Наталія Качанюк в 19:13, 1 грудня 2013

2013-12-01T19:13:03Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. ''' Категорія:Ок

2012-09-14T18:21:02Z

Створена сторінка: '''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. ''' Категорія:Ок

Нова сторінка

'''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. '''
[[Категорія:Ок]]

← Попередня версія		Версія за 19:13, 1 грудня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. '''		'''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. '''
	[[Категорія:Ок]]		[[Категорія:Ок]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/s/okovytka Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
		+
		+	ОКОВИТКА, и, жін., заст., рідко. Те саме, що оковита.
		+
		+	ОКОВИТА, тої, рідко ти, жін., заст. Міцна горілка високого гатунку. Лляного полотна тридцять локтів узяла [козачка]; До шинкарки тягла, Три кварти не простої горілки — оковити узяла (Українські народні думи.., 1955, 21); Отож стали [коло корчми], Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Олексій Іванович наливає по чарці собі, панотцеві й кумові доброї оковитої (Панас Мирний, IV, 1955, 226);
		+	// жарт. Те саме, що горілка. Я випив не солодкого вина, а повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 91).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Водка1.jpeg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Водка2.jpeg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Водка3.jpeg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Водка4.jpeg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|9gfenqQx1fo}}
		+
		+	==Див. також==
		+	[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]
		+
		+	[http://www.pisni.org.ua/printsongs/639491.html Українські пісні. Оковита]
		+
		+	==Цікаві факти==
		+
		+	===[http://tyzhden.ua/Publication/7428 Історія викикнення]===
		+	Визначити напевно якусь країну як батьківщину цього культового напою навряд чи вдасться навіть найдопитливішим дослідникам старожитностей. Відправною точкою її пошуку є поява технології дистиляції, кінцевим продуктом якої був спирт. Першовідкривачами цього ноу-хау були арабські алхіміки та лікарі ХІ століття, які отримали шляхом перегонки етанол, більш відомий нам зараз як етиловий спирт (C2H5OH). У середньовічній Європі, яка від епохи хрестових походів мала сталі культурні контакти з арабським Сходом, вперше перегонку виноградного сусла та інших цукристих бродильних рідин здійснив італійський чернець-алхімік Валентіус. Скуштувавши рідину (типовий для тих часів прийом ученого-природничника – усе випробовувати на собі), Валентіус був спершу спантеличений, а згодом здивований її властивостями, які він оголосив чудодійними й здатними «зробити старого молодим, втомленого бадьорим, а сумного веселим». Європейські колеги Валентіуса вдосконалили винайдений тими самими арабами перегінний куб для перетворення виноградного сусла на спирт. Отримуваний у результаті перегонки еліксир вважали внутрішньою силою, концентратом, «духом» вина, який мовою тодішньої науки – латиною – почали називати spiritus vini. Від цього терміна походить і його нинішній відповідник – спирт.
		+
		+	===[http://info-library.com/content/87_Viniknennya_i_rozvitok_ykrainskogo_kozactva.html Українське козацтво]===
		+	Самі про себе запорожці говорили: «У нас в Січі норов — хто «Отче наш» знає, той вранці встав, умиється та й чарки шукає». Як і більшість українців, козаки мали почуття гумору і навіть коли пиячили, завжди жартували. Горілку найчастіше називали оковитою (від лат. aqua vitae — «вода життя») і зверталися до неї, як до живої істоти, перш ніж випити: «Хто ти?» — «Оковита!» «А з чого ти?» — «Із жита!» «Звідкіля ти?» — «Із неба!» «А куди ти?» — «Куди треба!» «А білет у тебе є?» — «Ні, нема!» «Так отут же тобі і тюрма!». Як правило, козаки дозволяли собі випити чарку під час обіду, що не так шкодило здоров´ю.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]

Оковитка - Історія редагувань

Наталія Качанюк в 19:13, 1 грудня 2013

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Окови́тка, -ки, '''''ж. ''= '''Оковита. '''Ум. '''Окови́точка. ''' Категорія:Ок