Пороспізнавати - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ. Категор...»

2017-11-02T14:44:34Z

Замінено вміст на «'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ. Категор...»

Apmelnyk.fzfvs17 в 14:43, 2 листопада 2017

2017-11-02T14:43:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ. [[Категорія:...

2012-09-23T23:07:28Z

Створена сторінка: '''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ. [[Категорія:...

Нова сторінка

'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ.
[[Категорія:По]]

← Попередня версія		Версія за 14:44, 2 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ.		'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ.
	[[Категорія:По]]		[[Категорія:По]]
−	1. Визначати щось за певними ознаками, прикметами. Він перший.. вчив мене розпізнавати час на годиннику (Фр., IV, 1950, 207); Христя вчила дітей, як розпізнавати стиглі кавуни по звуку і по хвостиках (Донч., V, 1957, 143); // Сприймати, розрізняти що-небудь органами чуття. Серце моє билося якось незвичайно, і я старалася ловити вухом і розпізнавати його голос (Фр., III, 1950, 102); Аромат степу не був для мене суцільний — я розпізнавав в ньому десятки самостійних пахощів (Смолич, День.., 1950, 240); З кожною хвилиною все важче ставало розпізнавати сліди на снігу (Збан., Ліс. красуня, 1955, 163); В нічній темряві Гриць Семко нічого не міг розпізнати (Чорн., Визвол. земля, 1959,188); // Виявляти, узнавати в кому-, чому-небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. Прийшов батько, розглядає, Насилу Степана Розпізнає (Шевч., І, 1951, 286); Розпізнав Олексій помазану жовтою глиною хату Коваля Юра з її зеленими віконницями (П. Куліш, Вибр., 1969, 297); — Хоч і давно я у вашому палаці була, а розпізнала. — Чайчиха скидає з плечей важку торбу, ставить її (Стельмах, І, 1962, 297).
−
−	2. Діставати повніше уявлення про кого-, що-небудь; глибше узнаючи, правильно оцінювати когось, щось. Господар.. умів розпізнавати людей з першого погляду
−
−	(Полт., Дит. Гоголя, 1954, 12); Сів князювати в Галичі Мстислав. Навчився він у Новгороді розпізнавати поведінку бояр (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290); Людство розпізнало справжнє обличчя капіталізму (Ком Укр., 9, 1961, 22).
−
−	3. З’ясовувати, виявляти відмінність, різницю між ким-, чим-небудь за якимись ознаками, прикметами; розрізняти. Олена не розумілась на сортах кави. Зате Мариня.. навчилася розпізнавати гатунки кави (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Вміла [дівчина] розпізнавати солодець від козлятника, люпин від конюшини (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 42); Коли б він знав, як розпізнати жулика і чесну людину — він би не так боявся (Тют., Вир, 1964, 51).
−
−	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 765.
−
−	~~Поділитись:~~

← Попередня версія		Версія за 14:43, 2 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ.		'''Пороспізнавати, -наю, -єш, '''''гл. ''То-же, что и '''розпізнати''', но во множествѣ.
	[[Категорія:По]]		[[Категорія:По]]
		+	1. Визначати щось за певними ознаками, прикметами. Він перший.. вчив мене розпізнавати час на годиннику (Фр., IV, 1950, 207); Христя вчила дітей, як розпізнавати стиглі кавуни по звуку і по хвостиках (Донч., V, 1957, 143); // Сприймати, розрізняти що-небудь органами чуття. Серце моє билося якось незвичайно, і я старалася ловити вухом і розпізнавати його голос (Фр., III, 1950, 102); Аромат степу не був для мене суцільний — я розпізнавав в ньому десятки самостійних пахощів (Смолич, День.., 1950, 240); З кожною хвилиною все важче ставало розпізнавати сліди на снігу (Збан., Ліс. красуня, 1955, 163); В нічній темряві Гриць Семко нічого не міг розпізнати (Чорн., Визвол. земля, 1959,188); // Виявляти, узнавати в кому-, чому-небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. Прийшов батько, розглядає, Насилу Степана Розпізнає (Шевч., І, 1951, 286); Розпізнав Олексій помазану жовтою глиною хату Коваля Юра з її зеленими віконницями (П. Куліш, Вибр., 1969, 297); — Хоч і давно я у вашому палаці була, а розпізнала. — Чайчиха скидає з плечей важку торбу, ставить її (Стельмах, І, 1962, 297).
		+
		+	2. Діставати повніше уявлення про кого-, що-небудь; глибше узнаючи, правильно оцінювати когось, щось. Господар.. умів розпізнавати людей з першого погляду
		+
		+	(Полт., Дит. Гоголя, 1954, 12); Сів князювати в Галичі Мстислав. Навчився він у Новгороді розпізнавати поведінку бояр (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290); Людство розпізнало справжнє обличчя капіталізму (Ком Укр., 9, 1961, 22).
		+
		+	3. З’ясовувати, виявляти відмінність, різницю між ким-, чим-небудь за якимись ознаками, прикметами; розрізняти. Олена не розумілась на сортах кави. Зате Мариня.. навчилася розпізнавати гатунки кави (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Вміла [дівчина] розпізнавати солодець від козлятника, люпин від конюшини (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 42); Коли б він знав, як розпізнати жулика і чесну людину — він би не так боявся (Тют., Вир, 1964, 51).
		+
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 765.
		+
		+	Поділитись: