Побережичка - Історія редагувань

Aopidvirna.if20 в 18:17, 3 листопада 2021

2021-11-03T18:17:19Z

Aopidvirna.if20 в 17:56, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:56:04Z

Aopidvirna.if20 в 17:55, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:55:16Z

Aopidvirna.if20 в 17:53, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:53:35Z

Aopidvirna.if20 в 17:48, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:48:31Z

Aopidvirna.if20 в 17:45, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:45:30Z

Aopidvirna.if20 в 17:21, 3 листопада 2021

2021-11-03T17:21:58Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478. Категорія:По

2012-09-23T15:40:10Z

Створена сторінка: '''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478. Категорія:По

Нова сторінка

'''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478.
[[Категорія:По]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Поділ '''''
+'''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478.
 [[Категорія:По]]
 ==Сучасні словники==
+Тлумачення слова у сучасних словниках
-'''[http://sum.in.ua/s/podil#:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%94%D0%86%CC%81%D0%9B%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%83,III%2C%201950%2C%2021). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
-−
-'''''ПО́ДІЛ, у, чол.'''''
-. Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71).
-−
-. Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28);
-−
-//  біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120).
-−
-▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125).
-−
-. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115).
-−
-. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47).
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
-−
-'''''ПОДІ́Л, долу, чол.'''''
-−
-. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21).
-. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55);  * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276).
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
-−
-'''[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html Фразеологічний словник української мови]'''
-−
-−
-не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).
 ==Ілюстрації==
-[[Файл:Podil031121.png|x140px]]
+{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
-[[Файл:Podil031121(3).png|x140px]]
+|- valign="top"
-[[Файл:Podil031121(2).jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 ==Див. також==
 ==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 17:56, 3 листопада 2021
Рядок 45:		Рядок 45:
	'''Поді́л''' — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.		'''Поді́л''' — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.

−
−	~~==Зовнішні посилання==~~
−
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]~~
−	~~[[Категорія:Слова 2018 року]]~~
−
−	~~==Сучасні словники==~~
−	~~Тлумачення слова у сучасних словниках~~
−	~~==Ілюстрації==~~
−	~~{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"~~
−	~~\|- valign="top"~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	~~\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]~~
−	\|}
−
−	~~==Медіа==~~
−
−	~~==Див. також==~~
−
−	~~==Джерела та література==~~

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 17:55, 3 листопада 2021
Рядок 45:		Рядок 45:
	'''Поді́л''' — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.		'''Поді́л''' — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.

		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
+'''[http://sum.in.ua/s/podil#:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%94%D0%86%CC%81%D0%9B%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%83,III%2C%201950%2C%2021). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 '''''ПО́ДІЛ, у, чол.'''''
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
-'''Фразеологічний словник української мови'''
+'''[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360083.html Фразеологічний словник української мови]'''
 не поділи́ли чого. Не дійшли згоди; посварилися. Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається — чогось не поділили (Марко Вовчок); — Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? — раптом звертається вона (Надька) до нього. — Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер… Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).
 ==Ілюстрації==
@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 ==Див. також==
 [https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ Старий Поділ]
 [https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html Про Поділ - Історична Довідка міста Києва]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
 '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 ПО́ДІЛ, у, чол.
 . Дія за значенням поділити, поділяти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Радянська Україна, 11.I 1959, 1); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Іван Франко, VIII, 1952, 376); Терентій недолюблював папа і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 71).
 . Дія і стан за знач. поділятися 1. Такий вид ядер ної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373); У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127); Суд і в'язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 28);
 //  біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120).
 ▲ Поділ праці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби. З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Фрідріх Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 125).
 . Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Олесь Донченко, II, 1956, 115).
 . Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь. Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 47).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 746.
 ПОДІ́Л, долу, чол.
 . Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1950, 21).
 . Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану... (Панас Мирний, I, 1949, 344); Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Вишивка, як правило, узгоджувалась в формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55);  * Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Іван Сенченко, Опов., 1959, 276).
@@ Рядок 29: / Рядок 37: @@
 ==Див. також==
-[[Старий Поділ|https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ ]]
+[https://7chudes.in.ua/nominaciyi/staryj-podil/ Старий Поділ]
-[[Про Поділ - Історична Довідка міста Києва|https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html ]]
+[https://podil.kyivcity.gov.ua/content/istorychna-dovidka.html Про Поділ - Історична Довідка міста Києва]
 ==Цікаві факти==
 Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61). На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст. До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський.

← Попередня версія		Версія за 17:21, 3 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478.		'''Побережи́чка, -ки, '''''ж? Бігла теличка побережичка. ''Чуб. III. 478.
	[[Категорія:По]]		[[Категорія:По]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]