Паламар - Історія редагувань

Ivmaliuk.im18: Доповнення відсутньої інформації, тлумачення слова.

2018-11-21T17:18:15Z

Доповнення відсутньої інформації, тлумачення слова.

Oabaranovska.fpmv16: Створена сторінка: ==Паламар== '''Паламар, пономар''' — служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони,...

2016-10-18T22:45:35Z

Створена сторінка: ==Паламар== '''Паламар, пономар''' — служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони,...

Нова сторінка

==Паламар==
'''Паламар, пономар''' — служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони, співає на кліросі і допомагає при богослужінні;
Палама́р — українське прізвище.

<gallery>
Palamar.jpg|Паламар
Palamar2.jpg|Паламар
</gallery>

===Етимологія===
Саме слово ''«паламар»'' – це неофіційне позначення церковнослужителя, який зветься ще «парамонарем» (грецький термін). Останній, більш правильний варіант було витіснено з ужитку руської церкви і практично забутий. Перекладається слово як «сторож», хоча навряд сучасні функції паламарів відповідають цьому визначенню.

===Історія служіння паламарів===
Сторож, тобто служитель давньохристиянської церкви, функції якого виконує сучасний паламар, – це людина, в обов'язки якого входило стежити за порядком під час здійснення богослужіння. У визначений час він закривав браму храму, щоб ніхто з невтаємничених – проголошуваних, іновірців, єретиків, відлучених або покутників – не зміг увійти на чинену євхаристію, участь в якій можуть брати лише хрещені християни, на яких не накладена єпитимія. Крім того, паламарі в давнину дбали про збереження храмового майна, про його освітленні, спостерігали за поведінкою парафіян, щоб запобігти крадіжки, святотатства та інше. В особливих місцях, як, наприклад, на Голгофі або у Вифлеємі, паламарі постійно чергували, щоб охороняти місця масового паломництва і надавати допомогу пілігримам.

===Обов'язки паламарів в наші дні===
В даний час паламар – це насамперед прислужник, основне завдання якого – матеріально-технічне, якщо можна так висловитися, забезпечення богослужіння. У його завдання входить приготування одягу священнослужителів, підготовка деяких судин, розпалювання кадила, запалення світильників і свічок у вівтарі та інші обов'язки, які дозволяють проводити службу чинно і без суєти. Крім того, паламарі, як правило, виконують роль читців і допомагають цим роботі криласу, тобто хору. У вільний від богослужіння час на паламарі відповідають за чистоту у вівтарі. Виконують це служіння в руській церкві, як правило, парафіяни з числа чоловіків.

===Як стати паламарем===
В давнину становлення паламарем було особливою процедурою. Церемонія носила характер повноцінного посвячення в церковного служителя. Сьогодні цю процедуру рідко відтворюють. Обов'язки паламаря в наші дні досить тривіальні, щоб обійтися звичайним усним дозволом настоятеля храму. Він же благословляє вівтарника на носіння стихаря. Втім, при відвідуванні приходу архієреєм належить отримати і єпископське благословення. Багато паламарі в наш час також просять дозволу на носіння підрясника, що, в принципі, не є церковною традицією, а носить характер місцевого звичаю. Але щоб стати паламарем, не потрібно нічого особливого. Досить просто бути постійним парафіянином храму, брати участь у церковному житті та мати добру репутацію серед членів громади. В такому випадку можна попросити благословення у настоятеля долучитися до паламарського служіння. Важливо розуміти, що сучасний паламар – це найчастіше мирянин, якому довірено особливу роль у храмі, а не священнослужитель.

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 ===Етимологія===
-Саме слово ''«паламар»'' – це неофіційне позначення церковнослужителя, який зветься ще «парамонарем» (грецький термін). Останній, більш правильний варіант було витіснено з ужитку руської церкви і практично забутий. Перекладається слово як «сторож», хоча навряд сучасні функції паламарів відповідають цьому визначенню.
+Саме слово ''«'''паламар'''»'' – це неофіційне позначення церковнослужителя, який зветься ще «парамонарем» (''від дав.-гр.'' '''παραμοναριος''', утворене від '''παραμονή''' — «'''перебування'''», «'''зберігання'''», «'''сторож'''»). Останній, більш правильний варіант було витіснено з ужитку православної церкви і практично забутий.
 ===Історія служіння паламарів===
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 ===Обов'язки паламарів в наші дні===
-В даний час паламар – це насамперед прислужник, основне завдання якого – матеріально-технічне, якщо можна так висловитися, забезпечення богослужіння. У його завдання входить приготування одягу священнослужителів, підготовка деяких судин, розпалювання кадила, запалення світильників і свічок у вівтарі та інші обов'язки, які дозволяють проводити службу чинно і без суєти. Крім того, паламарі, як правило, виконують роль читців і допомагають цим роботі криласу, тобто хору. У вільний від богослужіння час на паламарі відповідають за чистоту у вівтарі. Виконують це служіння в руській церкві, як правило, парафіяни з числа чоловіків.
+В даний час паламар – це насамперед прислужник, основне завдання якого – матеріально-технічне, якщо можна так висловитися, забезпечення богослужіння. У його завдання входить приготування одягу священнослужителів, підготовка деяких судин, розпалювання кадила, запалення світильників і свічок у вівтарі та інші обов'язки, які дозволяють проводити службу чинно і без суєти. Крім того, паламарі, як правило, виконують роль читців і допомагають цим роботі криласу, тобто хору. У вільний від богослужіння час на паламарі відповідають за чистоту у вівтарі. Виконують це служіння в руській церкві, як правило, парафіяни з числа чоловіків. Нерідко алтарниками стають діти парафіян. Якщо чоловіків серед парафіян храму не вистачає, то для вівтарного служіння можуть бути обрані благочестиві жінки похилого віку. В монастирях, ясна річ, часто алтарницями бувають черниці. Але взагалі-то вхід у вівтар для жінок заборонено, і це робиться в якості винятку. Така категоричність властива для російської церкви. У храмах Антіохійського патріархату, наприклад, а також в інших помісних церквах у вівтарі нерідко можна побачити і дівчат, причому також одягнених у ''стихар'' – особливе вбрання паламаря.
 ===Як стати паламарем===
-В давнину становлення паламарем було особливою процедурою. Церемонія носила характер повноцінного посвячення в церковного служителя. Сьогодні цю процедуру рідко відтворюють. Обов'язки паламаря в наші дні досить тривіальні, щоб обійтися звичайним усним дозволом настоятеля храму. Він же благословляє вівтарника на носіння стихаря. Втім, при відвідуванні приходу архієреєм належить отримати і єпископське благословення. Багато паламарі в наш час також просять дозволу на носіння підрясника, що, в принципі, не є церковною традицією, а носить характер місцевого звичаю. Але щоб стати паламарем, не потрібно нічого особливого. Досить просто бути постійним парафіянином храму, брати участь у церковному житті та мати добру репутацію серед членів громади. В такому випадку можна попросити благословення у настоятеля долучитися до паламарського служіння. Важливо розуміти, що сучасний паламар – це найчастіше мирянин, якому довірено особливу роль у храмі, а не священнослужитель.
+В давнину становлення паламарем «''поставлена(я) в парамонаря''» відбувалося особливим чином. Церемонія носила характер повноцінного посвячення в церковного служителя. Сьогодні цю процедуру рідко відтворюють. Обов'язки паламаря в наші дні досить тривіальні, щоб обійтися звичайним усним дозволом настоятеля храму. Він же благословляє вівтарника на носіння стихаря. Втім, при відвідуванні приходу архієреєм належить отримати і єпископське благословення. Багато паламарі в наш час також просять дозволу на носіння підрясника, що, в принципі, не є церковною традицією, а носить характер місцевого звичаю. Але щоб стати паламарем, не потрібно нічого особливого. Досить просто бути постійним парафіянином храму, брати участь у церковному житті та мати добру репутацію серед членів громади. В такому випадку можна попросити благословення у настоятеля долучитися до паламарського служіння. Важливо розуміти, що сучасний паламар – це найчастіше мирянин, якому довірено особливу роль у храмі, а не священнослужитель. У великих храмах, як правило, деякі алтарники є штатними, тобто професійними. Їх роботу координує та організовує ''старший паламар'' в храмі. Такі люди виконують своє служіння не тільки за покликом серця і благословення духівника, але і за трудовим договором, відповідно, отримують заробітну плату. Для них пономарство пов'язане зі щоденним відвідуванням богослужінь. Інші ж алтарники з'являються на службах тільки в свята, в неділі і тоді, коли самі цього захочуть.