Ожити - Історія редагувань

Ymbeherska.im18 в 20:49, 17 листопада 2018

2018-11-17T20:49:31Z

Ymbeherska.im18 в 20:49, 17 листопада 2018

2018-11-17T20:49:03Z

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.''' Категорія:Ож»

2017-11-22T10:59:52Z

Замінено вміст на «'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.''' Категорія:Ож»

Ovkuzmenko.gi15 в 12:38, 21 листопада 2017

2017-11-21T12:38:12Z

Ovkuzmenko.gi15 в 12:37, 21 листопада 2017

2017-11-21T12:37:57Z

Ovkuzmenko.gi15 в 12:37, 21 листопада 2017

2017-11-21T12:37:41Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.''' Категорія:Ож

2012-09-14T18:15:38Z

Створена сторінка: '''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.''' Категорія:Ож

Нова сторінка

'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''
[[Категорія:Ож]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ОЖИВАТИ, аю, аєш, недок., ОЖИТИ, живу, и вені, док.
-==1.== Повертатися до життя; воскресати. Страшно було дивиться на його мертвого, а ще страшніш було бачить, як він оживав... (Олекса Стороженко, I, 1957, 344); Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 15);  * Образно. Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Юрій Яновський, I, 1954, 54).
+.Повертатися до життя; воскресати. Страшно було дивиться на його мертвого, а ще страшніш було бачить, як він оживав... (Олекса Стороженко, I, 1957, 344); Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 15);  * Образно. Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Юрій Яновський, I, 1954, 54).
-==2.== перен. Появлятися знову, виявлятися з новою силою; відроджуватися, відновлюватися. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 310); Була чудова весна. Тоді було так любо, оживали мрії, безнадійні, любі мрії (Леся Українка, III, 1952, 587); Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42);
+. перен. Появлятися знову, виявлятися з новою силою; відроджуватися, відновлюватися. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 310); Була чудова весна. Тоді було так любо, оживали мрії, безнадійні, любі мрії (Леся Українка, III, 1952, 587); Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42);
 //  в чому. Яскраво вимальовуватися, поставати (в пам'яті, уяві і т. ін.). Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає, в її уяві, й міниться, і грає барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Рядок за рядком, поема за поемою народжувалися в заповітній книжечці, і оживала в ній жахлива правда епохи кріпацтва (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 158); Оживала в пам'яті незабутня ніч розлуки. Одна вона — темна ніч — знає, як гірко було тоді Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 43).
-==3.== Відновлювати свої життєві сили; ставати знову бадьорим, енергійним, життєрадісним. Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Співав [кобзар Остап Вересай], похилий, нездужалий, Співав — І серцем молодів, Співав — і люди оживали, Співав — і ріс народний гнів (Максим Рильський, III, 1961, 137); Як би не були стомлені та змучені люди, але досить тільки розпалити вогнище, як одразу ж усі оживають, одразу ж підноситься дух (Яків Баш, На землі.., 1957, 42);
+. Відновлювати свої життєві сили; ставати знову бадьорим, енергійним, життєрадісним. Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Співав [кобзар Остап Вересай], похилий, нездужалий, Співав — І серцем молодів, Співав — і люди оживали, Співав — і ріс народний гнів (Максим Рильський, III, 1961, 137); Як би не були стомлені та змучені люди, але досить тільки розпалити вогнище, як одразу ж усі оживають, одразу ж підноситься дух (Яків Баш, На землі.., 1957, 42);
 //  Сповнюватися життєрадісністю, інтересом (про погляд, вираз обличчя і т. ін.). Секретна книжечка немов будила Богдана Петровича від сну. Велике, різко окреслене обличчя і ліниві, довгі, лагідні очі оживали, яснішали (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 305); — А тато гостинця привіз з міста.. — Погляд у хлопця загорівся, ожив (Панас Мирний, I, 1954, 307).
-==4.== Пробуджуватися знову з початком весни (про природу). Оживають після зими краснотали на Трухановім острові (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 3); Чую, надходить весна. Під зефіром весь світ оживає, Повняться води теплом (Микола Зеров, Вибр., 1966, 367); Ще зима кашляє по-старечому, але вже дихає весна на повні груди, вже оживають дерева (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 356).
+. Пробуджуватися знову з початком весни (про природу). Оживають після зими краснотали на Трухановім острові (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 3); Чую, надходить весна. Під зефіром весь світ оживає, Повняться води теплом (Микола Зеров, Вибр., 1966, 367); Ще зима кашляє по-старечому, але вже дихає весна на повні груди, вже оживають дерева (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 356).
-==5.== від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).
+. від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).

← Попередня версія		Версія за 20:49, 17 листопада 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Ожи́ти~~, -ся. ''~~'См~~. '~~''Оживати~~, -ся.~~'''~~	+	ОЖИВАТИ, аю, аєш, недок., ОЖИТИ, живу, и вені, док.
−	[~~[Категорія:Ож]~~]	+
		+	==1.== Повертатися до життя; воскресати. Страшно було дивиться на його мертвого, а ще страшніш було бачить, як він оживав... (Олекса Стороженко, I, 1957, 344); Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 15); * Образно. Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Юрій Яновський, I, 1954, 54).
		+
		+	==2.== перен. Появлятися знову, виявлятися з новою силою; відроджуватися, відновлюватися. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 310); Була чудова весна. Тоді було так любо, оживали мрії, безнадійні, любі мрії (Леся Українка, III, 1952, 587); Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42);
		+	// в чому. Яскраво вимальовуватися, поставати (в пам'яті, уяві і т. ін.). Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає, в її уяві, й міниться, і грає барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Рядок за рядком, поема за поемою народжувалися в заповітній книжечці, і оживала в ній жахлива правда епохи кріпацтва (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 158); Оживала в пам'яті незабутня ніч розлуки. Одна вона — темна ніч — знає, як гірко було тоді Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 43).
		+
		+	==3.== Відновлювати свої життєві сили; ставати знову бадьорим, енергійним, життєрадісним. Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Співав [кобзар Остап Вересай], похилий, нездужалий, Співав — І серцем молодів, Співав — і люди оживали, Співав — і ріс народний гнів (Максим Рильський, III, 1961, 137); Як би не були стомлені та змучені люди, але досить тільки розпалити вогнище, як одразу ж усі оживають, одразу ж підноситься дух (Яків Баш, На землі.., 1957, 42);
		+	// Сповнюватися життєрадісністю, інтересом (про погляд, вираз обличчя і т. ін.). Секретна книжечка немов будила Богдана Петровича від сну. Велике, різко окреслене обличчя і ліниві, довгі, лагідні очі оживали, яснішали (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 305); — А тато гостинця привіз з міста.. — Погляд у хлопця загорівся, ожив (Панас Мирний, I, 1954, 307).
		+
		+	==4.== Пробуджуватися знову з початком весни (про природу). Оживають після зими краснотали на Трухановім острові (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 3); Чую, надходить весна. Під зефіром весь світ оживає, Повняться води теплом (Микола Зеров, Вибр., 1966, 367); Ще зима кашляє по-старечому, але вже дихає весна на повні груди, вже оживають дерева (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 356).
		+
		+	==5.== від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).

← Попередня версія		Версія за 10:59, 22 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''		'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''
	[[Категорія:Ож]]		[[Категорія:Ож]]
−	~~ОЖИВАТИ, аю, аєш, недок., ОЖИТИ, живу, и вені, док.~~
−	1. Повертатися до життя; воскресати. Страшно було дивиться на його мертвого, а ще страшніш було бачить, як він оживав... (Олекса Стороженко, I, 1957, 344); Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 15); * Образно. Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Юрій Яновський, I, 1954, 54).
−	2. перен. Появлятися знову, виявлятися з новою силою; відроджуватися, відновлюватися. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 310); Була чудова весна. Тоді було так любо, оживали мрії, безнадійні, любі мрії (Леся Українка, III, 1952, 587); Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42);
−	// в чому. Яскраво вимальовуватися, поставати (в пам'яті, уяві і т. ін.). Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає, в її уяві, й міниться, і грає барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); Рядок за рядком, поема за поемою народжувалися в заповітній книжечці, і оживала в ній жахлива правда епохи кріпацтва (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 158); Оживала в пам'яті незабутня ніч розлуки. Одна вона — темна ніч — знає, як гірко було тоді Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 43).
−	3. Відновлювати свої життєві сили; ставати знову бадьорим, енергійним, життєрадісним. Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 80); Співав [кобзар Остап Вересай], похилий, нездужалий, Співав — І серцем молодів, Співав — і люди оживали, Співав — і ріс народний гнів (Максим Рильський, III, 1961, 137); Як би не були стомлені та змучені люди, але досить тільки розпалити вогнище, як одразу ж усі оживають, одразу ж підноситься дух (Яків Баш, На землі.., 1957, 42);
−	// Сповнюватися життєрадісністю, інтересом (про погляд, вираз обличчя і т. ін.). Секретна книжечка немов будила Богдана Петровича від сну. Велике, різко окреслене обличчя і ліниві, довгі, лагідні очі оживали, яснішали (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 305); — А тато гостинця привіз з міста.. — Погляд у хлопця загорівся, ожив (Панас Мирний, I, 1954, 307).
−	4. Пробуджуватися знову з початком весни (про природу). Оживають після зими краснотали на Трухановім острові (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 3); Чую, надходить весна. Під зефіром весь світ оживає, Повняться води теплом (Микола Зеров, Вибр., 1966, 367); Ще зима кашляє по-старечому, але вже дихає весна на повні груди, вже оживають дерева (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 356).
−	5. від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).
−	~~Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 647.~~

← Попередня версія		Версія за 12:38, 21 листопада 2017
Рядок 10:		Рядок 10:
	5. від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).		5. від чого і без додатка. Сповнюватися життям, діяльністю, рухом. У торгові дні воно [місто] оживає (Василь Стефаник, I, 1949, 160); Уже розвиднілось. Бульба раптом схопився.. Схопилися Остап і Андрій. Почав оживати весь двір (Олександр Довженко, I, 1958, 225); І потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 292); Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Михайло Стельмах, I, 1962, 575).
	Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 647.		Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 647.
−	~~{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і~~
−	~~сучасність\|підрозділ=Інститут філології}}~~

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''
 [[Категорія:Ож]]
+ОЖИВАТИ, аю, аєш, недок., ОЖИТИ, живу, и вені, док.
 {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

← Попередня версія		Версія за 12:37, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''		'''Ожи́ти, -ся. '''См. '''Оживати, -ся.'''
	[[Категорія:Ож]]		[[Категорія:Ож]]
		+
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
		+	сучасність\|підрозділ=Інститут філології}}