Поліно - Історія редагувань

S.semeniuk в 20:05, 14 листопада 2017

2017-11-14T20:05:57Z

Aypetryk.fitu17 в 19:17, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:17:59Z

Aypetryk.fitu17 в 19:14, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:14:48Z

Aypetryk.fitu17 в 19:12, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:12:19Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене...

2012-09-23T18:29:54Z

Створена сторінка: '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене...

Нова сторінка

'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''
[[Категорія:По]]

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
- [http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо.
+[http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо.
 Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24);
- — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);
+— Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);
 * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117);  * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==Словник Грінченка==
 '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
-  [http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);  * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117);  * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).
+  [http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
-ПОЛІ́НО [http://sum.in.ua/s/polino поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);  * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117);  * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).
+ [http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);  * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117);  * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).

← Попередня версія		Версія за 19:12, 14 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
	'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''		'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''
−	[[~~Категорія~~:По]]	+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+	ПОЛІ́НО [http://sum.in.ua/s/polino поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117); * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).