Пахощі - Історія редагувань

Aisarapyna.is15 в 15:03, 22 листопада 2015

2015-11-22T15:03:16Z

Aisarapyna.is15 в 15:02, 22 листопада 2015

2015-11-22T15:02:57Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Пахощі, -щів, '''''ж. мн. ''Ароматъ, благоуханіе. ''Любисточок для любощів, василечок для пахо...

2012-09-14T19:47:48Z

Створена сторінка: '''Пахощі, -щів, '''''ж. мн. ''Ароматъ, благоуханіе. ''Любисточок для любощів, василечок для пахо...

Нова сторінка

'''Пахощі, -щів, '''''ж. мн. ''Ароматъ, благоуханіе. ''Любисточок для любощів, василечок для пахощів. ''Нп. ''Було багацько квіток, багацько пахощів. ''Левиц. Пов. 174.
[[Категорія:Па]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 '''ПА́ХОЩІ''', ''ів, мн. (рідко одн. пахощ, у, чол. і жін.).''
-<big>1.</big> Запахи, звичайно приємні, ароматні. На чистому повітрі розійшовся дух од вареної страви й змішався з важкими пахощами диму та потоптаної молодої трави (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10в); Питомий пахощ селянської церкви вбив піт брудних вояцьких тіл (Мирослав Ірчан, II, 1958, 233); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 35); На зміну тонким ніжним пахощам весни — запахам бузку і конвалій — вже мали прийти п'янкі, медові аромати літа: наближалось цвітіння акацій і лип (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 241);  * Образно. Опера «Тарас Бульба» Лисенка насичена пахощами української народної пісні (Народна творчість та етнографія, 2, 1963, 44);
 //  перен. Те, що приваблює до себе чим-небудь цікавим. — Заплатять щедро, — промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 379).

← Попередня версія		Версія за 15:02, 22 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Грінченка==
		+
	'''Пахощі, -щів, '''''ж. мн. ''Ароматъ, благоуханіе. ''Любисточок для любощів, василечок для пахощів. ''Нп. ''Було багацько квіток, багацько пахощів. ''Левиц. Пов. 174.		'''Пахощі, -щів, '''''ж. мн. ''Ароматъ, благоуханіе. ''Любисточок для любощів, василечок для пахощів. ''Нп. ''Було багацько квіток, багацько пахощів. ''Левиц. Пов. 174.
	[[Категорія:Па]]		[[Категорія:Па]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	<big>'''[http://sum.in.ua/s/pakhoshhi Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big>
		+
		+	'''ПА́ХОЩІ''', ''ів, мн. (рідко одн. пахощ, у, чол. і жін.).''
		+	<big>1.</big> Запахи, звичайно приємні, ароматні. На чистому повітрі розійшовся дух од вареної страви й змішався з важкими пахощами диму та потоптаної молодої трави (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10в); Питомий пахощ селянської церкви вбив піт брудних вояцьких тіл (Мирослав Ірчан, II, 1958, 233); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 35); На зміну тонким ніжним пахощам весни — запахам бузку і конвалій — вже мали прийти п'янкі, медові аромати літа: наближалось цвітіння акацій і лип (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 241); * Образно. Опера «Тарас Бульба» Лисенка насичена пахощами української народної пісні (Народна творчість та етнографія, 2, 1963, 44);
		+	// перен. Те, що приваблює до себе чим-небудь цікавим. — Заплатять щедро, — промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 379).
		+
		+	'''2.''' ''тільки мн.'', рідко. Те саме, що [http://sum.in.ua/s/dukhy духи]. — Може, ви мене направите, де той грек, що німецькі пахощі продає? (Марко Вовчок, VI, 1956, 290);
		+	// Взагалі пахучі, ароматичні речовини. [Сінон:] Дружинонька твоя золотокудра либонь тепер багаття розпалила і пахощів насипала солодких (Леся Українка, II, 1951, 314).
		+
		+	'''<big>[http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%89%D1%96 Словник синонімів]</big>'''
		+
		+	'''ЗА́ПАХ''' (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), '''ПО́ВІВ''', '''ПО́ДИХ''', '''ДУХ''' ''розм''.,'''ПАХ'''''розм''., ''поет''.;'''ЧАД''' (міцний, густий запах); '''ПРИ́ПАХ'''''розм''. (легкий запах); '''НАСТІ́Й''' (стійкий);ДУШО́Крозм.,'''ЗАПАШО́К'''''розм''. (перев. неприємний припах). Гіркуватий запах квіток лоскотав йому ніздрі (В. Козаченко); В сухий настій лісових трав і квітів вплітається вологий повів нещодавно внесених з льоху яблук і ярого меду (М. Стельмах); Гіркі подихи піднесе мені степ (Ю. Яновський); Йшов землянкою запашний полинний дух (З. Тулуб); Матіола квітла на грядках.. І лила лукаво-ніжний пах В сині вікна білого сільбуда (М. Рильський); Ані черешень, ані гаю, ані струнких тополь, - зате все в млоснім чаді завмирає, коли акація цвіте (І. Муратов). - Пор. 1. па́хощі.
		+
		+	'''ПА́ХОЩІ''' ''мн.'' (приємний запах), '''АРОМА́Т''', '''ПО́ВІВпоет'''., '''ПА́ХОЩ'''''рідше'', '''ПА́ХІЛЛЯ'''''діал''.; '''ТРУ́НОК''' (сильний, п’янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Нечуй-Левицький); В кімнатці вчителя пахне фарбою і нещодавно розмерзлою землею - це повів скромних лісових невісток, що білою піною вкривають гаї (М. Стельмах); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає (А. Кримський); Стружки.. шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (П. Загребельний); Над ланами гуляє вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло). - Пор. за́пах.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Zapax.JPG\|x240px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Zapax1.jpg\|x240px]]
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]