає кого-небудь, трапиться з кимсь. Вона [Л. Українка] вогонь кладе на воду — Вирують іскри золоті — І провіщає всім свободу, Политу кров'ю на путі (Платон Воронько, Народж. легенди, 1954, 12); Радіщев був великим патріотом, він глибоко вірив у могутні сили російського народу і провіщав йому велике майбутнє (Історія УРСР, I, 1953, 356); Ти правди і добра ідеш відсіль шукати; Так слухай! Маю я тобі провіщувати: Багато світла стратиш ти, Поки їх трапиться знайти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 293);
		+	// Своєю поведінкою вказувати на зміни в природі (про живі істоти). Пиявка, яка постійно рухається, провіщає грозу. Про наближення морозів вона попереджає характерними рухами — повільно повзає навколо одного і того ж місця (Наука і життя, 10, 1965, 44); Сумно перестукнулись дятли, недобре провістив одуд (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 112);
		+	// Інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися. Ми побачили, рідний поете [І. Франко], В боротьбі у труді, між заграв, Як зближаються зоряні мети, Що ти серцем своїм провіщав (Максим Рильський, III, 1961, 224); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, Вибр., 1940, 173).
		+
		+	''3. Бути прикметою настання яких-небудь змін. Що ж за гомін чудний ходить Од краю до краю? Чи він що нам нагадує, Чи що провіщає? (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 241); В ці тривожні часи поява військового із спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 12); Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107);
		+	// Бути сигналом до чого-небудь, сповіщати про щось. Гасло гордого бою Провіщає сурма (Максим Рильський, II, 1960, 222); Їли мовчки, прислухаючись до гудків у порту, що провіщали повітряну тривогу (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 79); Оглушливо бабахнув постріл.. Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 73); Сорок років тому громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму (Мистецтво, 5, 1957, 31);
		+	// Бути ознакою душевного стану людини. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 26); Закусив [Каргат] губу. В очах з'явився той холодний блиск, що провіщав вибух... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 316); Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець з широким лобом і красивими чорними бровами, провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]