Павук - Історія редагувань

Юрченко Світлана Олександрівна: Чорна вдова

2014-10-16T05:52:44Z

Чорна вдова

Юрченко Світлана Олександрівна в 05:49, 16 жовтня 2014

2014-10-16T05:49:47Z

Козачук Андрій в 15:48, 30 листопада 2013

2013-11-30T15:48:12Z

Олександр: /* 430px|thumb|right */

2013-11-29T07:31:29Z

‎430px|thumb|right

Олександр: /* міні|праворуч */

2013-11-29T07:29:48Z

‎міні|праворуч

Олександр: /* Сучасні словники */

2013-11-29T07:27:54Z

‎Сучасні словники

Олександр: /* Сучасні словники */

2013-11-29T07:27:21Z

‎Сучасні словники

Олександр: /* Сучасні словники */

2013-11-29T07:25:44Z

‎Сучасні словники

Олександр: /* Сучасні словники */

2013-11-29T07:24:54Z

‎Сучасні словники

Олександр в 07:20, 29 листопада 2013

2013-11-29T07:20:34Z

@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 |}
 ==Медіа==
 ==Див. також==

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 .[http://www.naturalist.if.ua/?p=92 Павук - каракурт]
 .[http://corsac.luguniv.edu.ua/zoology/sherbak-etc-1996-zool_bezhreb-vol2.pdf Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 .[http://www.naturalist.if.ua/?p=92 Павук - каракурт]
 .[http://corsac.luguniv.edu.ua/zoology/sherbak-etc-1996-zool_bezhreb-vol2.pdf Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. — К.: Либідь, 1996.— 320 с. ISBN 5-325-00663-0]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/гуманітарний]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

← Попередня версія		Версія за 07:31, 29 листопада 2013
Рядок 5:		Рядок 5:
	Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.		Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.

−
−	~~==[[Файл:Spiders Diversity.jpg\|430px\|thumb\|right]]==~~

	==Морфологія==		==Морфологія==

← Попередня версія		Версія за 07:29, 29 листопада 2013
Рядок 6:		Рядок 6:


−	==[[Файл:Spiders Diversity.jpg\|~~міні~~\|~~праворуч~~]]==	+	==[[Файл:Spiders Diversity.jpg\|430px\|thumb\|right]]==

	==Морфологія==		==Морфологія==

← Попередня версія		Версія за 07:27, 29 листопада 2013
Рядок 6:		Рядок 6:


−	[[Файл:Spiders Diversity.jpg\|міні\|праворуч]]	+	==[[Файл:Spiders Diversity.jpg\|міні\|праворуч]]==

	==Морфологія==		==Морфологія==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
-[[Файл:Spiders_Diversity.jpg|thumb|]]
 ==Морфологія==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
-[[Файл:Spiders_Diversity.jpg|thumb|Біологічна класифікація
+[[Файл:Spiders_Diversity.jpg|thumb|]]
-Домен: 	Ядерні (Eukaryota)
-Царство: 	Тварини (Animalia)
-Тип: 	Членистоногі (Arthropoda)
-Клас: 	Павукоподібні (Arachnida)
-Ряд: 	Павуки (Araneae)
-Clerck, 1757]]
 ==Морфологія==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 Павуки (Araneae, Clerck 1757) — це ряд членистоногих тварини, що належать до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318–299 млн років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.
 ==Морфологія==
 Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця (лат. petiolus s. pediculus), яке зазвичай коротке, рідше значно видовжене (у родів Myrmecium, Formicinoides). Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай короткого членика, озброєного рухомим кігтиком, поблизу вістря якого є отвір каналу, що виводить отруйні виділення залоз, які знаходяться у основному членику, і педипальпи (лат. palpi), що складаються з 6 члеників (лат. coxa, лат. trochanter, лат. femur, лат. patella, лат. tibia і лат. tarsus). У статевозрілих самців Тарсус педипальп перетворений у апарат для спаровування — цимбіум. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг.

@@ Рядок 77: / Рядок 77: @@
 ==Література==
-↑ Norman I. Platnick [http://research.amnh.org/iz/spiders/catalog/COUNTS.html American Museum of Natural History 2009]
+.↑ Norman I. Platnick [http://research.amnh.org/iz/spiders/catalog/COUNTS.html American Museum of Natural History 2009]
-Фауна Галичини і Карпат.База даних 2009 [http://coleo.blog.net.ua/2009/08/13/araneae-clerck-1757/]
+.Фауна Галичини і Карпат.База даних 2009 [http://coleo.blog.net.ua/2009/08/13/araneae-clerck-1757/]
-Levi H. W., Levi L. R. A Guide to Spiders and Their Kin. A Golden Nature Guide. Golden Press, New York, 1968, 160 p. (Pp. 20, 44)
+.Levi H. W., Levi L. R. A Guide to Spiders and Their Kin. A Golden Nature Guide. Golden Press, New York, 1968, 160 p. (Pp. 20, 44)
-Oxford, GS & Gillespie, R.G. (1998). Evolution and Ecology of Spider Coloration. Annual Review of Entomology 43:619-643
+.Oxford, GS & Gillespie, R.G. (1998). Evolution and Ecology of Spider Coloration. Annual Review of Entomology 43:619-643
-[http://spidersworld.ru/sp/sp_silk.shtm Світ павуків]
+.[http://spidersworld.ru/sp/sp_silk.shtm Світ павуків]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/гуманітарний]]