Tvsydorenko.pi14 в 09:52, 18 жовтня 2018

2018-10-18T09:52:58Z

Tvsydorenko.pi14 в 09:37, 18 жовтня 2018

2018-10-18T09:37:11Z

Predator в 18:06, 27 листопада 2014

2014-11-27T18:06:50Z

Predator в 17:33, 27 листопада 2014

2014-11-27T17:33:35Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Наїзд, -ду, '''''м. ''Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека по...

2012-09-13T23:45:32Z

Створена сторінка: '''Наїзд, -ду, '''''м. ''Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека по...

Нова сторінка

'''Наїзд, -ду, '''''м. ''Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. ''Волч. у. — МВ. (О. 1862. III. 45).
[[Категорія:На]]

← Попередня версія		Версія за 09:52, 18 жовтня 2018
Рядок 43:		Рядок 43:
	Посилання		Посилання
	Андрій Блануца. Традиції наїзду // Український тиждень		Андрій Блануца. Традиції наїзду // Український тиждень
		+
		+
		+	==Ілюстрація==

← Попередня версія		Версія за 09:37, 18 жовтня 2018
Рядок 19:		Рядок 19:
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
	[[Категорія:На]]		[[Категорія:На]]
		+
		+	Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
		+	У «Пані Тадеуші» Адама Міцкевича звичай наїзду було увічнено
		+	Наїзд (пол. zajazd) — спосіб виконання вироку в литовському і річпосполитському праві. Внаслідок слабкостівиконавчої влади Речі Посполитої став фактично дійсним способом реалізації своїх прав шляхтою. Наїзд став четвертим кроком виконання вироків стосовно спірної нерухомості шляхетським загалом. Наїзд полягав у силовій ліквідації злісного боржника посполитим рушенням повіту на заклик старости.
		+	З другої половини XVII століття розпочалося самовільне вчинення наїздів (без участі старости), як спосіб здійснення вироків в цілях самопомочі. Інколи наїзди не мали нічого спільного з правом, відтак їх можна класифікувати як формунасилля.
		+	На українських зе¬млях[ред. \| ред. код]
		+	На українських зе¬млях у скла¬ді Вели¬ко¬го кня¬зівства Лито¬вського та Речі Посполи¬тої на¬їзд як по¬за-право¬вий за¬сіб розв'язання економічних су¬пе¬ре¬чок шляхти ви¬ник че¬рез не¬ефективність право¬вої й судової си¬стеми та слаб¬кість центральної влади й на¬був ма¬со¬во¬го ха¬ракте¬ру. У право¬вих нормах Ста¬ту¬тів Вели¬ко¬го кня¬зівства Лито¬вського "на¬їзд" клас¬ифі¬ку¬єть¬ся як на¬пад кінно¬го за¬го¬ну, а "на¬ход" – пі¬шо¬го заго¬ну.
		+	Для розгля¬ду кримі¬наль¬них справ, у т. ч. на¬їздів, бу¬ло ство¬ре¬но замко¬вий суд (1566 – гродсь¬кий суд). Відпо¬відно до ха¬ракте¬ру за¬по¬дія¬ної шкоди під час на¬їзду в зако¬но¬давстві бу¬ли пе¬редба¬чені різні ви¬ди по¬ка¬рання: стра¬та, компо¬зи¬ція (ви¬плата по¬терпіло¬му грошо¬вої компенса¬ції), штраф. На-їзд ві¬дрізнявся від розбою, за який по¬ка¬ранням бу¬ла ли¬ше стра¬та. Однак на прак¬ти¬ці судове рі-шення ви¬ко¬ну¬ва¬ли¬ся ду¬же рідко. У джере¬лах не за¬фіксо¬ва¬но жодно¬го ви¬падку по¬ка¬рання знат¬но¬го чи впли¬во¬во¬го в певно¬му ре¬гіоні шляхти¬ча. Напа¬даю¬чі й по¬терпі¬лі ча¬сто розв'язу¬ва¬ли конфлікт по-за¬судовим шля¬хом укла¬дання по¬лю¬бовної згоди.
		+	Нерідко наїзд мав ха¬рактер симво¬лічної де¬монстра¬ції конфлікту, спря¬мо¬ва¬но¬го на розрядку со-ціальної на¬пруги всере¬ди¬ні шля¬хетсь¬кої корпо¬ра¬ції. Вод¬но¬час наїзд су¬пе¬ре¬чив та¬ким ка¬те¬го¬ріям шля¬хетсь¬кої си¬стеми цінно¬стей, як братерство, лю¬бов до Вітчизни, ле¬га¬лізм по¬ве¬дінки в по-літичному житті, іде¬ал згоди та вшану¬вання тради¬ції.
		+
		+	Словник української мови
		+	НА́Ї́ЗД, у, чол.
		+	1. Дія за значенням наїздити, наїжджати. Перевантажені шини легко руйнуються при наїзді на виступаючі предмети (Підручник шофера.., 1960, 244); Подавати звуковий сигнал в населеній місцевості водій має право лише для попередження наїзду або зіткнення (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 264).
		+	2. Приїзд, прибуття кого-небудь у великій кількості. Літом ми зробимо знов наїзд на Вас (Леся Українка, V, 1956, 134); Завдяки третьому наїзду тих гостей, панує в Тарнові скрута (Василь Еллан, II, 1958, 259); — Кажуть, злякалася пані чабанського наїзду, гайнула десь аж в Преображенку на весь день... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 207);
		+	// Приїзд кого-небудь на нетривалий час або несподівано. Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Василь Еллан, II, 1958, 33); Ні один з таких наїздів князівських селянам не обходився без сліз (Андрій Головко, II, 1957, 236).
		+	3. заст. Раптовий, короткочасний напад. Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний, II, 1954, 84); Магнати вели міжусобні війни, робили напади, або, як їх називали, «наїзди» на міста й села, грабували й розоряли їх (Історія СРСР, I, 1957, 156); Втікачі на свій розум робили наїзди на ближчі хутори, забивали пана і знову ховалися у хащах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 51).
		+	4. заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей. Саме великий наїзд... Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено (Панас Мирний, II, 1954, 99); Чи коли й був отакий наїзд у Щербанівці, як під оцей ярмарок. Весь вигін — ярмарковище — був запруджений возами (Андрій Головко, II, 1957, 183).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 96.
		+
		+	Джерела та література
		+	А. В. Бла¬ну¬ца. Наїзд // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 162. — ISBN 978-966-00-1061-1.
		+
		+	Посилання
		+	Андрій Блануца. Традиції наїзду // Український тиждень

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ) заст. Раптовий, короткочасний напад.
 ) заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей.
 ==Джерела та література==
 http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30475-najizd.html
 http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/najizd.12106

← Попередня версія		Версія за 17:33, 27 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Наїзд, -ду, '''''м. ''Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. ''Волч. у. — МВ. (О. 1862. III. 45).	+	'''Наїзд, -ду, '''''м. ''
		+	==Словник Б.Д Грінченка==
		+	Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. ''Волч. у. — МВ. (О. 1862. III. 45).
		+
		+	==Словник синонімів Караванського==
		+	приїзд ; (ворога) напад.
		+
		+	==Толковий словник українскої мови==
		+	1) Дія за знач. наїздити, наїжджати.
		+	2) Приїзд, прибуття кого-небудь у великій кількості. \|\| Приїзд кого-небудь на нетривалий час або несподівано.
		+	3) заст. Раптовий, короткочасний напад.
		+	4) заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей.
		+
	[[Категорія:На]]		[[Категорія:На]]
		+
		+
		+
		+	==Джерела та література==
		+	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30475-najizd.html
		+	http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/najizd.12106

Наїзд - Історія редагувань

Tvsydorenko.pi14 в 09:52, 18 жовтня 2018

Tvsydorenko.pi14 в 09:37, 18 жовтня 2018

Predator в 18:06, 27 листопада 2014

Predator в 17:33, 27 листопада 2014

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Наїзд, -ду, '''''м. ''Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. ''Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека по...