Питати - Історія редагувань

L.varchenko в 15:08, 17 листопада 2016

2016-11-17T15:08:20Z

L.varchenko в 15:07, 17 листопада 2016

2016-11-17T15:07:58Z

Tzteisheira.fpmv16 в 21:57, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:57:55Z

Tzteisheira.fpmv16 в 21:54, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:54:52Z

Tzteisheira.fpmv16 в 21:53, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:53:42Z

Tzteisheira.fpmv16 в 21:53, 18 жовтня 2016

2016-10-18T21:53:03Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''...

2012-09-22T23:17:55Z

Створена сторінка: '''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''...

Нова сторінка

'''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''Мет. 96. ''Не питаючи броду, не сунься у воду. ''Посл.
[[Категорія:Пи]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Пи]]
 ПИТАТИ, аю, аєш, недок.
 . кого — чого, в кого, також із додатковим реченням і без додатка. Звертатися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; ставити питання (у 1 знач.). Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Тарас Шевченко, II, 1963, 57); Замовк Чіпка — дух притаїв.. Трохи згодом питає баби: — Ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує? (Панас Мирний, I, 1949, 145); [Перун:] Пане начальнику, питайте ви свою жінку (Іван Франко, IX, 1952, 405); Любі мої! Питала я скрізь листів, і в Генуї, і в Неаполі, і в Палермо, але ніде нічого не отримала (Леся Українка, V, 1956, 412); Він, певне, був дуже цікавий знати, хто ми, але не важився питати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 85);
@@ Рядок 8: / Рядок 9: @@
 //  перен., у сполуч. із сл. очі, погляд і т. ін. Поглядом виражати питання; дивитися запитливо. Очевидячки, вона збилася з дороги, заблудилася.. Що робити? — немов питав у комишів її блукаючий погляд (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); І у полків туманній смузі губився вітру довгий спів. «Чи завойовники, чи друзі?» — питали очі козаків (Володимир Сосюра, I, 1957, 440).
- Питати себе: а) в думках, рідше вголос, звертатися із запитанням до себе. Тарас стояв між возами і, роздивляючись на всі боки, питав себе: — Андрій ... Хм... Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 257); б) ставити риторичне запитання. Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 11).
+'''Питати себе:''' а) в думках, рідше вголос, звертатися із запитанням до себе. Тарас стояв між возами і, роздивляючись на всі боки, питав себе: — Андрій ... Хм... Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 257); б) ставити риторичне запитання. Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 11).
 [І] не питай (не питайте) — не сподівайся на що-небудь хороше, позитивне. Озиме увосени через засуху не сходило.. Видно,.. що коли не помилує господь милосердний, то не буде з нього пуття. А яровини й не питай!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); — Ви куди ж так рано зібралися? — І не питайте, пане, біда: від полісовщиків тікаємо, — понуро прогугнів Левко (Михайло Стельмах, I, 1962, 77).

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ПИТАТИ, аю, аєш, недок.
 . кого — чого, в кого, також із додатковим реченням і без додатка. Звертатися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; ставити питання (у 1 знач.). Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Тарас Шевченко, II, 1963, 57); Замовк Чіпка — дух притаїв.. Трохи згодом питає баби: — Ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує? (Панас Мирний, I, 1949, 145); [Перун:] Пане начальнику, питайте ви свою жінку (Іван Франко, IX, 1952, 405); Любі мої! Питала я скрізь листів, і в Генуї, і в Неаполі, і в Палермо, але ніде нічого не отримала (Леся Українка, V, 1956, 412); Він, певне, був дуже цікавий знати, хто ми, але не важився питати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 85);
 //  Викликати учня відповідати урок, завдання. — Доря! — Доря стояв на порозі, сірий і незграбний, у своїх довгих, аж до підлоги, гімназичних штанах, а батько дивився на його ноги. — Тебе сьогодні питали? — З географії п'ять (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367);
 //  перен., у сполуч. із сл. очі, погляд і т. ін. Поглядом виражати питання; дивитися запитливо. Очевидячки, вона збилася з дороги, заблудилася.. Що робити? — немов питав у комишів її блукаючий погляд (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); І у полків туманній смузі губився вітру довгий спів. «Чи завойовники, чи друзі?» — питали очі козаків (Володимир Сосюра, I, 1957, 440).
   Питати себе: а) в думках, рідше вголос, звертатися із запитанням до себе. Тарас стояв між возами і, роздивляючись на всі боки, питав себе: — Андрій ... Хм... Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 257); б) ставити риторичне запитання. Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 11).
-♦ [І] не питай (не питайте) — не сподівайся на що-небудь хороше, позитивне. Озиме увосени через засуху не сходило.. Видно,.. що коли не помилує господь милосердний, то не буде з нього пуття. А яровини й не питай!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); — Ви куди ж так рано зібралися? — І не питайте, пане, біда: від полісовщиків тікаємо, — понуро прогугнів Левко (Михайло Стельмах, I, 1962, 77).
 . про кого — що і без додатка, розм. за кого — що, об чім. Розпитувати, довідуватися про кого-, що-небудь. Дехто з людей бачив, що з села Петро їхав з дітьми, а до села вернувся сам, без дітей. Почали питати, він ані словечка не сказав... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 72); В степу, як і в морі, зустрівши людину, не питають, чого вона тут і звідки (Олесь Гончар, II, 1959, 30); [Андрій:] Коли хто питатиме про мене, скажете, що я на параді (Захар Мороз, П'єси, 1959, 264); — Та ви чого мене за культуру питаєте? — посуворішав Сергій і насупив брови. — Ви мені дайте хліба в рот (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 141);
 //  перен. Намагатися дізнатися про своє майбутнє, про щось невідоме ворожінням, обрядами і т. ін. В комин суджених питали [дівчата], У хатніх вікон підслухали (Іван Котляревський, I, 1952, 153); То лихо — Попереду знати, Що нам в світі зострінеться... Не знайте, дівчата! Де питайте свою долю... (Тарас Шевченко, I, 1963, 56).
- Питати на здоров'я див. здоров'я.
-♦ Питати броду див. брід; Питати стрічного і поперечного — розпитувати всіх, багатьох про кого-, що-небудь. [Кнур:] Я тебе шукав, моя голубко, увесь світ сходив, шукаючи. Усю Задніпрянську сторону зміряв, стрічного і поперечного питав — чи не бачили де, не чули. І от де привів господь тебе зустріти (Панас Мирний, V, 1955, 83).
+Питати на здоров'я див. здоров'я.
 . кого, що, чого, також із додатковим реченням. Звертатися до кого-небудь з проханням про одержання чогось, за якимось притулком і т. ін. Спочила коло святої Лаври, та й пішла собі місця питати (Марко Вовчок, I, 1955, 14);
-//  Звертатися до кого-небудь за порадою, дозволом, згодою і т. ін. Пархоме, не мудруй! ворожки не питай, Як довгий вік прокоротаєш (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 84); Хочеться мені в людей поради питати, бо сама я ніяк не можу дати собі ради (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271); [Назар:] Коли зараз ми не вирішимо долю Чорноморського флоту, то завтра нас питати не будуть (Олександр Корнійчук, I, 1955, 26);
+Питати броду див. брід; Питати стрічного і поперечного — розпитувати всіх, багатьох про кого-, що-небудь. [Кнур:] Я тебе шукав, моя голубко, увесь світ сходив, шукаючи. Усю Задніпрянську сторону зміряв, стрічного і поперечного питав — чи не бачили де, не чули. І от де привів господь тебе зустріти (Панас Мирний, V, 1955, 83).
 //  Вимагати виконання, дотримання чого-небудь. — От, — крикне пані, — який собор! Аби я з двора, то й не питай роботи! (Марко Вовчок, I, 1955, 264); — Були раніше і в мене промахи, — вів далі Гаркуша, — але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати.. Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та на підлітків... Набираєш їх за півціни, а роботу питаєш, як з дорослого мужика (Олесь Гончар, I, 1959, 32).
 . Вимагати відповідальності за дії, вчинки і т. ін. — Устругнув, — насупившись, мурмотів він. — Один устругнув, а з десятьох спитають.. — Не ти ж його намовляв, — заспокоїла мачуха. — Батько — герой, хай з нього питають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 172); Слід суворо питати з працівників, котрі прикриваються параграфом розпорядження там, де необхідно виявити лише крихітку турботливості (Вечірній Київ, 18.III 1966, 4).
-♦ Питати розуму в кого — сподіватися на розумні вчинки, розсудливість і т. ін. Одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло. Лев бачить, що воно зробило, Та змилосердився — мовчить, Бо у щеняти Якого розуму питати?.. (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 30).
+. Вимагати відповідальності за дії, вчинки і т. ін. — Устругнув, — насупившись, мурмотів він. — Один устругнув, а з десятьох спитають.. — Не ти ж його намовляв, — заспокоїла мачуха. — Батько — герой, хай з нього питають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 172); Слід суворо питати з працівників, котрі прикриваються параграфом розпорядження там, де необхідно виявити лише крихітку турботливості (Вечірній Київ, 18.III 1966, 4).
 ==Сучасні словники==
-ВІКІСЛОВНИК
+'''ВІКІСЛОВНИК'''
-Тлумачення слова у сучасних словниках
 кого – чого, в кого, також із додатковим реченням і без додатка. Звертатися до кого-небудь із запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; ставити питання (у 1 знач.).
 Викликати учня відповідати урок, завдання. ◆ немає прикладів застосування.
@@ Рядок 44: / Рядок 56: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 [[Категорія:Слова 2016 року]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

← Попередня версія		Версія за 21:57, 18 жовтня 2016
Рядок 30:		Рядок 30:

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==
		+	http://yak-prosto.com/images/d/9/yak-znayti-vidpovid-na-svoye-pitannya.jpg
		+
		+	https://pp.vk.me/c315919/g35360187/a_89f8a0ff.jpg
		+
		+	https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSTt1K1n96sroLiYYhgCzRJfRveJ25HlZx1kriP6DCMFf1sKAcs

	==Медіа==		==Медіа==

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ♦ Питати розуму в кого — сподіватися на розумні вчинки, розсудливість і т. ін. Одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло. Лев бачить, що воно зробило, Та змилосердився — мовчить, Бо у щеняти Якого розуму питати?.. (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 30).
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''Мет. 96. ''Не питаючи броду, не сунься у воду. ''Посл.
 [[Категорія:Пи]]
+ПИТАТИ, аю, аєш, недок.
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 ==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 21:53, 18 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''Мет. 96. ''Не питаючи броду, не сунься у воду. ''Посл.		'''Пита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Спрашивать. ''Став же в мене козаченько та дороженьки питати. ''Мет. 96. ''Не питаючи броду, не сунься у воду. ''Посл.
	[[Категорія:Пи]]		[[Категорія:Пи]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]