Правда Руська - Історія редагувань

Matasar.ei в 15:07, 2 квітня 2013

2013-04-02T15:07:36Z

Показати зміни

Matasar.ei в 19:52, 19 березня 2012

2012-03-19T19:52:04Z

Matasar.ei: перейменував «ПРАВДА РУСЬКАЯ» на «Правда Руська»

2012-03-19T19:50:58Z

перейменував «ПРАВДА РУСЬКАЯ» на «Правда Руська»

Matasar.ei в 18:18, 23 грудня 2011

2011-12-23T18:18:08Z

Matasar.ei в 18:17, 23 грудня 2011

2011-12-23T18:17:34Z

Matasar.ei в 18:06, 23 грудня 2011

2011-12-23T18:06:26Z

Matasar.ei в 18:05, 23 грудня 2011

2011-12-23T18:05:22Z

Matasar.ei в 17:46, 23 грудня 2011

2011-12-23T17:46:55Z

Matasar.ei в 17:37, 23 грудня 2011

2011-12-23T17:37:37Z

Matasar.ei в 17:37, 23 грудня 2011

2011-12-23T17:37:12Z

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 '''''Руська Правда''' — збірник давньоруського права, джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Руси-України і сусідніх слов’янських народів. Оригіналу Руської Правди не знайдено. Збереглася значна кількість її списків які датуються ХІІІ-ХVІІІ ст. Їх поділяють на три редакції -коротку, широку і середню.''
 __TOC__
-== РУСЬКА ПРАВДА У КОРОТКІЙ РЕДАКЦІЇ ==
+== Руська Правда у короткій редакції ==
 . Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или сын брата, или сын сестры; если не будет никто мстить, то 40 гривен<sup>1</sup> за убитого.<br />
 Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него.<br />
@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 <p style="text-align:right;">''Тихомиров М.Н. Пособие по изучению Русской Правды М., 1953. С. 75-86.''</p>
-== РОЗШИРЕНА РЕДАКЦІЯ РУСЬКОЇ ПРАВДИ ==
+== Розширена редакція Руської Правди ==
 <p style="text-align:right;">За Троїцьким списком другої половини XV ст.</p>
@@ Рядок 138: / Рядок 138: @@
 <sup>5.</sup>''Покльоп – звинувачення за підозрою.''
 <p style="text-align:right;">''Тихомиров М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. М., 1953. С. 87-112.''</p>

@@ Рядок 132: / Рядок 132: @@
 '''Переклад. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків ті хто судяться не знайдуть, то піддати їх випробуванню [розпеченим] залізом. Так чинити й в усіх тяжбах, у крадіжці [чи у іншому] звинуваченні; якщо [позивач] не надасть доказів, а сума позову складає до півгривні золотом, то піддати його випробуванню залізом у неволю; якщо позов ще менше, то нехай він для одержання своїх грошей складе клятву. <…>'''
-<sup>1.</sup>Істець – у давніх законах так називали й позивача й відповідача; у данному випадку це відповідач.<br/ >
+<sup>1.</sup>''Істець – у давніх законах так називали й позивача й відповідача; у данному випадку це відповідач.''<br/ >
-<sup>2.</sup>Головою клепати – звинувачувати у вбивстві; <br/ >
+<sup>2.</sup>''Головою клепати – звинувачувати у вбивстві;'' <br/ >
-<sup>3.</sup>Залізо, вода - так звані "ордалії", "божі суди", випробування які застосовували коли не було доказів на користь жодної із сторін. Говорили, що долю повинен вирішити Бог.<br/ >
+<sup>3.</sup>''Залізо, вода - так звані "ордалії", "божі суди", випробування які застосовували коли не було доказів на користь жодної із сторін. Говорили, що долю повинен вирішити Бог.''<br/ >
-<sup>4.</sup>Татьба - крадіжка, тать - крадій. <br/ >
+<sup>4.</sup>''Татьба - крадіжка, тать - крадій. ''<br/ >
-<sup>5.</sup>Покльоп – звинувачення за підозрою.
+<sup>5.</sup>''Покльоп – звинувачення за підозрою.''
-<p style="text-align:right;">Тихомиров М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. М., 1953. С. 87-112.</p>
+<p style="text-align:right;">''Тихомиров М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. М., 1953. С. 87-112.''</p>

@@ Рядок 132: / Рядок 132: @@
 '''Переклад. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків ті хто судяться не знайдуть, то піддати їх випробуванню [розпеченим] залізом. Так чинити й в усіх тяжбах, у крадіжці [чи у іншому] звинуваченні; якщо [позивач] не надасть доказів, а сума позову складає до півгривні золотом, то піддати його випробуванню залізом у неволю; якщо позов ще менше, то нехай він для одержання своїх грошей складе клятву. <…>'''
-.Істець – у давніх законах так називали й позивача й відповідача; у данному випадку це відповідач.
+<sup>1.</sup>Істець – у давніх законах так називали й позивача й відповідача; у данному випадку це відповідач.<br/ >
-.Головою клепати – звинувачувати у вбивстві;
+<sup>2.</sup>Головою клепати – звинувачувати у вбивстві; <br/ >
-.Залізо, вода - так звані "ордалії", "божі суди", випробування які застосовували коли не було доказів на користь жодної із сторін. Говорили, що долю повинен вирішити Бог.
+<sup>3.</sup>Залізо, вода - так звані "ордалії", "божі суди", випробування які застосовували коли не було доказів на користь жодної із сторін. Говорили, що долю повинен вирішити Бог.<br/ >
-.Татьба - крадіжка, тать - крадій.
+<sup>4.</sup>Татьба - крадіжка, тать - крадій. <br/ >
-.Покльоп – звинувачення за підозрою.
+<sup>5.</sup>Покльоп – звинувачення за підозрою.
 <p style="text-align:right;">Тихомиров М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. М., 1953. С. 87-112.</p>

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 О убийстве<br />
 . Аже кто убиеть княжа мужа<sup>1</sup> в разбои, а головника<sup>2</sup> не ищуть, то виревную<sup>3</sup> платити, в чьей же верви<sup>4</sup> голова лежить, то 80 гривен; паки ли людин<sup>5</sup>, то 40 гривень.<br />
-Переклад. Якщо хтось уб’є княжого мужа, як розбійник, а (члени верві) вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві. На землі якої буде знайдено вбитого, у випадку вбивства людина платить віру (князю) у 40 гривень.
+'''Переклад. Якщо хтось уб’є княжого мужа, як розбійник, а (члени верві) вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві. На землі якої буде знайдено вбитого, у випадку вбивства людина платить віру (князю) у 40 гривень.'''
 <sup>1.</sup>''Княж муж - княжий слуга, дружинник, феодал.''<br />

@@ Рядок 108: / Рядок 108: @@
 '''Переклад. За вбивство тіуна огнищного або конюшого платити 80 гривень.'''
-<sup>1.</sup>Тіун – княжий або боярський управитель;
+<sup>1.</sup>''Тіун – княжий або боярський управитель;'' <br />
-<sup>2.</sup>Тіун огнищний – управитель дому;
+<sup>2.</sup>''Тіун огнищний – управитель дому;'' <br />
-<sup>3.</sup>Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.
+<sup>3.</sup>''Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.''
-. А в сельскомь<sup>1</sup> тивуне княже или в ратаинемь<sup>2</sup>, то 12 гривень. А за рядовича<sup>3</sup> 5 гривень. Тако же и за боярескъ.
+. А в сельскомь<sup>1</sup> тивуне княже или в ратаинемь<sup>2</sup>, то 12 гривень. А за рядовича<sup>3</sup> 5 гривень. Тако же и за боярескъ.<br />
 '''Переклад. . А за сільського або ратайного тіуна платити 12 гривень. А за рядовича 5 гривень. Так само і за боярських.'''
-<sup>1.</sup>Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала
+<sup>1.</sup>''Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала''<br />
-<sup>2.</sup>Ратайний тіун керував оранкою й посівом.
+<sup>2.</sup>''Ратайний тіун керував оранкою й посівом.''<br />
-<sup>3.</sup>Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.
+<sup>3.</sup>''Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.''

← Попередня версія	Версія за 19:50, 19 березня 2012
(Немає відмінностей)

← Попередня версія		Версія за 17:46, 23 грудня 2011
Рядок 101:		Рядок 101:
	<sup>10.</sup>''Метельник - княжий дружинник, який супроводжував вирника.''<br />		<sup>10.</sup>''Метельник - княжий дружинник, який супроводжував вирника.''<br />
	<sup>11.</sup>''Векша - білка, хутро білки; дрібна грошова одиниця.''		<sup>11.</sup>''Векша - білка, хутро білки; дрібна грошова одиниця.''
		+
		+	О княжи муже<br />
		+	9. Аже въ княжи отроци, или в конюсе, или в поваре, то 40 гривень. <br />
		+	'''Переклад. За вбивство княжого отрока, конюха або повара платити 40 гривень.'''<br />
		+	10. А за тивунь<sup>1</sup> за огнищныи<sup>2</sup>, и за конюший<sup>3</sup>, то 80 гривень. <br />
		+	'''Переклад. За вбивство тіуна огнищного або конюшого платити 80 гривень.'''
		+
		+	<sup>1.</sup>Тіун – княжий або боярський управитель;
		+	<sup>2.</sup>Тіун огнищний – управитель дому;
		+	<sup>3.</sup>Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.
		+
		+	11. А в сельскомь<sup>1</sup> тивуне княже или в ратаинемь<sup>2</sup>, то 12 гривень. А за рядовича<sup>3</sup> 5 гривень. Тако же и за боярескъ.
		+	'''Переклад. . А за сільського або ратайного тіуна платити 12 гривень. А за рядовича 5 гривень. Так само і за боярських.'''
		+
		+	<sup>1.</sup>Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала
		+	<sup>2.</sup>Ратайний тіун керував оранкою й посівом.
		+	<sup>3.</sup>Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.

@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 . Которая ли вервь начнеть платити дикую виру1, колико леть заплатить ту виру, зане же безъ головника имь платити. Будеть ли головникъ ихъ въ верви, то зань к нимь прикладываеть, того же деля имъ помагати головнику, любо си дикую веру; но оплати имъ во обчи 40 гривень, а головничьство самому головнику; а въ 40 гривень ему заплатити ис дружины свою часть. Но оже будеть убилъ или въ сваде2 или в пиру явлено, то тако ему платити по верви ныне, иже ся прикладывають вирою.<br />
-Переклад. Якщо верв починає платити дику віру [коли вбивцю не знайдено], то їй надається розстрочка на кілька років, тому що їм [членам верві] доводиться розраховуватися без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна допомогти йому, тому що він вкладає свою долю у дику виру. Але платити їм [членам верві] загалом лише 40 гривень, а головництво платити самому вбивці, вносячи свою частину у сплачені вервю 40 гривень. Але так сплачувати за вервю, якщо у ній вкладають до (загальної) вири, у тих випадках, коли виновний вбив [людину] під час суперечки [бійк] або відкрито у пиру.
+'''Переклад. Якщо верв починає платити дику віру [коли вбивцю не знайдено], то їй надається розстрочка на кілька років, тому що їм [членам верві] доводиться розраховуватися без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна допомогти йому, тому що він вкладає свою долю у дику виру. Але платити їм [членам верві] загалом лише 40 гривень, а головництво платити самому вбивці, вносячи свою частину у сплачені вервю 40 гривень. Але так сплачувати за вервю, якщо у ній вкладають до (загальної) вири, у тих випадках, коли виновний вбив [людину] під час суперечки [бійк] або відкрито у пиру.'''
 <sup>1.</sup>Дикая вира – загальна, сплачувана колективно.<br />

← Попередня версія		Версія за 17:37, 23 грудня 2011
Рядок 87:		Рядок 87:

	7. А се покони<sup>1</sup> вирнии были при Ярославе: вирнику взята 7 ведерь солоду<sup>2</sup> на неделю, же овень<sup>3</sup>, любо полоть<sup>4</sup>, любо 2 ногате<sup>5</sup>; а в середу куна<sup>6</sup> же сырь, а в пятницю тако же; а курь по двою ему на день; а хлебовь 7 на неделю; а пшена 7 уборковь<sup>7</sup>, а гороху 7 уборковь, а соли 7 голважень; то то вирнику со отро-комь<sup>8</sup>; а кони 4, конемь на роть сути овесь; вирнику 8 гривень, а 10 кунь перекладная<sup>9</sup>, а метелнику<sup>10</sup> 12 векшии<sup>11</sup> а съсадная гривна. Аже будеть вира во 80 гривень; то вирнику 16 гривень и 10 кунь и 12 векши, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны.<br />		7. А се покони<sup>1</sup> вирнии были при Ярославе: вирнику взята 7 ведерь солоду<sup>2</sup> на неделю, же овень<sup>3</sup>, любо полоть<sup>4</sup>, любо 2 ногате<sup>5</sup>; а в середу куна<sup>6</sup> же сырь, а в пятницю тако же; а курь по двою ему на день; а хлебовь 7 на неделю; а пшена 7 уборковь<sup>7</sup>, а гороху 7 уборковь, а соли 7 голважень; то то вирнику со отро-комь<sup>8</sup>; а кони 4, конемь на роть сути овесь; вирнику 8 гривень, а 10 кунь перекладная<sup>9</sup>, а метелнику<sup>10</sup> 12 векшии<sup>11</sup> а съсадная гривна. Аже будеть вира во 80 гривень; то вирнику 16 гривень и 10 кунь и 12 векши, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны.<br />
−	Переклад. Такий устав вирнику князя Ярослава: вирник [перебуваючи на території общини] має право взяти 7 відер солоду на тиждень, барана або тушу яловичини, або [замість них] 2 ногати грошима, а по середам і п’ятницям куну грошей і сир; курей йому брати по дві на день, хлібів 7 на тиждень, а пшона й гороху по 7 уборків, а солі 7 головажень – все це йому разом з отроком; надати йому 4 коня, а гудувати їх вівсом; [якщо вира 40 гривень] вирник бере собі 8 гривень і 10 кун перекладної [податку], а метельник 12 векш, від’їжджаючи гривну, а якщо буде стягуватися вира у 80 гривень. То вирник одержує 16 гривень 10 кун і 12 векш, від’їжджаючи гривну, за кожного вбитого 3 гривни.	+	'''Переклад. Такий устав вирнику князя Ярослава: вирник [перебуваючи на території общини] має право взяти 7 відер солоду на тиждень, барана або тушу яловичини, або [замість них] 2 ногати грошима, а по середам і п’ятницям куну грошей і сир; курей йому брати по дві на день, хлібів 7 на тиждень, а пшона й гороху по 7 уборків, а солі 7 головажень – все це йому разом з отроком; надати йому 4 коня, а гудувати їх вівсом; [якщо вира 40 гривень] вирник бере собі 8 гривень і 10 кун перекладної [податку], а метельник 12 векш, від’їжджаючи гривну, а якщо буде стягуватися вира у 80 гривень. То вирник одержує 16 гривень 10 кун і 12 векш, від’їжджаючи гривну, за кожного вбитого 3 гривни.'''