Присяга - Історія редагувань

Ovdikhtiaruk.uk18 в 14:54, 7 жовтня 2018

2018-10-07T14:54:14Z

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. Категорія:Пр»

2017-11-24T13:39:56Z

Замінено вміст на «'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. Категорія:Пр»

Avborysenko.im17 в 20:20, 23 листопада 2017

2017-11-23T20:20:19Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. Категорія:Пр

2012-09-26T22:58:59Z

Створена сторінка: '''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45. Категорія:Пр

Нова сторінка

'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
[[Категорія:Пр]]

← Попередня версія		Версія за 14:54, 7 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.		'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	Тлумачення, значення слова «присяга»:
		+	ПРИСЯ́ГА, и, жін. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний, I, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Комуніст України, 2, 1970, 26); * У порівняннях.Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 135);
		+	// Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап'ється (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 161);
		+	// Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін: І Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Леся Українка, II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих,.. Присяг, заклять і зітхань (Іван Франко, XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Леся Українка, III, 1952, 699).
		+	Давати (дати, складати, скласти, зложити, приймати, прийняти, приносити, принести і т. ін.) присягу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов'язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу — значить, на тортури і на смерть піти з нею (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Олесь Гончар, III, 1959, 131); Скоро-скоро,.. ставши на коліно під полум'яним стягом, складе присягу на вірність народній справі юна розвідниця (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 324); [Голос покликача:] Руфін покірність хай докаже: присягу імператору хай зложить (Леся Українка, II, 1951, 534); В цей день я прийматиму присягу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 15); Старі бійці й молоді ленінці приносять присягу на вірність заповітам вчителя (Василь Еллан, II, 1958, 24); б) урочисто обіцяти що-небудь, часто згадуючи щось дороге, священне для себе, запевняти у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. В Акермані отаман пішов з рибалками в поліцію, взяв пашпорт на ціле літо й дав присягу, що він не зачепить того добра, що викине море на берег, і зараз передасть на кордон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 67); Даремне хотіла я арфу свою почепити На віттях плакучих смутної верби І дати велику присягу, що в світі ніхто не почує Невільничих співів моїх (Леся Українка, I, 1951, 131); Держатися (додержувати, додержати і т. ін.) присяги — бути вірним своїм обіцянкам. — Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); — А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Іван Франко, IV, 1950, 97); Запевняти (запевнити, свідчити, засвідчити, показувати, показати і т. ін.) під присягою (заст. з-під присяги) — говорити що-небудь, запевняти в чомусь когось, присягаючи. Цар вислав на Красну площу бояр, які від його імені під присягою запевнили, що Морозов буде усунутий від управління (Історія СРСР, I, 1956, 175); Люди.. показали, що твій Левко воряжка [злодюжка] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 288); Зламати (поламати, порушити і т. ін.) присягу — не додержати даної урочистої обіцянки, порушити клятву. — Я присягу зламала! Я божила тобі вірність [божилася у вірності], а з Іваном полюбилася (Лесь Мартович, Тв., 1954, 156); «Як же з ними [товаришами] розв'язатись? .. присягу поламати?» Од такої думки знову обхопить його сум (Панас Мирний, I, 1949, 345); — Значить, ви порушили в бою присягу? — підносячи голос до урочистого звучання, мовив Андрій.. Сержант не відповів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 201); Приводити (привести і т. ін.{{) до присяги (заст. к присязі) кого; Підводити (підвести) під присягу кого; Приймати (прийняти) присягу у кого, від кого — брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов'язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. — Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? — Одностайно, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 57); — Я тебе до присяги привів, що ти будеш вірний.. [Речі] посполитій (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 126); Пан писар збив людей чимало, поприводив їх до присяги і зібрав до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 267); Всіх [латинців] в мундири нарядивши, К присязі зараз привели (Іван Котляревський, I, 1952, 187); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду. Брянський приймав від нього присягу,.. Брянського сама Батьківщина призначила йому в командири (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Смертна присяга див. смертний; Ставати (стати) під присягу — присягати на вірність кому-, чому-небудь. — Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане Єін під присягу? (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 195).
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	прися́га — урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням Бога, чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє; також офіційна клятва вірності чому-небудь (наприклад присяга на Святому Письмі); самозакляття, відоме з дуже давніх часів, коли людина урочисто і при свідках сама кличе на себе нещастя в разі невиконан¬ня обіцяного; присягали життям (звідси смертна присяга — клятва), матір’ю, Богом, усім святим, кров’ю, здоров’ям, дітьми, честю, добрим ім’ям; див. щекля́тва, ро́та. Сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш).
		+	Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 483.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	присягати
		+	-а́ю, -а́єш, недок., присягну́ти і присягти́, -гну́, -гне́ш; мин. ч. присягну́в, -ну́ла, -ну́ло і прися́г, -ла́, -ло́; док.
		+	1) неперех. Давати присягу (у 1 знач.). Присягати на вірність.
		+	2) перех. і неперех. Твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою; клястися. \|\| Переконувати, запевняти кого-небудь у правдивості чогось. \|\| Давати присягу у вірності в коханні, вподружньому житті.
		+	••
		+	Присяга́ти Бо́гом — божитися.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Присяга1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Присяга1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Присяга1.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| lHr894jena0}}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Присяга Матеріал з Вікіпедії]===
		+	У козацькому війську відзнаки звалися клейнодами. Козацькі клейноди - булава, бунчук, печатка, прапори, бубни і труби. Булава та бунчук - відзнаки гетьманської влади. Бунчук - довга палиця (до 3 м) з металевим яблуком на кінці, з-під якого звисало кінське волосся. Печатка Запорізького війська була округлою, з гербом посередині, різних розмірів. Свої печатки мали військова канцелярія, кожний полк, інколи навіть сотня. У війську був один спільний прапор і були полкові та сотенні прапори.
		+	Мали свої військові символи і січові стрільці: прапори, відзнаки роду військ, номери частин, військових посад та ін.
		+	У березні 1918 р. Мала Рада УНР затвердила герб Української Народної Республіки - знак Київської держави часів Володимира (тризуб, оточений вінком із листя), великий та малий герби, відповідні печатки; було затверджено також військово-морський прапор УНР із зображенням тризуба.
		+	Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня 1915 р.
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 13:39, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.		'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
−
−	ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Ком. Укр., 2, 1970, 26); * У порівн. Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Донч., Шахта.., 1949, 135); // Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап’ється (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Кулик, Записки консула, 1958, 161); // Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін:] Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Л. Укр., II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих, ..Присяг, заклять і зітхань (Фр., XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов’язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Л. Укр., III, 1952, 699).
−
−	Дава́ти (да́ти, склада́ти, скла́сти, зложи́ти, прийма́ти, прийня́ти, прино́сити, принести́ і т. ін.) прися́гу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу — значить, на тортури і на смерть піти з нею (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Гончар, III, 1959, 131);
−
−	прися́ги — бути вірним своїм обіцянкам. — Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Кв.-Осн., II, 1956, 415); — А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Фр., IV, 1950, 97)
−
−	Прийма́ти (прийня́ти) прися́гу у кого, від кого — брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. — Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? — Одностайно, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969, 57).
−
−	Става́ти (ста́ти) під прися́гу — присягати на вірність кому-, чому-небудь. — Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195).
−
−	~~1.Академічний тлумачний словник~~
−
−	ПРИСЯ́ГА, и, жін. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний, I, 1949, 382)
−
−	Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін: І Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Леся Українка, II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих,.. Присяг, заклять і зітхань (Іван Франко, XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Леся Українка, III, 1952, 699).

← Попередня версія		Версія за 20:20, 23 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.		'''Присяга, -ги, '''''ж. ''Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
		+
		+	ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Ком. Укр., 2, 1970, 26); * У порівн. Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Донч., Шахта.., 1949, 135); // Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап’ється (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Кулик, Записки консула, 1958, 161); // Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін:] Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Л. Укр., II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих, ..Присяг, заклять і зітхань (Фр., XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов’язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Л. Укр., III, 1952, 699).
		+
		+	Дава́ти (да́ти, склада́ти, скла́сти, зложи́ти, прийма́ти, прийня́ти, прино́сити, принести́ і т. ін.) прися́гу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу — значить, на тортури і на смерть піти з нею (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Гончар, III, 1959, 131);
		+
		+	прися́ги — бути вірним своїм обіцянкам. — Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Кв.-Осн., II, 1956, 415); — А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Фр., IV, 1950, 97)
		+
		+	Прийма́ти (прийня́ти) прися́гу у кого, від кого — брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. — Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? — Одностайно, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969, 57).
		+
		+	Става́ти (ста́ти) під прися́гу — присягати на вірність кому-, чому-небудь. — Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195).
		+
		+	1.Академічний тлумачний словник
		+
		+	ПРИСЯ́ГА, и, жін. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний, I, 1949, 382)
		+
		+	Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін: І Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Леся Українка, II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих,.. Присяг, заклять і зітхань (Іван Франко, XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Леся Українка, III, 1952, 699).