Побічній - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52. Категорія...»

2017-11-16T13:44:34Z

Замінено вміст на «'''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52. Категорія...»

Aypetryk.fitu17 в 19:40, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:40:21Z

Aypetryk.fitu17 в 19:39, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:39:27Z

Aypetryk.fitu17 в 19:38, 14 листопада 2017

2017-11-14T19:38:38Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52. Категорія:По

2012-09-23T15:44:51Z

Створена сторінка: '''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52. Категорія:По

Нова сторінка

'''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52.
[[Категорія:По]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52.
-==Сучасні словники==
+[[Категорія:По]]
-−
-===[http://sum.in.ua/s/pobichnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
-−
-. Який не має прямого, безпосереднього стосунку до чого-небудь, не пов'язаний з головним, основним; другорядний. Ті побічні образи забирають значну часть [частину] вашої духовної енергії (Іван Франко, XVI, 1955, 252); Географічне середовище, природні умови впливають певною мірою на розвиток суспільства і на психологію народів. Але цей вплив є, головним чином, побічним. Він здійснюється через виробництво і суспільні відносини (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 37);
-//  Який одержують одночасно, разом з основним; вторинний. Чимале місце в ресурсах фосфорних добрив займатимуть фосфоритне борошно та фосфат-шлаки [фосфатні шлаки]. Їх джерело — побічні продукти металургійної промисловості (Наука і життя, 12, 1963, 43);
-−
-▲ Побічний наголос, лінгв. — додатковий наголос у багатоскладовому слові. Відносна слабкість головного наголосу слова приводить до виділення побічного наголосу або побічних наголосів у тім самім слові (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 150).
-−
-. Розташований, розміщений поряд з чим-небудь. Я зложила шитво й вийшла нечутно до побічної кімнати (Ольга Кобилянська, I, 1956, 132); Вона одійшла до побічної лави й сіла (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 86);
-//  Розташований, розміщений по обидва боки або навколо чого-небудь. Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора.. По другий бік могили стоїть узька, з боків закруглена гора. Ці обидві побічні гори виступають трошки вперед (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); За ним [вокзалом] синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний, V, 1955, 209);
-//  Який лежить, проходить в стороні від основного, прямого шляху. Друг, щоб їхати швидше, хоче йти побічним руслом (Олександр Довженко, III, 1960, 313); Побічна дорога.
-−
-. Чужий, який не належить до даного колективу, товариства і т. ін.; сторонній. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці, щоб не сміялись побічні люди (Панас Мирний, V, 1955, 361); У вітальні [Будинку літератури] було повно люду: літератори, журналісти, художники, музики, актори, режисери, підсобні діячі мистецтва і побічні керівники (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384);
-//  Який перебуває у непрямій спорідненості, належить до бічної лінії спорідненості. Банькуватість очей Заблудовський пояснював шляхетською кров'ю в далекім, побічнім роду (Іван Ле, Наливайко, 1957, 241).
-−
-. Не притаманний даному колективу, товариству і т. ін.; який проникає ззовні, від чужих. В Карпатах держаться старовини в усьому, навіть у поглядах та щедрівках: це край, захищений горами од усякого побічного впливу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403).

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 '''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52.
 ==Сучасні словники==
 ===[http://sum.in.ua/s/pobichnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
@@ Рядок 15: / Рядок 16: @@
 . Чужий, який не належить до даного колективу, товариства і т. ін.; сторонній. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці, щоб не сміялись побічні люди (Панас Мирний, V, 1955, 361); У вітальні [Будинку літератури] було повно люду: літератори, журналісти, художники, музики, актори, режисери, підсобні діячі мистецтва і побічні керівники (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384);
 //  Який перебуває у непрямій спорідненості, належить до бічної лінії спорідненості. Банькуватість очей Заблудовський пояснював шляхетською кров'ю в далекім, побічнім роду (Іван Ле, Наливайко, 1957, 241).
 . Не притаманний даному колективу, товариству і т. ін.; який проникає ззовні, від чужих. В Карпатах держаться старовини в усьому, навіть у поглядах та щедрівках: це край, захищений горами од усякого побічного впливу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403).

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 . Який не має прямого, безпосереднього стосунку до чого-небудь, не пов'язаний з головним, основним; другорядний. Ті побічні образи забирають значну часть [частину] вашої духовної енергії (Іван Франко, XVI, 1955, 252); Географічне середовище, природні умови впливають певною мірою на розвиток суспільства і на психологію народів. Але цей вплив є, головним чином, побічним. Він здійснюється через виробництво і суспільні відносини (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 37);
 //  Який одержують одночасно, разом з основним; вторинний. Чимале місце в ресурсах фосфорних добрив займатимуть фосфоритне борошно та фосфат-шлаки [фосфатні шлаки]. Їх джерело — побічні продукти металургійної промисловості (Наука і життя, 12, 1963, 43);
 ▲ Побічний наголос, лінгв. — додатковий наголос у багатоскладовому слові. Відносна слабкість головного наголосу слова приводить до виділення побічного наголосу або побічних наголосів у тім самім слові (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 150).
 . Розташований, розміщений поряд з чим-небудь. Я зложила шитво й вийшла нечутно до побічної кімнати (Ольга Кобилянська, I, 1956, 132); Вона одійшла до побічної лави й сіла (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 86);
 //  Розташований, розміщений по обидва боки або навколо чого-небудь. Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора.. По другий бік могили стоїть узька, з боків закруглена гора. Ці обидві побічні гори виступають трошки вперед (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); За ним [вокзалом] синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний, V, 1955, 209);
 //  Який лежить, проходить в стороні від основного, прямого шляху. Друг, щоб їхати швидше, хоче йти побічним руслом (Олександр Довженко, III, 1960, 313); Побічна дорога.
 . Чужий, який не належить до даного колективу, товариства і т. ін.; сторонній. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці, щоб не сміялись побічні люди (Панас Мирний, V, 1955, 361); У вітальні [Будинку літератури] було повно люду: літератори, журналісти, художники, музики, актори, режисери, підсобні діячі мистецтва і побічні керівники (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384);
 //  Який перебуває у непрямій спорідненості, належить до бічної лінії спорідненості. Банькуватість очей Заблудовський пояснював шляхетською кров'ю в далекім, побічнім роду (Іван Ле, Наливайко, 1957, 241).
 . Не притаманний даному колективу, товариству і т. ін.; який проникає ззовні, від чужих. В Карпатах держаться старовини в усьому, навіть у поглядах та щедрівках: це край, захищений горами од усякого побічного впливу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403).

← Попередня версія		Версія за 19:38, 14 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
	'''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52.		'''Побічній, -я, -є. '''1) Боковой. 2) Посторонній. ''Побічня служба. ''Левиц. Пов. 52.
−	[~~[Категорія~~:По]]	+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/pobichnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+
		+	1. Який не має прямого, безпосереднього стосунку до чого-небудь, не пов'язаний з головним, основним; другорядний. Ті побічні образи забирають значну часть [частину] вашої духовної енергії (Іван Франко, XVI, 1955, 252); Географічне середовище, природні умови впливають певною мірою на розвиток суспільства і на психологію народів. Але цей вплив є, головним чином, побічним. Він здійснюється через виробництво і суспільні відносини (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 37);
		+	// Який одержують одночасно, разом з основним; вторинний. Чимале місце в ресурсах фосфорних добрив займатимуть фосфоритне борошно та фосфат-шлаки [фосфатні шлаки]. Їх джерело — побічні продукти металургійної промисловості (Наука і життя, 12, 1963, 43);
		+	▲ Побічний наголос, лінгв. — додатковий наголос у багатоскладовому слові. Відносна слабкість головного наголосу слова приводить до виділення побічного наголосу або побічних наголосів у тім самім слові (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 150).
		+	2. Розташований, розміщений поряд з чим-небудь. Я зложила шитво й вийшла нечутно до побічної кімнати (Ольга Кобилянська, I, 1956, 132); Вона одійшла до побічної лави й сіла (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 86);
		+	// Розташований, розміщений по обидва боки або навколо чого-небудь. Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора.. По другий бік могили стоїть узька, з боків закруглена гора. Ці обидві побічні гори виступають трошки вперед (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); За ним [вокзалом] синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний, V, 1955, 209);
		+	// Який лежить, проходить в стороні від основного, прямого шляху. Друг, щоб їхати швидше, хоче йти побічним руслом (Олександр Довженко, III, 1960, 313); Побічна дорога.
		+	3. Чужий, який не належить до даного колективу, товариства і т. ін.; сторонній. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці, щоб не сміялись побічні люди (Панас Мирний, V, 1955, 361); У вітальні [Будинку літератури] було повно люду: літератори, журналісти, художники, музики, актори, режисери, підсобні діячі мистецтва і побічні керівники (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 384);
		+	// Який перебуває у непрямій спорідненості, належить до бічної лінії спорідненості. Банькуватість очей Заблудовський пояснював шляхетською кров'ю в далекім, побічнім роду (Іван Ле, Наливайко, 1957, 241).
		+	4. Не притаманний даному колективу, товариству і т. ін.; який проникає ззовні, від чужих. В Карпатах держаться старовини в усьому, навіть у поглядах та щедрівках: це край, захищений горами од усякого побічного впливу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403).