Прикрість - Історія редагувань

Aoostapovych.iff19 в 14:43, 20 жовтня 2021

2021-10-20T14:43:18Z

Aoostapovych.iff19 в 14:42, 20 жовтня 2021

2021-10-20T14:42:41Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Прикрість, -рости, '''''ж. ''1) Непріятность. ''Не роби прикрости. ''НВолын. у. ''Наче на прикріс...

2012-09-26T22:31:34Z

Створена сторінка: '''Прикрість, -рости, '''''ж. ''1) Непріятность. ''Не роби прикрости. ''НВолын. у. ''Наче на прикріс...

Нова сторінка

'''Прикрість, -рости, '''''ж. ''1) Непріятность. ''Не роби прикрости. ''НВолын. у. ''Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. ''Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. ''Ця горілка має прикрість. ''НВолын. у.
[[Категорія:Пр]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Якщо здолаєш збагнути, як мені хотілося поїхати, то зрозумієш цілком мою прикрість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 127); — Нічого я не чула, Петю, нічого не бачила. Отака прикрість... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 189); Побачила себе [Ніна] раптом у своїй кімнаті й опам'яталась. Але від цього ще нестерпнішою стала вся прикрість того, що сталося (Олесь Донченко, V, 1957, 501).
- Завдавати (завдати, робити, зробити, справляти, справити і т. ін.) прикрість кому — робити кому-небудь неприємність, ображати кого-небудь. — Як він про мене говорив? — визвірився Ауер і схопився з стільця. — Пане Ауер, я жінка і не можу вимовити. І вам не хочу прикрості завдавати (Хткняк, Тамара, 1959, 96); Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 106).
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]

← Попередня версія		Версія за 14:42, 20 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Прикрість, -рости, '''''ж. ''1) Непріятность. ''Не роби прикрости. ''НВолын. у. ''Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. ''Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. ''Ця горілка має прикрість. ''НВолын. у.		'''Прикрість, -рости, '''''ж. ''1) Непріятность. ''Не роби прикрости. ''НВолын. у. ''Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. ''Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. ''Ця горілка має прикрість. ''НВолын. у.
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/prykristj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+	ПРИКРІСТЬ, рості, жін.
		+
		+	1. Те, що викликає негативні емоції; неприємність.
		+
		+	— А! горенько наше: обіжають нас [мужики], говорять тобі прикрості, і нічого не вдієш.., — репетував о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 61); Щось тривожило його [Щорса]. Тільки Боженка в цю хвилину хвилювали свої прикрості, тому він не помітив душевного стану свого друга (Олександр Довженко, I, 1958, 179); Перегуда пильно глянув на обох і зрозумів, що, коли він робив звіт, тут сталася якась важка прикрість (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 334); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 88);
		+
		+	2. Почуття незадоволення в результаті якоїсь невдачі; досада.
		+
		+	Якщо здолаєш збагнути, як мені хотілося поїхати, то зрозумієш цілком мою прикрість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 127); — Нічого я не чула, Петю, нічого не бачила. Отака прикрість... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 189); Побачила себе [Ніна] раптом у своїй кімнаті й опам'яталась. Але від цього ще нестерпнішою стала вся прикрість того, що сталося (Олесь Донченко, V, 1957, 501).
		+	Завдавати (завдати, робити, зробити, справляти, справити і т. ін.) прикрість кому — робити кому-небудь неприємність, ображати кого-небудь. — Як він про мене говорив? — визвірився Ауер і схопився з стільця. — Пане Ауер, я жінка і не можу вимовити. І вам не хочу прикрості завдавати (Хткняк, Тамара, 1959, 96); Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 106).
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]