Прибрати - Історія редагувань

Daprachuk.fpmv18 в 13:02, 21 жовтня 2018

2018-10-21T13:02:20Z

Daprachuk.fpmv18 в 12:26, 15 жовтня 2018

2018-10-15T12:26:54Z

Daprachuk.fpmv18: /* Медіа */

2018-10-15T12:26:37Z

‎Медіа

Daprachuk.fpmv18: /* Ілюстрації */

2018-10-15T12:24:53Z

‎Ілюстрації

Daprachuk.fpmv18: /* Сучасні словники */

2018-10-15T12:22:32Z

‎Сучасні словники

Daprachuk.fpmv18: /* Сучасні словники */

2018-10-15T12:22:04Z

‎Сучасні словники

Daprachuk.fpmv18: /* Сучасні словники */

2018-10-15T12:21:50Z

‎Сучасні словники

Daprachuk.fpmv18: /* Сучасні словники */

2018-10-15T12:21:08Z

‎Сучасні словники

Daprachuk.fpmv18: /* Сучасні словники */

2018-10-15T12:20:26Z

‎Сучасні словники

Показати зміни

Daprachuk.fpmv18 в 12:17, 15 жовтня 2018

2018-10-15T12:17:41Z

← Попередня версія		Версія за 13:02, 21 жовтня 2018
Рядок 100:		Рядок 100:

	==Медіа==		==Медіа==
−	~~{{#ev:youtube\|JlCk1eNRaMM}}~~
−	~~{{#ev:youtube\|xXIhV5Waw1E}}~~

← Попередня версія		Версія за 12:26, 15 жовтня 2018
Рядок 103:		Рядок 103:
	{{#ev:youtube\|xXIhV5Waw1E}}		{{#ev:youtube\|xXIhV5Waw1E}}

−	~~==Див. також==~~
−
−	~~==Джерела та література==~~

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 12:26, 15 жовтня 2018
Рядок 100:		Рядок 100:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|JlCk1eNRaMM}}
		+	{{#ev:youtube\|xXIhV5Waw1E}}

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 95: / Рядок 95: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прі1.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ппрпрт2.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 //  Набирати певних форм, розмірів, набувати нових властивостей і т. ін. за відповідних умов (про конкретні предмети, явища тощо). Я сидів, закутавшись в теплий свій кожух, і чомусь з цікавістю розглядав, яких форм прибирала пара, що вилітала в мене з рота (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 59); Поїзд певно, неухильно йде, перестук коліс вирівнюється, прибирає усталеного ритму (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 91); Гадають, що будівельним матеріалом при спорудженні підводних міст може бути скло, яке у воді прибирає дивовижних властивостей (Наука і життя, 1, 1971, 52); Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Яків Качура, Вибр., 1953, 258);  * Образно. Хотілося [Любові Прохорівні] цвісти квіткою, прибираючи надвечірньо-теплих барв (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 193);
 //  Набувати певного вигляду, форми і т. ін. у процесі розвитку. Орися за прикладом сестри пильнувала також своїх речей; спосіб життя почав прибирати вигляд правильності: чистота, свіжість панували в кожнім кутку (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 64); І наше слово скрізь гуде, Вже без цензури в друк іде, Прибравши форми гарні (Володимир Самійленко, I, 1958, 218).
- Прибирати (прибрати) позу див. поза 1.
+Прибирати (прибрати) позу див. поза 1.
 . перех. Брати собі яку-небудь назву, псевдонім і т. ін. Нерідко у.. класі виділявся гурток чим-небудь видатніших хлопців.. Ватажки такого гуртка іноді прибирали собі назви найулюбленіших школярами героїв з прочитаних романів і повістей (Степан Васильченко, I, 1959, 150); Смирнов не міг примиритись, що .. для партійних дискусій прибрав [опозиціонер] псевдонім «Київський» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 232); В нього залишилося фантазії тільки.. на те, щоб прибрати собі прізвище — Могила! (Михайло Стельмах, II, 1962, 358); Після трагічної загибелі М. Леонтовича хор прибрав собі його ім'я (Народна творчість та етнографія, 4, 1968, 60).
@@ Рядок 50: / Рядок 50: @@
 . перех., розм. Вибираючи, знаходити таке, що найбільше подобається, підходить і т. ін.; підбирати. — Я вам хатку таку прибрав — і муха там не замутить спокою (Панас Мирний, III, 1954, 290); — Просимо заходити до хати! Явдохо, прибери чоловікові місце, де сісти, — у двері гукнув Юхим (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 242); Вислухавши яку сотню порад доброзичливих глядачів, парубок прибрав собі й рясні шаровари (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 243);
 //  Те саме, що підбирати 6. Попригадував я свої пісні ще парубочі.. Сиджу було на призьбі та метикую, прибираючи струну до струни, голос до голосу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67).
- Прибирати (прибрати) слова (порівняння і т. ін.) — висловлюючись, знаходити відповідні слова, порівняння і т. ін. Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 359); Лобода отетерілими очима дивився на те все, а слів не міг прибрати й вимовити (Іван Ле, Україна, 1940, 346); Прибирати (прибрати) спосіб (способу) — те саме, що Добрати способу (див. добирати). Стало на четвертий місяць повертати, стали пани-ляхи спосіб прибирати, Од козацьких, од мужицьких комор ключі одбирати (Українські народні думи.., 1955, 109).
+Прибирати (прибрати) слова (порівняння і т. ін.) — висловлюючись, знаходити відповідні слова, порівняння і т. ін. Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 359); Лобода отетерілими очима дивився на те все, а слів не міг прибрати й вимовити (Іван Ле, Україна, 1940, 346); Прибирати (прибрати) спосіб (способу) — те саме, що Добрати способу (див. добирати). Стало на четвертий місяць повертати, стали пани-ляхи спосіб прибирати, Од козацьких, од мужицьких комор ключі одбирати (Українські народні думи.., 1955, 109).
 Не прибрати [собі] місця — втратити душевну рівновагу, самовладання, спокій. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (Олекса Стороженко, I, 1957, 136).
 . перех. і без додатка, розм. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Розпустилися [думки] так, що не приберу, як їх докупи позбирати та над ними гору взяти (Панас Мирний, IV, 1955, 353).
- Не прибрати глузду (розуму, ума і т. ін.) — не збагнути, не усвідомити. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан (Іван Котляревський, I, 1952, 275); [Дзюба:] Коли б ти знала, Лесечко, яке мене лихо спіткало. Розуму не приберу, що й робити (Іван Кочерга, I, 1956, 88); [Кіндрат Антонович:] Я вже й ума не приберу, як на це діло дивитись (Марко Кропивницький, II, 1958, 327); Прибирати у думках — розмірковувати. Вгамувавшися крихітку, Він [пан] прибирать став у думках, як справдити свої погрози (Іван Франко, X, 1954, 294).
+Не прибрати глузду (розуму, ума і т. ін.) — не збагнути, не усвідомити. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан (Іван Котляревський, I, 1952, 275); [Дзюба:] Коли б ти знала, Лесечко, яке мене лихо спіткало. Розуму не приберу, що й робити (Іван Кочерга, I, 1956, 88); [Кіндрат Антонович:] Я вже й ума не приберу, як на це діло дивитись (Марко Кропивницький, II, 1958, 327); Прибирати у думках — розмірковувати. Вгамувавшися крихітку, Він [пан] прибирать став у думках, як справдити свої погрози (Іван Франко, X, 1954, 294).
 . перех. і без додатка, розм., рідко. Поїдати все до кінця. Голодному лиш прибирати, а не перебирати (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 59); Наїдків, напитків понастановлювала [пані].. А панночка усе прибира, наче той горобець, хутенько й чистенько (Марко Вовчок, I, 1955, 103).

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 //  розм. Відсилати кого-небудь з певною метою; виживати (у 3 знач.) звідкись. На полі гартовані полум'ям герця, вони розумілися мовою серця. Напевне тому білошкірі капрали так швидко за Ельбу солдата прибрали (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 107); — Отак і жить, — кинула Катря. — Прибери її [вчительку] з села і будемо жить (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 373);
 //  розм. Позбавлятися кого-небудь, знищуючи його фізично; вбивати. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав — його треба було прибрати (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 381); Будучи в німецькій формі, розвідники легко прибрали вартового при вході (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 85).
- Прибирати (прибрати) з дороги (шляху): а) відстороняти того (те), хто (що) заважає, убік; відсувати те, що перешкоджає рухові, погіршує умови для роботи і т. ін. Фотографи пролазили крізь натовп аж до комісара. Помічник оператора прибирав їх з дороги (Юрій Яновський, II, 1958, 109); б) усувати певні перешкоди, створюючи умови для розвитку, функціонування чого-небудь. Сюжет — це струмочок. Йдеш за течією цього струмочка і копітко прибираєш із шляху все, що заважає його швидкому й вільному рухові (Олесь Донченко, VI, 1957, 620); Комуністична ідейність — войовнича ідейність, це активне ставлення до життя, пройняте палким бажанням підтримати нове, корисне і прибрати з шляху те, що заважає (Радянське літературознавство, 3, 1958, 16); в) звільняти з роботи, служби, понижувати на посаді і т. ін. того, хто заважає або не сприяє діяльності кого-, чого-небудь; Прибирати (прибрати) з очей — ховати що-небудь так, щоб його не було видно. Та й навіть торбу синові й одіж, що злагодивсь, прибрала [мати] з очей у хижу (Андрій Головко, II, 1957, 424); [Сира] земля [до себе] прибрала (прибере) кого: а) те саме, що Смерть прибрала; заст. Бог (господь) прибрав. Всіх нас сира земля до себе прибере (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 46); б) поховано чиї-небудь останки. Бачив Орлюк страшні сліди руїни й нещадного палійства. Тільки трупами вже не тхнуло. Їх вже прибрала земля (Олександр Довженко, I, 1958, 324); Смерть прибрала; заст. Бог (господь) прибрав кого — хто-небудь помер. Він свідомо пішов на страту. Не хотів животіти, псувати життя іншим і мучитися самому. Віра розуміла це. Розуміла, що смерть однаково прибрала -б його незабаром, а плакала (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 9); [Платон Гаврилович:] Ну, хвались, як же живеться. Дитинку оце бог прибрав, то світ тобі трохи повільнішав (Степан Васильченко, III, 1960, 139); [Тетяна:] Були ще старші [діти], та повмирали... Се б вже Оленці був би вісімнадцятий, а Павлові шістнадцять... (Зітхнула). Та господь прибрав! (Марко Кропивницький, IV, 1960, 263).
 . перех. і неперех. Приймати певний вигляд, позу і т. ін. (про яку-небудь особу). — Хто ж це тебе навчив так весело грати? Я прибираю байдужого вигляду, немов мені давним-давно набридли такі запитання (Олесь Донченко, VI, 1957, 241); До нього наблизилась тихо Афіна, Ментора вигляд прибравши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 50); Миттю Анрі-Жака сфотографували, він прибрав пристойної пози й підкрутив вуса (Юрій Яновський, II, 1954, 60);

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 //  за ким, розм. Пораючись біля свійських тварин, усувати безладдя, вичищати за ними (звичайно гній). В школі були кролі. Та що цікавого прибирати за ними? (Оксана Іваненко, Вол. очі, 1950, 34);
 //  заст. Зачісувати, причепурювати (голову, волосся). Олеся наділа білу сукню, а мати причісувала та прибирала її голову (Нечуй-Левицький, III, 1956, 42); Юля відійшла від вікна, глянула у скло рами, як у дзеркало, на своє розпатлане волосся і стала прибирати, вишукуючи на підлозі шпильки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452); Вона вмилася та прибрала трохи голову, заткнувши під очіпок.. волосся (Панас Мирний, IV, 1955, 90).
- Прибирати (прибрати) зі столу (на столі) — наводячи порядок на столі, приймати, виносити посуд, залишки їжі і т. ін. Прибираючи на столі, вона взяла обірвані квіточки і сховала їх у книжку (Леся Українка, III, 1952, 588); Зіскочила [Маруся] з лави й мерщій почала помагати матері прибирати зі столу, струшуючи крихти (Гнат Хоткевич, I, 1966, 106); Катерина прибрала на столі, і Антон знову сів у куток під старий почорнілий образ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 69).
 . перех., розм. Прикрашати що-небудь, надавати чомусь ошатного, чепурного вигляду. — Мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 79); Чи не Морозенкова се горниця? Чи не задля себе він прибрав її так чепурно, чисто? (Панас Мирний, IV, 1955, 301); Дівчата її [їдальню] так приберуть. Рушниками завішають, портретами, вінками заквітчають... (Андрій Головко, I, 1957, 255);  * Образно. П'ять весен минуло і шоста прийшла, Заслала лани килимами, Ліси і сади в мережки одягла, Прибрала всю землю квітками (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 359);
@@ Рядок 27: / Рядок 28: @@
 //  розм. Підбираючи кинуте, забуте ким-небудь, привласнювати. Він виканючував пісок, іноді просто прибирав, де погано лежало, а то й крав (Павло Загребельний, Диво, 1969, 131);
 //  перев. док., розм. Взяти кого-небудь на утримання, на постій. Ось прибрали [козаки] найденя те Та і пестять в переміну (Іван Манжура, Тв., 1955, 170); Хочеш ти [Климиха] прибрати Жінку ту з малим. Звідки ж тобі знати. Що намислив Клим? (Леонід Первомайський, II, 1958, 273).
- Прибирати (прибрати) до місця — класти що-небудь на відведене йому місце. Ходить Настя по двору, гомонить стиха сама до себе, все до місця прибирає (Степан Васильченко, I, 1959, 277).
 . перех. Відкидати, відносити від якого-небудь місця, за межі чогось те, що заважає, захаращує це місце. Три глухих вибухи один за одним ухнули під землею. Коли розвіявся в штольні задушливий дим, робітники кинулися швидко прибирати породу (Олесь Донченко, II, 1956, 37); Встанеш удосвіта, треба гній прибрати від двадцяти коней, вивезти його (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 268);

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
-ИБИРАТИ, аю, аєш, недок., ПРИБРАТИ, беру, береш, док.
+ПРИБИРАТИ, аю, аєш, недок., ПРИБРАТИ, беру, береш, док.
 . перех. і неперех. Порядкуючи в якому-небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. Поки поралась [Маруся] та прибирала і була з матір'ю, так їй і весело було (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51); Дивився [Дмитро] з ліжка на Мар'яну, яка, мов ластовеня, сновигала по хаті, прибирала в ній (Михайло Стельмах, II, 1962, 401); Як тільки скінчилось весілля, Соломія прибрала свою невеличку кімнатку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 347); У свят-вечір не вивели солдатів на муштру, а наказали чисто прибрати й помити казарму (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198);
@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 //  Те саме, що підбирати 6. Попригадував я свої пісні ще парубочі.. Сиджу було на призьбі та метикую, прибираючи струну до струни, голос до голосу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67).
   Прибирати (прибрати) слова (порівняння і т. ін.) — висловлюючись, знаходити відповідні слова, порівняння і т. ін. Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Гнат Хоткевич, II, 1966, 359); Лобода отетерілими очима дивився на те все, а слів не міг прибрати й вимовити (Іван Ле, Україна, 1940, 346); Прибирати (прибрати) спосіб (способу) — те саме, що Добрати способу (див. добирати). Стало на четвертий місяць повертати, стали пани-ляхи спосіб прибирати, Од козацьких, од мужицьких комор ключі одбирати (Українські народні думи.., 1955, 109).
-♦ Не прибрати [собі] місця — втратити душевну рівновагу, самовладання, спокій. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (Олекса Стороженко, I, 1957, 136).
+Не прибрати [собі] місця — втратити душевну рівновагу, самовладання, спокій. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (Олекса Стороженко, I, 1957, 136).
 . перех. і без додатка, розм. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Розпустилися [думки] так, що не приберу, як їх докупи позбирати та над ними гору взяти (Панас Мирний, IV, 1955, 353).
@@ Рядок 56: / Рядок 56: @@
 . перех., розм., рідко. Збирати після достигання (про врожай). Ніхто не прибирав рясних садів (Яків Качура, II, 1958, 431); Прийшла осінь. Якову знову безділля, хліб прибрали, звозили (Панас Мирний, I, 1954, 231).
-♦ Прибирати (прибрати) до [своїх] рук див. рука.
+Прибирати (прибрати) до [своїх] рук див. рука.
@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 ) перех. Відкидати, відносити від якого-небудь місця, за межі чогось те, що заважає, захаращує це місце. || Усувати що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. || розм. Відсилати кого-небудь з певною метою; виживати (у 3 знач.) звідкись. || розм. Позбавлятися кого-небудь, знищуючи його фізично; вбивати.
-••
 Прибира́ти з доро́ги (шля́ху) — а) відстороняти того (те), хто (що) заважає, убік; відсувати те, що перешкоджає рухові, погіршує умови для роботи і т. ін.; б) усувати певні перешкоди, створюючи умови для розвитку, функціонування чого-небудь; в) звільняти з роботи, служби, понижувати на посаді і т. ін. того, хто заважає або не сприяє діяльності кого-, чого-небудь.

← Попередня версія		Версія за 12:17, 15 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Прибрати, -ся. '''См. '''Прибірати, -ся. '''		'''Прибрати, -ся. '''См. '''Прибірати, -ся. '''
	[[Категорія:Пр]]		[[Категорія:Пр]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]