Порада - Історія редагувань

Aivytiuk.uk16 в 09:55, 25 листопада 2017

2017-11-25T09:55:58Z

Aivytiuk.uk16 в 09:55, 25 листопада 2017

2017-11-25T09:55:33Z

Aivytiuk.uk16 в 09:54, 25 листопада 2017

2017-11-25T09:54:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Порада, -ди, '''''ж. ''Совѣтъ; помощь. ''Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая до...

2012-09-23T21:55:17Z

Створена сторінка: '''Порада, -ди, '''''ж. ''Совѣтъ; помощь. ''Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая до...

Нова сторінка

'''Порада, -ди, '''''ж. ''Совѣтъ; помощь. ''Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. ''Мет. 366. ''Час приходить умірати, нікому поради дати. ''Макс. (1849). 78. Ум. '''Порадонька, порадочка. '''''Я до вас на порадоньку йду. ''Мил. 184.
[[Категорія:По]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 //  Повчання, напучення. Уся щира суть моралістичних Саадієвих порад зводиться в «Голістані» до правила: «Не будь вовком, тільки ж не будь і вівцею, щоб тебе вовки не з'їли» (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 238); — Мені набридли її поради й повчання! (Олесь Донченко, V, 1957, 450);
 //  Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Хома не знав, у яких се сторонах голодують люди,.. йому ввижалася сила голодних, змарнілих, сумних людей, що з туги та голоду мало не гавкають, як пси, і нізвідки поради немає бідолашним... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 94).
 . Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь; рада. Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду 3 булавами, з бунчугами [бунчуками] Збирать на пораду (Тарас Шевченко, I, 1963, 48); Гіца мовчки лежав у кутку, але часом скликав усіх, і тоді над ним нависали три чорні голови й велись таємні поради (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); У бригаду на пораду Запросили їх обох (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 69).
 . розм. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада. І марить молодий чумак про родинні втіхи з любою дружиною, і веселішої співає сопілка — його порада, його розвага єдина в далекій дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183); — Прокляті! щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! — шептав він (Панас Мирний, I, 1954, 148); Не зазнала ти змалку поради, Ані ласки від гордих людей (Іван Манжура, Тв., 1955, 68).

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 //  Повчання, напучення. Уся щира суть моралістичних Саадієвих порад зводиться в «Голістані» до правила: «Не будь вовком, тільки ж не будь і вівцею, щоб тебе вовки не з'їли» (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 238); — Мені набридли її поради й повчання! (Олесь Донченко, V, 1957, 450);
 //  Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Хома не знав, у яких се сторонах голодують люди,.. йому ввижалася сила голодних, змарнілих, сумних людей, що з туги та голоду мало не гавкають, як пси, і нізвідки поради немає бідолашним... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 94).
-  Давати (дати) пораду: а) (кому) підказувати кому-небудь, навчати когось, як треба діяти, що робити в тих чи інших обставинах. — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати, Буду йому [гетьману] пораду давати, По-батьківській научати, Як на ляха стати (Тарас Шевченко, II, 1963, 159); Хто дасть пораду ланковій і допоможе інвалідові? ..Усе він, парторг (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 163); Руднєв усім давав батьківські поради, продовжуючи виховувати своїх партизанів (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 10); б) (тільки док., перев. чому, рідко) навести порядок, зробити лад у чому-небудь, упоратися з чимсь; дати раду. Вийшла [мати] в пекарню дать пораду тим курам [курям], що порізали (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 87); Нема (немає) поради — про безвихідне становище. — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть!.. — А що я тобі казатиму, дочко? — заговорила Чайчиха похмуро. — Поради нема! (Марко Вовчок, I, 1955, 264); Поради просити (питати, шукати і т. ін.) у кого; Удаватися за порадою до кого — звертатися до когось із проханням підказати, навчити, як треба діяти, що робити в певній конкретній ситуації. Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); — Куди ж мені тепер голову прихилити? До кого ж мені йти? В кого мені питати поради? — голасила Василина, оглядаючись кругом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 88); Чи варто ж в людей сих шукати поради? Нікчемні тут люди навколо! (Леся Українка, I, 1951, 344); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров'ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Слухати (послухати, слухатися, послухатися) поради (порад) кого, чиєї — робити так, як хто-небудь підказав, навчив. — Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок, I, 1955, 177); Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад і наражаєтесь на небезпечність (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 432).
+. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь; рада. Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду 3 булавами, з бунчугами [бунчуками] Збирать на пораду (Тарас Шевченко, I, 1963, 48); Гіца мовчки лежав у кутку, але часом скликав усіх, і тоді над ним нависали три чорні голови й велись таємні поради (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); У бригаду на пораду Запросили їх обох (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 69).
 . Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь; рада. Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду 3 булавами, з бунчугами [бунчуками] Збирать на пораду (Тарас Шевченко, I, 1963, 48); Гіца мовчки лежав у кутку, але часом скликав усіх, і тоді над ним нависали три чорні голови й велись таємні поради (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); У бригаду на пораду Запросили їх обох (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 69).
 . розм. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада. І марить молодий чумак про родинні втіхи з любою дружиною, і веселішої співає сопілка — його порада, його розвага єдина в далекій дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183); — Прокляті! щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! — шептав він (Панас Мирний, I, 1954, 148); Не зазнала ти змалку поради, Ані ласки від гордих людей (Іван Манжура, Тв., 1955, 68).

← Попередня версія		Версія за 09:54, 25 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Порада, -ди, '''''ж. ''Совѣтъ; помощь. ''Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. ''Мет. 366. ''Час приходить умірати, нікому поради дати. ''Макс. (1849). 78. Ум. '''Порадонька, порадочка. '''''Я до вас на порадоньку йду. ''Мил. 184.		'''Порада, -ди, '''''ж. ''Совѣтъ; помощь. ''Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. ''Мет. 366. ''Час приходить умірати, нікому поради дати. ''Макс. (1849). 78. Ум. '''Порадонька, порадочка. '''''Я до вас на порадоньку йду. ''Мил. 184.
	[[Категорія:По]]		[[Категорія:По]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ПОРА́ДА, и, жін.
		+	1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство].. помагало йому у його праці — то добрим словом, то розумною порадою (Панас Мирний, I, 1954, 347); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 8);
		+	// Повчання, напучення. Уся щира суть моралістичних Саадієвих порад зводиться в «Голістані» до правила: «Не будь вовком, тільки ж не будь і вівцею, щоб тебе вовки не з'їли» (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 238); — Мені набридли її поради й повчання! (Олесь Донченко, V, 1957, 450);
		+	// Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Хома не знав, у яких се сторонах голодують люди,.. йому ввижалася сила голодних, змарнілих, сумних людей, що з туги та голоду мало не гавкають, як пси, і нізвідки поради немає бідолашним... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 94).
		+	Давати (дати) пораду: а) (кому) підказувати кому-небудь, навчати когось, як треба діяти, що робити в тих чи інших обставинах. — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати, Буду йому [гетьману] пораду давати, По-батьківській научати, Як на ляха стати (Тарас Шевченко, II, 1963, 159); Хто дасть пораду ланковій і допоможе інвалідові? ..Усе він, парторг (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 163); Руднєв усім давав батьківські поради, продовжуючи виховувати своїх партизанів (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 10); б) (тільки док., перев. чому, рідко) навести порядок, зробити лад у чому-небудь, упоратися з чимсь; дати раду. Вийшла [мати] в пекарню дать пораду тим курам [курям], що порізали (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 87); Нема (немає) поради — про безвихідне становище. — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть!.. — А що я тобі казатиму, дочко? — заговорила Чайчиха похмуро. — Поради нема! (Марко Вовчок, I, 1955, 264); Поради просити (питати, шукати і т. ін.) у кого; Удаватися за порадою до кого — звертатися до когось із проханням підказати, навчити, як треба діяти, що робити в певній конкретній ситуації. Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); — Куди ж мені тепер голову прихилити? До кого ж мені йти? В кого мені питати поради? — голасила Василина, оглядаючись кругом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 88); Чи варто ж в людей сих шукати поради? Нікчемні тут люди навколо! (Леся Українка, I, 1951, 344); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров'ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Слухати (послухати, слухатися, послухатися) поради (порад) кого, чиєї — робити так, як хто-небудь підказав, навчив. — Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок, I, 1955, 177); Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад і наражаєтесь на небезпечність (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 432).
		+	2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь; рада. Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду 3 булавами, з бунчугами [бунчуками] Збирать на пораду (Тарас Шевченко, I, 1963, 48); Гіца мовчки лежав у кутку, але часом скликав усіх, і тоді над ним нависали три чорні голови й велись таємні поради (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); У бригаду на пораду Запросили їх обох (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 69).
		+	3. розм. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада. І марить молодий чумак про родинні втіхи з любою дружиною, і веселішої співає сопілка — його порада, його розвага єдина в далекій дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183); — Прокляті! щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! — шептав він (Панас Мирний, I, 1954, 148); Не зазнала ти змалку поради, Ані ласки від гордих людей (Іван Манжура, Тв., 1955, 68).
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ПОРА́ДА, и, ж.
		+
		+	1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; рада. Воно [товариство].. помагало йому у його праці — то добрим словом, то розумною порадою (Мирний, І, 1954, 347); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Собко, П’єси, 1958, 8); // Повчання, напучення. Уся щира суть моралістичних Саадієвих порад зводиться в «Голістані» до правила: «Не будь вовком, тільки ж не будь і вівцею, щоб тебе вовки не з’їли» (Крим., Вибр., 1965, 238); — Мені набридли її поради й повчання! (Донч., V, 1957, 450); // Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Хома не знав, у яких се сторонах голодують люди,.. йому ввижалася сила голодних, змарнілих, сумних людей, що з туги та голоду мало не гавкають, як пси, і нізвідки поради немає бідолашним… (Коцюб., І, 1955, 94).
		+
		+	Дава́ти (да́ти) пора́ду: а) (кому) підказувати кому-небудь, навчати когось, як треба діяти, що робити в тих чи інших обставинах. — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати, Буду йому [гетьману] пораду давати, По-батьківській научати, Як на ляха стати (Шевч., II, 1963, 159); Хто дасть пораду ланковій і допоможе інвалідові? ..Усе він, парторг (Жур., Дорога.., 1948, 163); Руднєв усім давав батьківські поради, продовжуючи виховувати своїх партизанів (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 10); б) (тільки док., перев. чому, рідко) навести порядок, зробити лад у чому-небудь, упоратися з чимсь; дати раду. Вийшла [мати] в пекарню дать пораду тим курам [курям], що порізали (Свидн., Люборацькі, 1955, 87); Нема́ (нема́є) пора́ди — про безвихідне становище. — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть!.. — А що я тобі казатиму, дочко? — заговорила Чайчиха похмуро. — Поради нема! (Вовчок, І, 1955, 264); Пора́ди проси́ти (пита́ти, шука́ти і т. ін.) у кого; Удава́тися за пора́дою до кого — звертатися до когось із проханням підказати, навчити, як треба діяти, що робити в певній конкретній ситуації. Пішла вона до сусідів Поради просити… Присудили сусідоньки У наймах служити (Шевч., І, 1951, 232); — Куди ж мені тепер голову прихилити? До кого ж мені йти? В кого мені питати поради? — голосила Василина, оглядаючись кругом (Н.-Лев., II, 1956, 88); Чи варто ж в людей сих шукати поради? Нікчемні тут люди навколо! (Л. Укр., І, 1951, 344); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров’ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Кобр., Вибр., 1954, 92); Слу́хати (послу́хати, слу́хатися, послу́хатися) пора́ди (пора́д) кого, чиєї — робити так, як хто-небудь підказав, навчив. — Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Вовчок, І, 1955, 177); Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад і наражаєтесь на небезпечність (Коцюб., III, 1956, 432).
		+
		+	2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь; рада. Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду З булавами, з бунчугами [бунчуками] Збирать на пораду (Шевч., І, 1963, 48); Гіца мовчки лежав у кутку, але часом скликав усіх, і тоді над ним нависали три чорні голови й велись таємні поради (Коцюб., І, 1955, 377); У бригаду на пораду Запросили їх обох (Воскр., Взагалі.., 1948, 69).
		+
		+	3. розм. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада. І марить молодий чумак про родинні втіхи з любою дружиною, і веселішої співає сопілка — його порада, його розвага єдина в далекій дорозі… (Коцюб., І, 1955, 183); — Прокляті! щоб ви не знали утіхи в старих літах, щоб ви не мали поради в своїх дітях! — шептав він (Мирний, І, 1954, 148); Не зазнала ти змалку поради, Ані ласки від гордих людей (Манж., Тв., 1955, 68).
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	порада
		+	-и, ж.
		+	1) Пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада. \|\| Повчання, напучення. \|\| Сприяння, допомога в якій-небудь справі. Слухати поради. Давати пораду.
		+	2) Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь; рада.
		+	3) розм. Те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: ПОРАДА.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: ПОРАДА1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: ПОРАДА2.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| 9kZSEED-gdg}}
		+	==Див. також==
		+	===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
		+	====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0 Допомога]====
		+	====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Порадити]====
		+	====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Радити]====
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Рада може означати:
		+	Рада - повчання, настанови, рекомендація.
		+	Рада - спільне обговорення якихось питань.
		+	Рада - колегіальний орган (наприклад, Рада Безпеки ООН), державне (наприклад, Рада Федерації) або суспільне (наприклад, заводський рада) установа.
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]