Полушка - Історія редагувань

Tvkharchenko.fomd22 в 22:04, 13 квітня 2023

2023-04-13T22:04:14Z

Показати зміни

Tvkharchenko.fomd22 в 06:09, 5 грудня 2022

2022-12-05T06:09:22Z

Tvkharchenko.fomd22 в 05:52, 5 грудня 2022

2022-12-05T05:52:28Z

Tvkharchenko.fomd22 в 01:34, 5 грудня 2022

2022-12-05T01:34:58Z

Tvkharchenko.fomd22 в 01:32, 5 грудня 2022

2022-12-05T01:32:52Z

Tvkharchenko.fomd22 в 00:52, 5 грудня 2022

2022-12-05T00:52:14Z

Tvkharchenko.fomd22 в 00:29, 5 грудня 2022

2022-12-05T00:29:27Z

Tvkharchenko.fomd22 в 11:46, 4 грудня 2022

2022-12-04T11:46:42Z

Tvkharchenko.fomd22 в 11:23, 4 грудня 2022

2022-12-04T11:23:22Z

Показати зміни

Tvkharchenko.fomd22 в 10:14, 4 грудня 2022

2022-12-04T10:14:11Z

Показати зміни

@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 * [[Карбованець]]
 * [[Копійка]], [[копійчина]]
 * [[Монета]]
 * [[Осьмак]]
@@ Рядок 69: / Рядок 70: @@
 * [[Шостак]], [[шестишаговик]]
 * [[Шаг]], [[шеляг]]
 ==Джерела та література==
 * ''Шуст Р. М.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polushka Полушка] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2011. — Т. 8: Па — Прик. — С. 377. — 520 с.: іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

@@ Рядок 50: / Рядок 50: @@
 [[Файл:Polushka-037.jpg|470px|center]]
 Після проведення грошової реформи Вітте та призупинення випуску ¼ і ½ копійки, в 1910 році ці монети знову почали карбувати. Остання трансформація в дизайні цих монет відбулась у 1915 році з політичних причин. Вступивши у Першу світову війну, Російська імперія вирішила відмовитись від німецької назви «Санкт-Петербург» та змінити її на «Петроград». Відповідно, абревіатура «С.П.Б.» стала неактуальною і її прибрали. Без зазначення монетного двору ¼ копійки карбувалася незначними тиражами до 1916 року. Про полушки з датою випуску 1917 року нічого не відомо.
 ==Джерела та література==
 * ''Шуст Р. М.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polushka Полушка] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2011. — Т. 8: Па — Прик. — С. 377. — 520 с.: іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ===Тлумачення===
 Назва монети походить від слова «'''половина'''», адже цей номінал важив наполовину менше срібної [[денежка|денги]]. В історичних письмових джерелах згадується також під назвою «полуденьга». Також можна прослідкувати версію походження назви «полушка» від слова пол-уха, маючи на увазі [[хутро|хутряні]] розрахункові одиниці (наприклад, у словнику В.І. Даля). Цілою одиницею була [[шкурка]] тваринки ([[білка|білки]], [[соболь|соболя]], [[куниця|куниці]]). У шкурки, розрізаної навпіл, залишалося лише одне вухо. А шкурка, розрізана вчетверо, звалася «пол-уха» або «пол-ушка». Довгий час полушка була синонімом найменшої суми грошей, що прослідковувалось в усній народній творчості, тобто приказках і прислів’ях («''За морем тьолушка – полушка, да рубль перевоз''»), а також в літературі («''Ти одружишся чи я тебе прокляну, а [[маєток]], як Бог свят! Продам і промотаю, і тобі полушки не залишу''». А.С. Пушкін).
-==Історія монети==
+==Історія та різновиди монети==
 ===XIV—XVII ст.===
 [[Файл:Polushka-005.jpg|470px|center]]

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ===Анна Іоанівна — Павло I (1730—1801 рр.)===
 [[Файл:Polushka-025.jpg|470px|center]]
-Анна Іоанівна від початку свого правління відмовилася від 40-рубльової стопи, чим покращила грошовий обіг в Російській імперії. Тоді ж і відновили карбування полушок вже по 10-рубльовій мідній стопі (вага 4,1 г. при діаметрі 18,5-20,5 мм.). В 1730 році Червоний монетний двір випустив 1 616 000 полушок. В якості заготівок часто використовували [[копійка|копійки]] 1728–1729 рр. Монети такого типу карбували й інші двори, серед яких: Кадашевський двір (з 1731 року), Плащильний млин на Яузі (з 1734 року) та монетний двір Єкатеринбургу (з 1736 року). Дизайн реверса повністью скопійований зі шведського далера.
+Анна Іоанівна від початку свого правління відмовилася від 40-рубльової стопи, чим покращила грошовий обіг в Російській імперії. Тоді ж і відновили карбування полушок вже по 10-рубльовій мідній стопі (вага 4,1 г. при діаметрі 18,5-20,5 мм.). В 1730 році Красний монетний двір випустив 1 616 000 полушок. В якості заготівок часто використовували [[копійка|копійки]] 1728–1729 рр. Монети такого типу карбували й інші двори, серед яких: Кадашевський двір (з 1731 року), Плащильний млин на Яузі (з 1734 року) та монетний двір Єкатеринбургу (з 1736 року). Дизайн реверса повністью скопійований зі шведського далера.
 [[Файл:Polushka-026.jpg|470px|center]]
 Період карбування найважчих мідних монет в історії імперії за 8-рубльовою стопою обійшовся без полушок. З 1757 року почала діяти 16-рубльова стопа, карбування полушок відновили. Важила вона 2,56 г. при діаметрі 18 мм. Замість двоголового орла на аверсі зобразили Георгія Змієборця, а на реверсі з’явився вензель Єлизавети. Випуск був призупинений в 1759 році через відсутність місця цьому номіналу у новій серії монет, створеній за Петра III (так звані «барабанні» монети, через зображену на реверсі воєнну арматуру). Карбування полушок відновили вже за Катерини II, повернувшись до варіанту оформлення Єлизавети та змінивши лише вензель.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Полушка, -ки, '''''ж. ''Полушка, 1/4 копейки. Грин. III. 546. ''Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була. ''Нп.
 ==Визначення==
 . '''ПОЛУШКА''', и, ''жін., розм., заст.'' Старовинна [[мідяк|мідна монета]] вартістю в одну четверту [[копійка|копійки]];<br>
@@ Рядок 57: / Рядок 56: @@
 * [https://www.raritetus.ru/texts/moneta-polushka/ Монета полушка. Разновидности и типы.] (рос.)
 * ''Спаський І.Г.'' Русская монетная система. Л., 1970. (рос.)

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Колекціонери розділяють полушки на три типи по варіантам оформлення. Перший з них з круговим написом на реверсі «ВСЕѦ• РОСIИ• САМОДЕРЖЕЦЪ» карбувався Набережним мідним монетним двором, що знаходився на території Кремля. Період випуску цих полушок закінчився в 1712 році. Через зміну монетної стопи їх вага в залежності від дати карбовки може сильно вирізнятися. В 1701—1703 рр., коли використовували стопу 15 рублів 44 копійки з одного пуду, полушка важила 2,67 г. Потім до кінця червня 1713 року Набережний двір використовував особливу мідну стопу – 19 рублів 20 копійок з пуду, тому такого типу полушка важила 2,13 г. при діаметрі 16-18 мм. В колі колекціонерів через напис на реверсі таку монету називають «[[Самодержавець|Самодержець]]».
 [[Файл:Polushka-023.jpg|470px|center]]
-Другий тип полушок з’явився з початком роботи Кадашевського монетного двору в 1701 році, чиї [[різьбяр|різьбярі]] карбують напис на реверсі «ВСЕѦ РОСIИ ПОВЕЛIТЕЛЬ». Тому полушки даного типу нумізмати іменують відповідно «Повелитель». Монети цього типу спершу карбувалися з монетної стопи в 20 рублів з пуда міді, тому важать вони 2,05 г. при діаметрі 16-19 мм. Випускали ці монети до подвоєння монетної стопи в 1718 році, але з датою «҂АѰИI» встигли відкарбувати полушки як старого, так і нового типу.
+Другий тип полушок з’явився з початком роботи Кадашевського монетного двору в 1701 році, чиї [[різьбяр|різьбярі]] карбували напис на реверсі «ВСЕѦ РОСIИ ПОВЕЛIТЕЛЬ». Тому полушки даного типу нумізмати іменують відповідно «Повелитель». Монети цього типу спершу карбувалися з монетної стопи в 20 рублів з пуда міді, тому важать вони 2,05 г. при діаметрі 16-19 мм. Випускали ці монети до подвоєння монетної стопи в 1718 році, але з датою «҂АѰИI» встигли відкарбувати полушки як старого, так і нового типу.
 [[Файл:Polushka-024.jpg|470px|center]]
 З 1718 року мідяки карбували з 40-рубльової монетної стопи. Відповідно, вага полушки зменшилася вдвічі до 1,02 г. при діаметрі 13-15 мм. На монету такого діаметру вже не вліз би напис титулу разом з датою і номіналом, тому його скоротили до перших літер кожного слова – «ВРП». Звідси і нумізматична назва полушок даного типу. До 1721 року включно дату могли писати як літерами, так і цифрами.
@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 Після проведення грошової реформи Вітте та призупинення випуску ¼ і ½ копійки, в 1910 році ці монети знову почали карбувати. Остання трансформація в дизайні цих монет відбулась у 1915 році з політичних причин. Вступивши у Першу світову війну, Російська імперія вирішила відмовитись від німецької назви «Санкт-Петербург» та змінити її на «Петроград». Відповідно, абревіатура «С.П.Б.» стала неактуальною і її прибрали. Без зазначення монетного двору ¼ копійки карбувалася незначними тиражами до 1916 року. Про полушки з датою випуску 1917 року нічого не відомо.
 ==Джерела та література==
-*''Шуст Р. М.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polushka Полушка] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2011. — Т. 8: Па — Прик. — С. 377. — 520 с.: іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
+* ''Шуст Р. М.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polushka Полушка] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2011. — Т. 8: Па — Прик. — С. 377. — 520 с.: іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
-*''Спаський І.Г.'' Русская монетная система. Л., 1970. (рос.)
+* П.&nbsp;Г.&nbsp;Гайдуков [http://russianchange.narod.ru/polushka/polushka.html «Младшие монетные номиналы средневековой Руси. Четверетцы, полушки и пула конца XIV—XVII&nbsp;в.»] (рос.)