Predator в 13:39, 30 листопада 2014

2014-11-30T13:39:41Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію...

2012-09-14T16:05:16Z

Створена сторінка: '''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію...

Нова сторінка

'''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699.
[[Категорія:Не]]

← Попередня версія		Версія за 13:39, 30 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Б.Д Грінченка==
	'''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699.		'''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699.
		+
		+	==Словник синонімів==
		+	НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВОпідсил.;НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить - І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); - Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). - Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.
		+
		+	==Публічний електронний словник української мови==
		+	НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); // Полон, поневолення, рабство. У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр., І, 1963, 344); По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Довж., І, 1958, 380); * У порівн. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Мирний, І, 1949, 334); На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Стельмах, І, 1962, 451); Здорові дельфіни живуть у неволі 20 — 25 років (Наука.., 1, 1967, 50).
		+
		+	По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч., II, 1963, 229); [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Рудан., Тв., 1959, 301); Яко́ї нево́лі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування. Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас., II, 1959, 76); — Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах, І, 1962, 295).
		+
		+
		+
		+
		+
		+	==Джерела та література==
		+	'''1'''.Словник Бориса Грінченка
		+
		+	'''2'''.Всесвітній словник української мови
		+
		+	'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 269.
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32119-nevolja.html
		+
		+	http://uk.worldwidedictionary.org/неволя
		+
		+	http://ukrlit.org/slovnyk/неволя
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
	[[Категорія:Не]]		[[Категорія:Не]]

Неволя - Історія редагувань

Predator в 13:39, 30 листопада 2014

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію...