Vishcherbaniuk.uk13 в 14:56, 16 грудня 2015

2015-12-16T14:56:02Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34. [...

2012-09-14T17:03:27Z

Створена сторінка: '''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34. [...

Нова сторінка

'''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34.
[[Категорія:Ну]]

← Попередня версія		Версія за 14:56, 16 грудня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''Нутро́~~, -~~ра́~~, ~~'''''с~~. '~~'Нутро~~, внутренность. ~~''Неначе залізом палили моє~~ нутро. ''~~Стор~~. ~~МПр~~. 34.	+
		+	==Сучасні словники==
		+	===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
		+	НУТРО́, а, чол.
		+	1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали(Нечуй-Левицький, III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його... нутро пошкодило... (Олесь Гончар, III, 1959, 412).
		+	2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Іван Франко, X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки(Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро каву на (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 256).
		+	3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здасться, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 118);
		+	// Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев'ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Іван Франко, VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллеться як вода (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 294).
		+	♦ Нутром чути (відчувати) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); По нутру — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Добрячий тютюнець... Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 341).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 457.
		+
		+	===Словопедія===
		+	НУТРО
		+	нутро; внутренность (пространство внутри чего-н.)
		+
		+	=== УКРЛІТ.ORG_Cловники===
		+	НУТРО́, а́, ч.
		+	1. розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі. В Балабухи заграло нутро, наче в йому заграли цимбали (Н.-Лев., III, 1956, 243); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (Досв., Вибр., 1959, 134); — Куди поранило? — запитав Черниш. За юнака відповіли інші. — В живіт його… нутро пошкодило… (Гончар, III, 1959, 412).
		+	2. розм. Внутрішня частина чого-небудь. Сонце вже Підхопилось високо, зазирнуло Промінням скісним у нутро печери (Фр., X, 1954, 370); Молодь кидалася на вагони і випорожняла їхнє нутро на вагонетки (Коп., Вибр., 1948, 124); Прокіп потягнувся до ножа, люто стиснув його в кулаці й загородив по саму рукоятку в соковите нутро кавуна{(Руд., Остання шабля, 1959, 256).
		+	3. перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. Блискучий план виник у голові Обушного. Він, здається, йшов від самого серця, від партизанських спогадів, від усього більшовицького нутра (Кир., Вибр., 1960, 337); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Гонч., Вибр., 1959, 118); // Внутрішній психічний світ людини; душа. Йому минуло дев’ятнадцять літ, і в його нутрі щось немов перло і тисло назверх (Фр., VIII, 1952, 353); У нутрі моїм пожежа, — заливати випада! Принеси вогонь текучий, — той, що ллється як вода (Крим., Вибр., 1965, 294).
		+	◊ Нутро́м чу́ти (відчува́ти) — підсвідомо, інтуїтивно відчувати що-небудь. — Душком від тебе антирадянським припахає. — А ти хіба з тих, що принюхуються? — Ні, я з тих, що нутром чують (Тют., Вир, 1964, 175); По нутру́ — подобається, до вподоби. — Ми між людьми будемо жити по-людськи, а кому в нас не по нутру, той нехай іде на Січ (П. Куліш, Вибр., 1969, 181); [Маруся:] Я знаю, чому тобі не по нутру ця пісня (Кроп., І, 1958, 79); — Добрячий тютюнець… Аби якийсь панок шарпнув цілу затяжку — на місці врізав би дуба, а нам нічого, якраз по нутру (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 341).
		+
		+	===ЯНДЕКС словари===
		+	нутро
		+	перевод с русского на английский
		+	Существительное
		+	1. inside
		+	2. interior
		+	это ему не по нутру — it goes against the grain with him; it's not to his liking
		+	чувствовать что-л. всем нутром — to feel with one's whole being
		+
		+	===Словари и энциклопедии на Академике===
		+	нутро это:
		+	ТолкованиеПеревод
		+	нутро
		+	-а́, ч.
		+	1) розм. Внутрішні органи людини або тварини; нутрощі.
		+	2) розм. Внутрішня частина чого-небудь.
		+	3) перен. Внутрішня суть кого-, чого-небудь. \|\| Внутрішній психічний світ людини; душа. Нутром відчувати.
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]
	[[Категорія:Ну]]		[[Категорія:Ну]]

Нутро - Історія редагувань

Vishcherbaniuk.uk13 в 14:56, 16 грудня 2015

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Нутро́, -ра́, '''''с. ''Нутро, внутренность. ''Неначе залізом палили моє нутро. ''Стор. МПр. 34. [...