Покірно - Історія редагувань

T.marchenko в 16:48, 26 листопада 2017

2017-11-26T16:48:03Z

Yoromanko.uk16 в 19:21, 24 листопада 2017

2017-11-24T19:21:47Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. ''' Категорія:По

2012-09-23T18:06:12Z

Створена сторінка: '''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. ''' Категорія:По

Нова сторінка

'''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. '''
[[Категорія:По]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 ПОКІРНО. Присл. до покірний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Панас Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Леся Українка, II, 1951, 233); Покірно, як дитина, зліз Андрій з коня і став ні живий ні мертвий перед Тарасом (Олександр Довженко, I, 1958, 264); Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно нахилені плечі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 197); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 58).
   Покірно прошу, заст.: а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням. — Сідайте, о[тець] Артемій, — обізвався тихо господар, — от я наллю вам чаю. Прошу покірно! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 51); б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. — Треба було покликати до хати.. — Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314).
 ===[http://hrinchenko.com/slovar  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.

← Попередня версія		Версія за 19:21, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. '''		'''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. '''
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ПОКІРНО. Присл. до покірний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Панас Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Леся Українка, II, 1951, 233); Покірно, як дитина, зліз Андрій з коня і став ні живий ні мертвий перед Тарасом (Олександр Довженко, I, 1958, 264); Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно нахилені плечі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 197); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 58).
		+	Покірно прошу, заст.: а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням. — Сідайте, о[тець] Артемій, — обізвався тихо господар, — от я наллю вам чаю. Прошу покірно! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 51); б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. — Треба було покликати до хати.. — Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314).
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Коцюб., І, 1955, 329); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Л. Укр., II, 1951, 233); Покірно, як дитина, зліз Андрій з коня і став ні живий ні мертвий перед Тарасом (Довж., І, 1958, 264); Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно нахилені плечі… (Сос., І, 1957, 197); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в’яжуть їх у снопи (Минко, Повна чаша, 1950, 58).
		+	Покі́рно про́шу, заст.: а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням. — Сідайте, о[тець] Артемій,-обізвався тихо господар, — от я наллю вам чаю. Прошу покірно! (Н.-Лев., IV, 1956, 51); б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. — Треба було покликати до хати.. — Образиться? Покірно прошу… Не треба мені з ним ніяких зносин… (Коцюб., І, 1955, 314).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 26.
		+	Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. Покірне́нько.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 272.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	Покірно
		+	Присл. до покірний.
		+	••
		+	Покі́рно про́шу заст. — а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.)вираз здивування, нерозуміння.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Покорно.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Покорно1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Покорно2.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| j5RPwsLlQO0}}
		+	==Див. також==
		+	===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
		+	====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0 Покора]====
		+	====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Покоритися]====
		+	==Зовнішні посилання==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Слово покірно походить від слова покора.
		+	Поко́ра — соціальна категорія, котра є матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги, котра проявляє себе в соціальній чи етологічній поведінці суб'єкта, що когось або щось поважає. Соціальний абстрактний термін покора не слід плутати з теологічним (релігійним) терміном змирення. Їхні значення (семантичні ніші) перикриваються лише частково).
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]
	[[Категорія:По]]		[[Категорія:По]]